Mykola Chmyr написав:А
"Тобто це фактично такий собі аналог ордена "За мужність", тільки що обов'язковою умовою є поранення. Відтак сама ідея медалі втрачає сенс - поранених військовиків і без неї нагороджують орденом "За мужність" ІІІ ст
Це чим визначено?! Мені дуже цікаво!
Чи то просто особисто ваша така думка? - то може й бути!
Я з нею повністю згідний, і, напевно, Держава мала би віддячувати всім, хто пролив свою кров та втратив своє здоровя у боротьбі за неї - хочаби орденом, але нажаль того нема!
З власного мого досвіду бачу, що орденом "За мужність" намагаються нагородити хочаби тих, хто загинув, а про поранення - в більшості не йдеться.
Живий - то й Слава Богу!
Маю власний досвід та безліч побратимів, поранених бійців - коллег по тривалому лікуванню в госпіталях, які за отримані поранення взагалі не нагороджені! Бо в тих бойових умовах дуже часто було не до того, та й від командира багато залежить, про штабних, краще промовчу.
Хлопці мали тривале лікування, отрамали в наслідок поранення інвалідність і не були нічим нагороджені! Бо, наскількі мені відомо, немає системи і можливості у комбрига чи у військового комісара нагороджувати цим орденом напряму, а подання - завжди може бути не реалізовано з невідомих причин (маю власний досвід!).
В кращому випадку, поранених нагороджують медаллю Президента України "Захиснику Вітчизни", але, як на мене, значимість її серед військових ЗСУ нульова, бо тхне від неї совком та й зневельована занадто широким врученням всім ... ветеранам та і т.і.
У кожного своє, особисте ставлення до нагород, відзнак отриманих протягом військової служби.
Хтось пишається та вішає собі всілякі, інколи нічого не значущі значки, хтось має вагомі нагороди і не афішує їх, бо знає їм справжню ціну.
Скажу за себе. Ця нова відзнака "За пораненя" була довгоочікувана, і значення для мене має - найвище.
Тому неправда - відзнака насправді має сенс й велике значення, тому що дозволить охопити більшість вояків, які на те справді заслужили!
Бо отримане поранення в одну мить змінило мою долю і життя та й кожого хто таке пережив.
Як мені сказав підлеглий: "Це саме та нагорода, яку ніхто не буде бажати отримувати. Краще без неї і без поранення здоровим жити!"
Тому я сподіваюь, що з часом вона отримає заслужену повагу і шану серед військових!
Прикро, що для того знадобилось стільки багато часу, але вийшло, як на мене -дуже добре і виглядає вона досить пристойно!
А як носити, де брати гілочку на колодку - з часом розберемось.
Добре що є результат і я переконаний - пораненим хлопцям сподобається!
Дякую і вам усім, що брали участь у просуванні ідеї створення цієї відзаки!