Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Дослідження родоводів

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицки

Повідомлення Strilbycki » 01 березня 2012, 23:22

Перша документальна згадка про село Стрільбичі від 1437 року.

Зображення


Вичитка цього документу:
«210. Actor Wolosschin kmetho de Strzelbicze terminum secundum contra dominum Stadniczski attemptavit. Et Albertus de Podlyeski procurator ipsius terminum simplici infirmitate prorogavit ad terminos proximos»

Переклад на українську мову:
«210. позивач Волошин, кметь зі Стрільбич, вдуге ставав (або позивав) до суду проти Стадницького . Альберт з Підліски, уповноважений (Стадницького) на це засідання суду не зявився, справа переноситься на найбличе засідання суду».
(Висловлюю щиру подяку, пану Ігорю Смутку за правильне тлумачення перекладу з латини на українську мову).

Джерело: AGZ XIII, nr 210. (Акти гродські та земські т. ХІІІ, ст. 23, № 210)
http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publica ... 4646&tab=3
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицки

Повідомлення Strilbycki » 15 квітня 2012, 12:22

Юрій (Георгій) де Стрільбицький (*01 червня 1776 р., село Військо (Гійсько) Добромильського деканату Перемишльської єпархії + 25 лютого 1832 року), син пароха цього села, отця Івана Стрільбицького та Марії з дому Левицьких (старший брат ротмістра кавалерії Миколи-Івана Стрільбицького).
Скінчив головну школу і гімназію (напевно в Добромилі, Перемишлі, або Львові ?).
Прийнятий до семінарії 23 жовтня 1787 р.
Скінчив студії Духовної самінарії 10 липня 1793 року.
Свячення прийняв 28 січня 1794 р.
Став каноніком в 1818 р., згодом архидияконом, деканом Перемишльським, радником і референтом митрополичої консисторії (за митрополита Михайла Левицького).

Джерело: О.В.Дольницький "Літопис роду Дольницьких" Львів, Український Католицький Університет 2004 р., стор. 399-407.
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицки

Повідомлення Strilbycki » 17 квітня 2012, 20:09

Літопис роду Дольницьких. Документи, матеріали, спогади: генеалогічне дослідження - http://press.ucu.edu.ua/book/litopis-ro ... idzhennya/

Зображення
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицки

Повідомлення Strilbycki » 27 квітня 2018, 10:17

Про користь від дослідження бокових гілок Роду.

Мова про потомків брата мого чотири рази прадіда Івана Стрільбицького - Миколу Стрільбицького.
Микола Стрільбицький народився в селі Військо під Перемишлем.
В архіві Перемишля збереглась метрика про його народження, яку вдалося відшукати ще десять років тому.

Згідно шематизмів, що видані Дмитром Блажейовським (Historical sematism of the Archeparhy of L`viv 1832-1944. Kyiv 2004. Ст. 417) підтверджується, що Mykola Stril`byc`kyj народився 1774 року, висвятився 1803 року, та помер 29.03.1845 року в Ozirna, Zboriv (1832 - 1845).
Парафію Святої Трійці успадкував його зять - Степан Качала. (Про депутата Галицького сейму о. С.Качалу нижче)
Микола Стрільбицький мав сина Гната та двох доньок: Анну та Юлію.
Наш спільний предок Ян Стрільбицький мешкав під Перемишлем в селі Військо, де він був парохом цього села.
Все це підтверджує в "Своєму родоводі" правнук о. Миколи Стрільбицького - Кирило Студинський.
Голова НТШ у Львові 1923-1932 років Кирило Студинський залишив багато власних публікацій в науковій літературі. Про нього такожє великий пласт досліджень, але в жодному з видань не наводили в повному обсязі розписаний його власною рукою Родовід, де третина присвячена спорідненню Качал та Левицьких і в наступному поколіні відповідно: Студинських, Слюзарів та Лозинських з родом Стрільбицьких.
Він описує перекази своєї матері (онуки Миколи Стрільбицького) про наполеонівського ротмістра, та цитує деякі публікації української та польської преси з середини сорокових років минулого століття.
Загалом характеризує ситуацію з складанням родоводів представниками української інтелігенції на той період.

П.М.Також загально відомо, що донька К.Студинського була одружена з О.Тисовським.

В архіві (ЦДІАУ у Львові) збереглась ця його розвідка, яка була написана в другій половині сорокових років минулого століття.
Дякуючи Ігою Смутку цей матеріал зараз є в моєму користуванню.

отець Степан Качала - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1 ... 0%BB%D0%B0

Сьогодні відвідав будівлю в Києві, яку звів онук брата мого чотири раза прадіда - Володимир Качала - http://kbvnanu.kiev.ua/kontakty/14-budy ... enykh.html

Цій історичній садибі зараз знаходиться "Будинок вчених" Київський Будинок Вчених НАН України.
Саме там задовго до винайдення "лямпочки ілліча" було вперше в Києві запроваджено електричне освітлення лампами накалювання (Едісона).

Володимир підтримував українців в Києві.
Цікава довідка на сайті "Будинку вчених" - http://kbvnanu.kiev.ua/kontakty/14-budy ... enykh.html

Поза лікувальним сезоном орендатор використовував приміщення закладу на свій розсуд. Частину їх займав цілорічний готель, де мешкав і сам Володимир Степанович із родиною. Тут він охоче приймав земляків з Галичини, серед яких були і його родичі. Так, у 1880-і роки, навчаючись на медичному факультеті Київського університету, в помешканні інженера Качали жив його племінник Сергій Киричинський; сюди приїздив і старший брат Сергія – Омелян Киричинський. У спогадах останнього про Володимира Качалу сказано таке: «Почував себе Українцем, жив в стислій приязні з [Олександром] Кониським і залюбки жертвував на українські справи чималі суми, потайки від тітки, що була Росіянкою і не раз передо мною нарікала, що дядькове українство коштує їм дорого. Як Галичанин, він давав притулок приїжджим до Києва Галичанам і допомагав їм влаштовуватися». Саме в готелі Качали у квітні-травні 1886 року зупинився Іван Якович Франко, коли приїздив до Києва брати шлюб з киянкою Ольгою Хоружинською, а Сергій Киричинський був у весільному обряді одним з «бояр» від нареченого. Зауважимо, що перебування славетного письменника потім далося інженерові взнаки, бо царська влада сприймала Франка як «небезпечного соціаліста». Тож сам Качала потрапив до списків «неблагонадійних» і навіть не мав змоги оформити перехід з австрійського підданства до російського.
Втім, це не заважало Володимиру Степановичу незмінно підтримувати українську культурну справу в Києві. Одним з її символом стала так звана «зала Качали» в закладі мінеральних вод. Коли вона була вільною від лікувальних функцій, орендатор надавав її, зокрема, під заняття українського хору, очолюваного композитором Миколою Віталійовичем Лисенком. Про «залу Качали» тепло згадувала племінниця Лисенка – письменниця та українська громадська діячка Валерія О’Коннор-Віленська. У 1887 році в гостях у Володимира Качали перебував його небіж Кирило Студинський (майбутній літературознавець, дійсний член Всеукраїнської Академії наук); тут він познайомився з Миколою Лисенком і разом з ним їздив до Канева на могилу Тараса Шевченка.


Тут про перебування Івана Франка у Києві - http://elib.nplu.org/view.html?&id=7836

Про Кирила Студинського - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1 ... 0%B8%D1%87

Про Володимира Качалу - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0 ... 0%B8%D1%87

Про потомків сестри К.Студинського - Слюзарів - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0 ... 0%B8%D1%87

Про Владислова Лозинського - онука Юлії Левицької, яка була сестрою пароха Максима Левицького жонатого на донці о. М.Стрільбицького - Юлії.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0 ... 0%B8%D0%B9

Про Олександра Тисовського - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0 ... 0%B4%D1%80
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Поперед.

Повернутись в Родоводи

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей