УСТ "Орлик" Берхтезґаден (Німеччина)

Емблеми та лого спортивних заходів, федерацій і клубів

УСТ "Орлик" Берхтезґаден (Німеччина)

Повідомлення ABG » 19 лютого 2011, 13:44

Українське Спортове Товариство "Орлик" (Берхтезґаден)
Приєднані файли
Orlyk.jpg
Orlyk.jpg (12.67 Кб) Переглянуто 1352 разів
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 7365
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: УСТ "Орлик" Берхтезґаден (Німеччина)

Повідомлення ABG » 03 березня 2011, 22:06

УСТ "ОРЛИК" — Берхтесґаден

По перевезенні частини мешканців українського табору з Карльсфельду до Берхтесґадену, з ініціятиви інсп. Микити Мирона відбулися 21. 5. 1946 р. ініціятивні сходини і вже 27. 5. 1946 р. на зборах засновано окреме т-во "Орлик" (Берхтесґаден-Струб український табор, 1.900 осіб, 280 членів т-ва). Першим головою став Мицик Роман (секретар Микита М.), другий Курило Михайло, від осени 1947 р. Микита М., а в 1948 р. інж. Татомир Володимир. До розвою т-ва спричинилися ще секретар і змагун Кактус Остап, господар Колодій Євген і інж. Дяченко Лідія.
Під змаговим оглядом т-во розпоряджає сильними дружинами відбиванки жінок, столової ситаівки, кошівки, шахів і легкої атлетики, а уряджений в 1947 р. руханковий показовий вечір був єдиним в зоні. Осяги альпіністів, добуття східньої стіни славного Вацмана — завершують велику працю т-ва.
Чинні ланки т-ва:
- відбиванки чоловіків—з червня 1946 р. розіграла 42 змаг., а в тім 32 з чужинцями. Взяла участь в обл. змаг. 1946 р. і 1947 р.
- відбиванки жінок — крім першости области 1946 і 1947 рр. змагалася в усіх зон. т-х і взимку 1946 р. добула першість зони в грі в залі. Грузинів, Варцаба Орися і Тарнавська Дарія грали в збірній українців проти естонок в Авґсбурзі в 1947 р. Ланка відбула 34 змагання і 1 турнір.
- кошівки чоловіків — заведена влітку 1947 р. проф. Свистуном Петром із молоденьких змагунів, витренувалася на першорядну дружину. Крім змагань з балтійцями з місцевого табору "Інзуля", ланка взяла участь в зон. турнірі взимку 1947 р. (виграла з "Левом" — 3. м.) і навесну 48 р. — теж 3. м.
- руханки — в березні 1947 р. урядила двократно багатий програмою показовий руханковий вечір з вільноручними вправами. Влітку 1946 р. до 30 осіб щоденно рано вправляло руханку.
- легкої атлетики — відбула легкоатлетичний двозмаг з "Хортицею" Травнштайн 80:80, друге м. в зон. змаг. 1946 р. і участь в зон. змаг. 1947 р. Відбула Листопадовий Марш за участю 135 осіб. Восени 1947 р. добула перше м. в міждіпівських змаганнях в Розенгаймі. Відзнаку ФВ добуло 42 члени. Найкращі атлети: Микитович Роман, Фіцалович Марта, Білинський Ігор, Микитюк.
- шахів — відбула 18 змагань (10 з чуж.), З симультани і 1 гру насліпо. Добула першість области в 1946 р. і 3. м. в зон. т. 1947 р. (не програвши жодне змагання). Ланка організувала зон. індивід, турнір 1946 р. і її змагуни інж. Кузь Козма добув перше м. в зоні. Першун т-ва: д-р Лебедович.
- столової ситківки — виплекала багато першорядних змагунів. Три першости обл. 1946-48 рр., другі місця в зон. друж. т-х 1947 і 1948 рр. в клясах змагунів і змагунок. В індив. зон. т-х 1947 р. в кл. жінок Грузинів добула перше місце, а Тарнавська Д. — друге. Такі ж місця зайняли в кл. юніорів Павлюк і Грещак. (В 1948 р. змагуни "Орлика" не брали участи в зон. т-і). Грузинів, Павлюк, Грещак грали в збірній українській проти естонців і німців в 1947 р.
- боксу — слабо діяльна — одні змагання.
- копаного м'яча — змагалося в обл. клясі і в 1947 р. здобула 2. м. та грала за вступ до кляси першунів.
- лещетарства — участь в зон. змаг. 1947 р. та в змаганнях "Лева". Через брак вправних змагунів обмежилася до вишколу молоді.
- високогірської туристики — ланку творили фанатики гір бл. п. Гарасевич Андрій, Федорович Юрій, Любинецький Юрій, Логуш Володимир, Врублівський Теодор, Лбвидький і Кушнір. Вони дісталися з різних сторін і з різних підходів до майже всіх верхів берхтесґаденських Альп. М. і. 28. 6. 1947 р. Гарасевич, Логуш і Врублівський добули як перші українці в рекордовому часі 9 годин Східню Стіну Великого Вацмана. Добуваючи Малого Вацмана на т. зв. Вестванд 24. 7. 1947 р. згинув звеличник незбагнутої краси гір, бл. п. А. Гарасевич (народж. 1917 р. у Львові), якому належить історичне звання найбільшого українського альпініста. За свій ентузіязм заплатив життям. Берхтесґаденські українці не обмежилися до величавого похорону, але 17. 9. 1947 р. з о. Тарнавецьким, представниками організацій і т. п. вмурували на місці траґедії пропам'ятну таблицю.
- культ.-освітня праця — 6. 12. 47 урядила академію на честь проф. Боберського. Старанням інж. Колодія В. і інж. Татомира в таборовому радіо прочитано 38 популярних рефератів на спортові теми.
В праці "Орлика" помітно приділення ваги вихованню і витренованню доросту.

(Кікта С. Дзеркало спортових товариств // Альманах Ради Фізичної Культури: 1945-1948. — Мюнхен: «Молоде Життя», 1951. — С. 71-72)
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 7365
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів


Повернутись в Спортивні емблеми

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей

cron