Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

[Strilbycki]

Шукаю інформацію по роду Стрільбицьких (Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Strzelbicki \ Strelbitski \ Стрельбицкие)

Прізвище походить від назви села Стрільбичі, Старосамбірського р-ну, Львівської обл. Герб Сас (Sas).

[Гетьманець]

Ось Вам пане помяник з Стрельбицькими

Миколо-Пустинський монастир.
IР НБУВ НАНУ. - Ф. I. - Спр.1789. - Лист 82 зв.

Род інокені Євдокії Стрелбицкой, ігумені с. Миколи Йорданського монастиря
Пом"яни Гди дши рабів своїх:
інокені Євдокі, інока Феоділакта, Адама, інока Генадія,інокені Олени, інокені Євпраксії, інокені Магдалени, млоденця Марка, млоденця Катерини, інокені Вікторї, інокені Платоніди, інокені Варвари, млоденця Івана

[Strilbycki]

Пане Олександре - ЩИРО ДЯКУЮ

Саш, а в які роки писали цей славний текст?

[Гетьманець]

Саш, а в які роки писали цей славний текст?

Вікторе, що намагаєшся зробити свою тему "гарячою" В помянику не прописано, але дивлячись на "сопутку" - дата його вписання -десь перша чверть 18 ст.

[Strilbycki]

Отримав відповідь на свій запит з архіву Перемишля:
Село Військо (австрійська назва - Гійсько, сучасна польська - Нові Сади)
"1. Barbara, urodzona 16. 12. 1787 r., córka Joannes Strzelbicki i Maria de patre Lewicka, nr domu 47.
Варвара, народилась 16.12.1787 р., донька Івана Стрельбицького та Марії Левицької, будинок № 47
2. Joannes Strzelbicki, zmarł 16. 12. 1787 (w wieku 53 lat), nr domu 47. ( 1734 року народження)
Іван Стрельбицький, помер 16.12.1787р. в віці 53 роки, будинок № 47 (помер в день народження своєї доньки??????? є питання)
3. Barbara Joannis Strzelbicki filia, zmarła 19. 12. 1878 r., nr domu 47.
Варвара Іванівна Стрельбицька, померла 19.12.1878 р., будинок № 47.
4. Nicolaus, ur. 06. 07. 1779, syn Joannes Strzelbicki, parochus Wuysensis et Maria uxor, nr. Domu 47.
Микола народився 06.07.1779 р., син Івана Стрельбицького, пароха в с. Військо та Марії, будинок №47. (Микола під час наполеонівських війн стане ротмістром кавалерії в армії Наполеона, приймав участь в іспанській компанії).

[Strilbycki]

Адріяна Полон, дочка митців Оксани Лукашевич-Полон і Лавра Полон, внучка св.п. о. Йосифа і Наталіі Лукашевичів, походить з давнього роду Войнаровських, а по лінії прабабуні з роду Мастай де Феретті, сестри Папи Пія IX (тут журналісти як завжди трішечки перебільшили, вірно - КУЗЕНИ ....), що після одруження з Іваном (Миколаєм) Стрільбицьким жила і померла в Західній Україні (с.Текуча на Косівщині).

джерело - http://www.scribd.com/doc/16417804/Svoboda1993245 (найдавніше українське видання за океаном, часопис "Свобода")

[Балимба]

Хореографічний ансамбль "Гуцульський балєт" при Українському Окружному Театрі в м. Коломия діяв впродовж 1943 року. Балетмейстер Я. Чуперчук (Чупірчук). Учасники: М.Чуперчук, В.ЧУперчук, М.Остапович, І.Кушніренко, В.Петрик, А.Отоманюк, В.Калинка, П.Перегінець, сестри Сікорські і Стрільбицькі та інші.

[Strilbycki]

Шановне товариство, прошу Вашої допомоги вичитати цей документ.
З історичної літератури, мені відомо, що це "чєлобітная до царя Московії", в якій йде мова про похід запорожців на місто Вороніж 1586 року, під час якого було спалене це місто та "примушено навколишніх станичників до миру".

[Strilbycki]

Отримав переклад з московської мови: "пришед на дон(у) гдря (государя) ншго (нашего) воеводу убили и город воронаж сожгли и гсдря (государя) ншго (нашего) людей побили да к с переяслави яж пошол запорожской атаман стрелбитцкой а с ним пошло черкас с триста члвкъ (человек) а пошли на дон и на донецъ гсдря (государя) ншго (нашего) станинников громил и гдря (государя) ншго (нашего) казаков ит..па(н)рада княз василей костянтинович такие дела себе розидил пригожее ли такое дело вннешнее ваере мирное время делаетца а именно писал есми и тебе ивану радеиоинду(?) василею костянтиновичу острожскому с повехне ли с приговору црвча (царевича) ара(с)ланалея(?) какбуловича аж кубе ковича да воеводе большого и наместника белоозерского кнзя (князя) андрея василевича...".

Можливо є зауваження?

[DmitroR-2]

Пришёл на дону государя нашего воеводу и город доронаж( воронаж?) сожгли и государя нашего людей побили да киперия(?) сладияж(?) пошол запорожской атаман Стрельбитцкой а иные(?) пошло черкас с триста чл… а пошли и на дону(?) и на донец государя нашего станичников громил и государя нашего казаков ……..
да князь данилей константинович такие дела себе … пригожее ли такое дело ……………….написал ……………………………
данилу кончтантиновичу острожскому…….большого……белозёрского…….

......................................
Всё, что смог прочитать. Посмотрю,может ещё что разберу.

[Гетьманець]

ВІкторе, переказ професійний. Людина гарно читає! Зараз складно знайти знавців в Україні по скоропису.
Я пройшов по кожній літері - все абсолютно в точку.

[Strilbycki]

вдалося встановити особу царевича Ара(с)ланалея(?) Какбуловича Аж Кубе Ковича та його походження, йдеться про документ на попередній сторінці.

Це нащадок - "Абдулли Ак-Кубєкова" (Кайбула, тат. Ğabdulla Aqkübek uğlı, Габдулла Аккүбєк улі; помер 1570 р.) — астраханський царевич, володів м. Юр`єв, син астраханського хана "Ак-Кубєка". До пожалування йому Юр`єва базувався з своєю ордою в "Касімові".

Поховано йогон в "Касімові", в усипальниці Шах-Алі хана (там знаходиться його могильний камінь).

Мав синів:

царевича Будалі (بودا علی‎; примірно 1558 — січень 1583), поховано в "Касімові" в усипальниці Шах-Алі хана (там знаходиться його могильний камінь);
Мустафа-Алі (Мустафалей, مصطفى علی‎) — касімівський правитель, хан;
царевич Арслан-Алі (ارسلان علی‎) — володів містом Руза; - ІСКОМИЙ, тут про славне російсько-татарське місто Руза - http://ru.wikipedia.org/wiki/Руза
царевич Саін-Булат (ساین بولاط‎) Кайбулович Касімовський;
Муртаза-Алі (مرتضى علی‎, посля крещення Михаіл) — володів "Звєнігородом".

Виходить що на сучасній російській він пишеться: Аслан (Арслан) Кабулович (Какбулович) Ак Кубекович.

[Strilbycki]

Перекладено весь текст "чєлобітной" за 1586 рік.

"тогож лета (год) (1586) июня въ (день) по гсдрву црвчу и великого кнзя федора ивановича всеа рускии указу бояре приговорили послати в киевъ сотника стрелецкого Василя малого затеев управние дела одвести к процаревичев и провоеводцкой приход все ветские городъ и проведати де з тех. и про соратные литовскихъ людех а отписать от воеводъ от черниговского от кнзя ондрея от хилкова к воеводе киевскому ко кнзю василю острожскому о обидных делехъ которые учинилися гсдря з украиным людем от литовских людей а про црвча (царевича) и про воеводцкой приход велеть объявить от кнзя ондрея в реч й киевскому уряднику кнзю матусу воронецкому а он бы отписал о том воеводе киевскому у той па- // ном радам коруны полские и великого княжства литовского приход црвчев и воеводцкой все великие городъ был ведом из по гсдрву црву и великого кнзя федора ивановича всеа русии указу и по боярському приговору от кнзя ондрея хилкова х киевскому воеводе ко кнзю василю острожскому с василемъ с малым грамота послана такова Божиею милостию великого гсдря цря и великого кнзя федора ивановича всеа русии владимерского московського новгородцкого цря казанского цря астораханского гсдря писовскаго (=псковского) и великого кнзя смоленского тверскаго югорсково пермского вятцкого болгарского и иных гдря и великого кнзя новаграда низовские земли черниговского резанского ростовского ярославского белоозерского лифлянского у донского отъ ворского : кондинского и всея сибирские земли и северные стораны обладателя и гдря и великие земли грузинскихъ црей и кабардинские земли черкаскихъ и горских кнзей и иных многих гдрствъ гдря и самодержца его црского величества от воеводы черниговского и наместника суздалского ото кнзя ондрея дмитреевича Хилкова пану раде корунъ полские кнзю василю костянтиновичу острожскому воеводе киевскому моршалку земли волынские как были великого гдря ншго цря и великого // кнзя федора ивановича всеа русии самодержца его црского величества великие после бояринъ и наместникъ велико пермской и костромской степан василевич годунов с товарыщи на олекцее с паны радами коруны полские и великого княжства литовского и й приговорили со гсдря ншго великого гсдря цря и великого кнзя федора ивановича всеа русии послы пана радъ меж великого гсдря ншго гсдрства и корунъ (=корони) полские и великого княжства литовского перемиря на пятнатцатъ петъ рати и воинъ небыти и порубежным людем обид никаких неделати и за воров не в считати ан н(и)е и великому гсдрю ншму црю и великому кнзю федору ивановичу всеа русии самодержцу гсдръ ваш жигемонтъ король полской и великий княз литовской присылал гонца своего яна деветолского з грамотою о любви ко соединению у Тим великии гсдръ ншъ со гсдрем вашим жигемонтом королем полскимъ и великимъ князем литовскимъ был в любви и в соединение а паны рада коруны полские и великого княжства литовского с ним к великого гсдря ншго цря и великого кнзя федора ивановича всеа русии самодержца его црского величества к бояром ближние думы и боярину и наместнику володимерскому ко кнзю федору ивановичу мстисловскому х конюшему к боярину к наместнику казанскому и асторахан-// скому и борису федоровичу годунову к боярину к наместнику ниже городцкому и федору микитичу романову прислали грамоту о братцкой любви и по гсдря ншго его црского величества указу по всемъ пограничнымъ местом людей гсдря ншго крепко и заказ учиненъ какъ о перемире приговорили тогды чтоб жили с вашими людми в покое и за воров не всчинали и потому заказу гсдря ншго люди нигде в ваши земли не вступаетца и за воров не чинят а с вашу сторону со вашихъ людехъ гсдря ншго людей многие задоры и убытки чинятца какъ мне нне (=ныне) отъ явлено от прежнихъ воивод ис торые были кто пери (=первый) естъ в чернигове у то лето в прошломъ въ (год) году многие задоры гсдря ншго людем от ваших людей были из остряним любеча и из лоивы горы приходя в чернигов скоку б хде за рубеж в гсдря ншго землю пашню на ездом пахали и в бортные ухожеи ходили и борти драли и в рыбные и в звериные людям черниговского уезда вступалися и многими мести завладели и гсдря ншго людей грабили и побивали до смерти да в черниговскои ж уездъ в гсдря ншго волости в загородцкую да в новоселитцкую волостъ приходили да казачеи атаман миколаи а с ними литовскихъ людей было з двесте члвкъ и гсдря ншго детей боярских черниговцов которые в вотчинах своих были громили // и секли и убили до смерти сна (=сына) боярского черниговца ивана отчичева да крестьянина гришку павлова а животы их все поимали да литовские люди в гсдря ншго землю в черниговскои уездъ вступалися в волостъ в моровскую да в слободетцкую и пришев в тыхъ волостяхъ почали станы ставит и лесъ пасти а хотели тутъ городъ поставит через перемирные грамотъ и да гсдря ншго воеводъ и с путивля и из рылска посылали на поле на донецъ по прежнему обычею станичных головъ василыя оладина да игнатыя тутчева третяка кузмина с товарыщи и на поле на донце приходили на нихъ черкасы многие и с канева и ис з черкас и из нового города из переяславля и их погромили и пограбили а иных побили до смерти да те ж черкасы пришод в путивлвскои и в рылскои уездъ в бортные ухожеи севрюков побивали и борти драли да черкасы ис каннева и ис реяраславля (= переяслава) атаман денис с черкасы сложяс с турскими людми з белогородци приходили в гсдря ншго землю в брянскои уездъ на гсдря ншго дворцовые села и пришед з бесермены (= бусурмани то есть турки) в гсдря ншго землю безвестно села и дрвни (деревни) жгли воевали и людеи многихъ крестьян побили а иных многих в полонъ поимали чего николи не бываетъ и не в перемирное время что крестьяни з сложася з бесермены кров крестьянская проливати да черкасы ж ис канева и ис черкас // приходили под гсдря ншго украинной город под новосил и гсдря ншго станичныхъ головъ и станичниковъ громили и побивали и гсдря ншго украиние воеводы и с путивля и из рылска и из чернигова в киев и востръ и в любич и державцовъ о техъ задорех писали много жда чтоб техъ воров сыскивали и сыскав техъ воров унимали и въ гсдря ншго в землю ходить не велели и задору гсдря ншго людем чинить не желели и тех городов державцъ о техъ задорех и техъ воров ни сыскивали и не унимали ан не з сее весны приходили черкасы ис канева из черкас да селепской да борач да гусакъ и товаръщи и гсдря ншго к городу к воронаже ночю пришед на дону гсдря ншго воиводу убили и город воронаж сожгли и гсдря ншго людеи побили да и ис переяславля ж посол запорожскои атаман стрелбитцкои а с ним пошло черкас с триста члвкъ а пошли на дон и на донецъ гсдря ншго станичников громил и гсдря ншго казаков и ты б пан рада княз василеи костянтинович такие дела себе розидил пригожее ли такое дело в ннешнее (= нынешнее) ва ере мирное время делаетца а именно писал есми и тебе и пану раде ко кнзю василю костянтиновичу острожскому с повеленя и с приговору црвча арасланалея какбуловича ак кубековича да воеводи болшого и наместника белоозерского кнзя ондрея василевича // трубецкого с товарищи чтоб тебе пану раде те дела были в ведомее и ты б пана рада воивода киевскои моршалокъ земли волынские княз василеи костянтинович тех воров атамана диниса да селетского да борана да гусака с товарищи которые приходили ко гсдря ншго городу к воронажу и атамана стрелбитцкого с товарищи сыскати велелъ и сыскав техъ воров казнитъ велелъ и в перед заказ крепкои и чинити велелъ чтоб гсдря вашего люди гсдря ншго людеи задору никоторого ни чинили и в гсдря ншго землю в путивльскои и в рылскои и в черниговскому уездъ и на донецъ на северскои и на оскол на гсдрву вотчину не приходили и станичных голов и станичников не громили".

[Strilbycki]

Болехів на Івано-Франківщині.
Woloska Wies(Bolechów)1784-1897 Familybook Index
http://www.galiziengermandescendants.or ... 4-1897.htm
STRZELBICKI, Nikolaus (Beruf:.11.1834) [425]

Скоріш за все, це про священика Стрельбицького Миколая

Стрельбицький Миколай– греко-католицький священик.

*1770р.; висвячений на священика 1813р.; ┼ 08.10.1848р.
Болехів, Долина 1832?-1848р.

П.М. Дуже схоже на те, що це і є мій Микола Стрельбицький з села Військо під Перемешлем.
Тут тепер постає питання?
Чи міг бути український священик в війську Наполеона? відомі випадки, що католицькі священики (польські) приймали участь в іспанській компанії, вони якраз проводили "роз"яснювальну роботу" з іспанськими колегами, щоб ті не підбурювали народ до опору, а от про греко-католицьких не чув...

[Strilbycki]

1725 рік
"Киевская городская записовая и поточная книга 1724\1725 гг."
Издана в г. Киеве, в 1909 г., типография Мейнандера, составил перевел Е.Л. Диаковский.
стр. 68, книга 1725 года (в рукопису арк. 694 зв.)
Акт №25, февраля 23 дня.
Жалоба президента Бердычевского кармелицкого конвента Валериана, о грабеже шляхтичами Яном Стрельбицким и Юзефом Новицким сена в монастырском имении Скоморохах, нанесении оскорблений жалобщику и не справедливом обвинении конвента в захвате Лущинских полей и сенокосов.

[Strilbycki]

Яковенко Н.М. Шляхетська правосвідомість у дзеркалі обігу правничої літератури на Волині й Наддніпрянщинi // Яковенко Н.М. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – XVII ст. К., 2002. С. 80-105.

Шляхетська правосвідомість у дзеркалі обігу правничої літератури на Волині й Наддніпрянщині*
http://www.historic.kiev.ua/up...%D1%8C.doc

....................................................
З цитованого вище реєстру 1634 р. бачимо, що примірник Першого Литовського Статуту навіть після скасування його чинності далі зберігався разом з архівом Володимирського суду під характерною назвою — «Статут Старый». Утім, за актом наступної ревізії 1650 р. книги в архіві вже не було. Ревізії передувала заява реґента Володимирської канцелярії Григорія Стрельбицького, у якій оповідається, що під час захоплення міста загоном козаків обидві скрині з архівом було відімкнуто, судові книги порозкидано й пошарпано. «Потом, — пише Стрельбицький, — не ведати кто и якая особа тыє книги в скриню одну поскидал, а другоє меншоє скрині не маєш»25. Мабуть, саме тоді ж ця «не відати якая особа» й забрала примірник Старого Статуту, котрий із плином часу опинився у бібліотеці Фірлеїв, отримавши в науковій номенклатурі назву Фірлейського списку........

Тут про канцелярську справу на Русі (Україні) в XV-XVIII ст. http://istvolyn.info/index.php...p;Itemid=2