Згромадження сестер Мироносиць (УГКЦ)

Герби церковних ієрархів і територіальних утворень, церковні печатки та хоругви

Згромадження сестер Мироносиць (УГКЦ)

Повідомлення ABG » 08 листопада 2014, 16:38

Згромадження сестер Мироносиць під покровом святої Марії Магдалини (ЗСМ) – жіноче чернече Згромадження єпископського права Української Греко-Католицької Церкви, засноване на початку ХХ століття.

У 1910 році у Кристинополі (сучасний Червоноград) було засноване Товариство мироносиць. Засновником Товариства був священик-василіанин Юліан Дацій. За задумом засновника члени Товариства повинні були займатись доброчинною працею, воно було покликане духовно і матеріально опікуватися найзнедоленішими людьми: бездомними, старими та сиротами. Завданням Товариства була повна матеріальна опіка знедолених, та гідний похорон старих нужденних людей. Товариство поділялось на дві частини: одна група жінок повинна була безпосередньо трудитись в притулках для старців і сиріт. Вони також носили однакового кольору і покрою одяг, та називались сестрами-мироносицями. А інша група не працювала безпосередньо, але вносила пожертви на працю сестер.

Після двох років праці Товариства виникнула ідея започаткувати нову спільноту Богопосвяченого життя, оскільки серед сестер-мироносиць біло чимало дівчат, які бажали прийняти чернечі обіти. Тому починаючи з весни 1912 року отець Дацій почав шукати будинок для нового Згромадження. Свою офіційну історію спільнота сестер-мироносиць розпочинає 30 червня 1914 року, і називалось воно Згромадження сестер-мироносиць для утримання і обслуговування убогих і сиріт під покровом святої Марії Магдалини. За задумом засновника, ця назва відображала мету створення нового Згромадження, члени якого окрім старання у справі власного вдосконалення і святості мали опікуватись убогими і сиротами і власним коштом їх утримувати. Перший монастир налічував 15 сестер.

Заснування Згромадження співпало з початок І Світової війни, під час якої сестри сумлінно та ревно сповняли обов‘язки згідно свого покликання незважаючи на важкі обставини. В квітні 1920 року на основі рішення Капітули Чину Святого Василія Великого залишили Кристинопіль і перебрались до Підгорецького монастиря де монастир існував до 1932 року. У 1925 році Митрополит Андрей Шептицький, листом від 19 вересня затвердив Статут Згромадження. А у квітні 1929 року на запрошення Станіславівського єпископа Григорія Хомишина сестри-мироносиці розпочали свою діяльність також у місті Богородчани. Перші сестри до Богородчан прибули у грудні 1929 року. У 1935 році в Богородчанському монастирі проживало 64 сестри. Згодом діяльність сестер набрала місійно-контемплятивного спрямування. Сестри змінювали одна одну так, що молитва в монастирі не припинялася ні вдень, ні вночі.

Розвиток Згромадження перервала ІІ Світова війна. За наказом нової влади в жовтні 1939 року Богородчанський монастир був ліквідований. Однак через два роки сестри повернулись до монастиря. Під час війни сестри розпочали працю також поза межами монастиря. У 1943 році вони працювали в Городенківській лікарні та дитячому садку в Старих Богородчанах. Другий прихід радянської армії знову перервав життя Згромадження. У 1944 році сестер було виселено з Богородчанського монастиря та надано два будинки в селі Ляхівці (сьогодні село Підгір‘я). Звідси розпочався період підпільного існування Згромадження.

В підпіллі сестри продовжили свою діяльність допомагаючи підпільним священикам катехитичними науками молоді та дорослих. Організовували таємні богослужіння, розповсюджували літературу. Сестри часто працювали в медичних закладах.

Відновлення повноцінного життя Згромадження відбулось у 1989 році разом із виходом із підпілля Української Греко-Католицької Церкви. На сьогоднішній день монастирі Згромадення сестер-мироносиць розташовані на території трьох єпархій: Івано-Франківської архиєпархії, Коломийсько-Чернівецької єпархії та Мукачівської Греко-Католицької єпархії. Сестри активно задіяні в катехитичну підготовку дітей та молоді, проведенні місій на парафіях. Працюють в церковних структурах та медичних закладах.

(http://risu.org.ua/ua/index/resourses/directory/47905/)
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 7365
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Згромадження сестер Мироносиць (УГКЦ)

Повідомлення ABG » 08 листопада 2014, 16:40

Емблема Згромадження містить у собі увесь зміст богопосвяченого життя кожної сестри мироносиці. В основі символу є 3 складові:
* хрест, що є знаком спасіння людського роду ГНІХ. В емблемі він також означає хрест, який кожна черниця взяла на себе, щоб ступати слідами Христа, наслідуючи Його по всі дні життя свого;
* оливкова галузка, яка пригадує пахучі олійки і миро, що його принесли до гробу жінки-мироносиці, щоб намастити тіло Ісуса Христа. Саме через свідчення жінок-мироносиць апостоли довідалися, що смерть переможено життям – Христос Воскрес;
* промені світла на взірець Спасителя, сестри мироносиці намагаються свідчити Христа – Світло світу, через свої обіти, відречення від світу та виконання Божої волі.

(http://muronosuci.com.ua/pro-monastyr/h ... adzhennya/)

мироносиці.jpg
мироносиці.jpg (36.69 Кб) Переглянуто 774 разів
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 7365
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів


Повернутись в Церковні символи

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість