«15» квітня 2021 р.
№ 72/21
Головнокомандувачу Збройних Сил України
генерал-полковнику ХОМЧАКУ Руслану Борисовичу
Шановний Руслане Борисовичу!
Звернутися до Вас нас змушує сучасний стан розробки нових символів Українського війська. У Збройних Силах України триває процес розробки та затвердження нової символіки органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій. Йдеться, насамперед, про нарукавну емблематику, до якої Ви, як людина, яка затверджує малюнки нарукавних емблем, маєте безпосереднє відношення.
Українське геральдичне товариство (УГТ) вже 30 років займається науково-дослідницькою роботою в галузі геральдики, емблематики, вексилології, уніформології та інших спеціальних історичних дисциплін, надає консультації та допомагає з розробкою гербів, прапорів, емблем тощо.
УГТ всіляко вітає й підтримує впорядкування нарукавних емблем, надання їм чіткого й лаконічного вигляду з урахуванням традицій відповідної військової частини.
Водночас ми, як фахівці у питаннях символіки, не можемо обійти увагою й проблемні питання.
По-перше, розробку нарукавних емблем, які подаються на затвердження Вам, як Головнокомандувачу ЗС України, повністю перебрало на себе Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС України (ГУ РСМЗ). Така монополізація призводить до зниження рівня розробки емблем та грубих помилок, що допускають посадові особи ГУ РСМЗ під час створення малюнків.
По-друге, від розробки власної символіки повністю відсторонені самі військові частини. Командування та колективи відповідних частин не мають жодного впливу на зовнішній вигляд нарукавних емблем. Це нерідко приводить до несприйняття офіційно затвердженої символіки військовими колективами.
Показовим є приклад нарукавної емблеми 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка (малюнок затверджений 29 липня 2020 р.). Посадові особи ГУ РСМЗ допустили помилку в зображенні нарукавного знака за посадою командира корпусу, який мав би носити у 1917 р. Я. Гандзюк. Жодних консультацій з командуванням частини та її особовим складом проведено не було. В результаті згадану нарукавну емблему абсолютно не сприйняв колектив бригади. Це змусило її командира звернутися до УГТ за допомогою у проведенні експертизи, що й було зроблено. Як засвідчила експертиза, малюнок нарукавної емблеми не надається до використання (Додаток 1).
Ще одним прикладом є нова нарукавна емблема 1-ї Галицько-Волинської радіотехнічної бригади. Розробники спробували поєднати в ній історичні земельні герби Галичини (у синьому полі золотий лев) та Волині. Однак на малюнку герб Волині відтворений невірно: замість срібного хреста у червоному полі зображено червоний хрест на срібному полі. Це також груба помилка (Додаток 2).
З огляду на зазначене звертаємося до Вас із пропозиціями, покликаними усунути ці недоліки у майбутньому:
1. Для недопущення історичних та художніх помилок важливо мати висновки незалежної експертизи. УГТ готове надавати допомогу в процесі подальшого розвитку військової символіки шляхом здійснення експертної оцінки проектів.
Сайт УГТ:
http://uht.org.ua.
Адреса електронної пошти:
uht1990@gmail.com.
2. При поданні на затвердження символіки військових частин ГУ РСМЗ повинно представляти Вам, крім малюнка та опису, лист з військової частини, в якому схвалюється проект нарукавної емблеми (герба, нагрудного знака тощо), і дається згода на його застосування. В умовах, коли забезпечення частин нарукавними емблемами здійснюється за власні кошти їхніх військовиків, ігнорування позиції командування та колективів частин неприпустиме.
Реалізація згаданих пропозицій усуне можливість появи недосконалих зразків військової символіки у ЗС України, сприятиме її подальшому розвитку у середовищі кращих зразків військової символіки армій Європи.
Про рішення, прийняті по суті пропозицій, просимо повідомити в порядку та в терміни, визначені Законом України “Про звернення громадян” на поштову адресу.
Додатки: на 5 арк.
З повагою
Голова Українського геральдичного товариства, Член Комісії державних нагород та геральдики, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту української археографії і джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України А. Б. ГРЕЧИЛО
Член Українського геральдичного товариства, Куратор секції військової емблематики та уніформології, полковник, кандидат історичних наук, завідувач музею історії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного М. В. СЛОБОДЯНЮК
Член Українського геральдичного товариства, Член Комісії державних нагород та геральдики, кандидат історичних наук М. В. ЧМИР
