Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Дослідження родоводів

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 28 липня 2010, 19:46

Легенда роду Стрѣльбицьких, яку вписав в Жидачивську Гродську книгу шляхтич з Кульчиць Людвіг Стрі(е)льбицький, в 1776 році.

Переклад легенди (перша частина)
УВАГА! - фраза: "ТЕКСТ ЗIПСОВАНО" являеться прямим перекладом з латини та значить, що писар та Людвiг Стрельбицький, не змогли прочитати текст в оригiнальних (бiльш давнiх) документах наданих комiсiï.

Документ від місяця Лютого 24 числа 1776 р. від Різдва Христового

Зображення

Людвик Стрельбицький подав на офіційний запис до актів Вписових переданих з оригіналу Генеалогії Роду Стрельбицьких.

Данило, предок Панів Стрельбицьких – ловчий тогочасний Світлої пам′яті зазначеного Князя Льва Руської Землі Дідича і Пана – народився в Кульчицях. Мав там і двох братів від Анки з Івахна (поки не вдається віднайти це село\містечко) , а сам осів на заслугованому феоді, де він був дідичем з ласки згадуваного князя Лева, і осадивши село на Потоку Яблуниці що було назване Стрельби (сучасна назва - Стрільбичі під Старим Самбором). На тому ж Потоці осадив він поруч і слободку яку назвав Воля Стрельбицька, яка ще мала назву Білич (Біличі). Печатався він гербом Сасом і пізніше назвався Стрельбицьким. Данило мав п′ять синів: Лукаша, Ярему, Петра, Мартина та Юрія. Тих синів нащадки (нащадки - двічі): від Лукаша – Матвій; від Яреми – Павло та Прокоп, який в Серадзькому повіті залишився і там серед поляків його нащадки мають бути; від Петра Хома та Кароль й три доньки – Марихна яка за (до) Бориславля (Борислав - http://uk.wikipedia.org/wiki/Борислав ) видана заміж, Ксенія і Теодора, які обидві в чернецтві були. Ще й двоє з тих Мартин та Юрій осіли на інших маєтностях. Тут текст зіпсовано і не можливий для прочитання . Нащадки їх називались Даниловичі (цікаво, чи мають відоншення до воєводи руського - Яна Даниловича ?) або ж ще як Курикови (в ПВЛ в домонгольський час 1230-й рік, на Київщині та Чернігівщині згадуються бояри Куриковичі ???). Нащадки Матвія – дві доньки, з яких Олена видана до Корчина, а Катерина теж віддана була. Від Павла походить Сидір, який мав синів: Тимофій, який був православним священиком, Яремій, Стецько (в кінці цього повідомлення дав висновки по ним) що нащадків не залишив. Прапрадід, походить від Тимофія. Матвій, Іван і Василь Бран від Яремія. Станислав та Прокіп – ці обидва загинули на війнах. Івашка, Григорій Рогош Матвій Козулька, Сидір Козик, Ігнат від Григорія. Михайло і Василь від Лукаша. Іван: Тут текст зіпсовано і не можливий для прочитання . Від Матвія Кунаш. Ігнат від Сидора Козика. Стефан від Ігната і у нього ж п′ять доньок. Настасія вийшла заміж за Жигаловічем і мала п′ять синів від нього: Яна, Стефана, Яцька, Петра і Івана. Від Матвія: Йосиф. Від Івана Петро Івашо. Від Василя Брана походить Тимко дьякон та донька Феодосія і Блазові (можливо мова йде про місто в Словаччині - Blazov) (одружена). Від Михайла Теодор. Від Василя Даміан, Іван Івашо. Онуки Лукаша від Івана Григорій який в Гродно (Гродно - http://uk.wikipedia.org/wiki/Гродно ) в чернецтві був. Зіпсовано . Стефан та Григорій, серед духівництва – онуки Матвія. Від Кунаша Петро і Іван. Остап від Ігната. Станислав і Григорій онуки Сидора Козика. Від Стефана Петро з Петрушка і Григорій або ж Гринко. Від Йосифа Григорій. Від Петра Петро намісник, що без нащадків лишився. Від Іваша Базиль, що серед духовенства. Григорій, який в Угорщині загинув під час військової кампанії (яка саме війна з угорцями, які дати ???). Іван мав трьох доньок: Марину, яка за Семашем, Теодосія яка одружена із Жигаловічем та Олена – онуки Григорія Рогоша. Від Теодора походять: Базиль, Василь, Михал, і Стефан. Від Дем′яна походить Григорій, що жив на Волині в Печихвостах ( Печихвости - http://uk.wikipedia.org/wiki/Печихвости_(Горохівський_район) ). Від Івана походять: Василь, Лукаш, Базиль. Від Івоша Григорій і Теодор. Зіпсовано . Від Григорія нащадок Ян намісник сьогоднішній, автор. Від Григорія походить Олександр (саме з цього Олександра продовжується генеалогія в другій частині) – він під Чудновим загинув (мова йде про війну з Шерємєтьєвим та Юрком Хмельницьким в 1660 році - http://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_під_Чудновим_(1660) ) , Степан, Юрій, Михайло що зараз у війську. Від Базиля походить Петро сьогоднішній автор, Зака Іван і Яцько, який під Гродком (мабуть в Львівській обл. - http://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_під_Городком) в битві загину. Від Яна походять Базиль, Юрій, Ян який зараз Ігумен, Петро. Від Петра походять Йосиф та Михал. Від Стефана походить Базиль. Від Базиля Мартин. Від Мартина шість синів: Ян, Йосиф, Михайло, Антон, Базиль і Томаш. Зіпосвано . Від Григорія-Гринка походять Стефан і Ян. Генеалогія подана в оригіналі від його милості і засвідчена Людвиком Стрельбицьким.

Друга частина. (напевно стосується початку 17-го ст. та по 1776 рік, бо згаданий нижче Якуб Стрельбицький, що осів на Поліссі фігурує в документах за 1651\54 рік, як чашник Чернігівський та депутат до Сейму РП від Чернігівського та Киїського воєводств)
Зображення

Переклад легенди (друга частина)

"Подача до запису від Пана Стрельбицького
Пан Людвик Стрельбицький вписав офіційну подачу до актів вписових Генеалогічне древо Роду Стрельбицьких, що подано нижче.
Генеалогія їх милості панів з Кульчиць, що названі були Стрельбицькими по селу їхньому Стрельбиці, що йменуються Потоки та села Стрельбиче що називаються Білич. Від Данила походять нащадки що у 1243 р. описано. Данило мав сина Олександра і Базиля з котрих Олександр мав за дружину Копійовшку. Олександр мав із дружиною трьох синів: Якуба, Йоахима і Андрія. Якуб одружився з Вілговною в Поліссі і там осів. Йохим у війську служив і залишився мешкати в Цесарстві. Андрій одружився із Сайницькою і з нею мав чтирьох синів: Дмитра, Романа, Прокопа і Вацлава. Дмитро одружився на Волині з Пслаською і там залишився мешкати. Прокоп одружився із Моцєшкою з якою мав двох синів: Вацлава, який одружився на Підляшші з Кулімовською і там лишився. Сина свого зплодив Вавринця, який повернувся до Стрельбич і одружився із Журовською і мав із нею двох синів – Самуеля і Лукаша і трьох доньок – Єву, Ганну і Катерину. Єва була видана за Сіміраського, Катерина стала черницею, а Ганна панною померла. Син Лукаш одружився із Рейтаровською, Самуель загинув під час війни в Мошкві (напевно, що в 1618 році?) . А той Лукаш мав двох синів – Вацлава та Дмитра і одну доньку, яка одружилась на Добжанському з Добри над Сяном. Вацлав одружився з Бутлеровною, Дмитро служив у війську й залишився в Цезарстві де й одружився із …оричкою та мав із нею п′ятьох синів та одну доньку Софію, яка одружилась з Вербицьким. Сини Костянтин, Петро, Михайло, Корміан (Корній -я) та Вацлав. Курміен (Корній-я) та Вацлав тих вбито, Костянтин служив під-час війни Чернігівської (похід Яна Казимира на Чернігівщину 1663 – 1664 рр. - http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=4&t=9356 )де й після одруження залишився. Петро одружився із Суславською, Михайло з Терлецькою, але залишився без нащадків. Петро мав трьох синів та двох доньок – Софію та Катерину. Софія одружена була із Мичинським, а Катерина із Ш(?)умським. Сини його Андрій, Яцек та Ян. Костянтин одружився з Комаровською у Міхніцькій землі (де саме ця славна земля, то мені поки невідомо) та мав із нею сина Вавринця який повернувся до Стрельбиць. Той же Вавринець одружився із Смятковською там мав трьох синів: Яна, Антона та Андрія. Ян дружився з Войницькою та мав двох синів, Антон мав із дружиною Яворською одного сина –Яцька, Андрій у війську служив де й загинув. Антон мав Лукаша та Яна. Лукаш одружився в Прусех й там жив. Яцек мав сім синів: Яна, Стефана, Еліаша, Юрія, Теодора, Прокопа і Базилія. Ян одружився з Кобилянською, Стефан одружився з Бєлінською-Волчаковною. Еліаш з Юрієм та Теодором служили на війні де й загинули. Базиль з батьком під Журувнем (шукаю це місце) взяти в неволю. Ян одружився з Кобилянською і мав одного сина – Самуеля. Той же Самуель взяв за дружини собі Попєлянку у селі Блазове. Стефан з Бєлінською-Волчаковною мав трьох синів: Базиля, Яна та Якуба. Базиль в Цезарстві у війську служив і там залишився, Якуб в Краківському (мабуть мається на увазі Краківське воєводство?) одружився з Жуховською та мав чотирьох синів: Людвика, Олександра, Юзефа та Ігнатія – Юзеф та Ігнатій до монастиря пішли; та трьох доньок: Ядвику, Терезію та Петронеллу. Ян одружився з Кревицькою з якою мав двох синів – Ігнатія та Юзефа. Ігнатій залишився в службі з Канцлером Коронним і одружився з Дамбровською з якою мав одного сина Юзефа і одну доньку Елеонору, яка одружилась із Казимиром Жураховським. Юзеф, син Яна, залишився у військовій службі. Доньок у Яна було п′ять: Марианна, Розалія, Магдалена, Бригетта та Катерина. Розалія за паном Клембовським, Бригетта за паном Кажембським, Магдалена за паном Мєдзєховським, Катерина за паном Старицьським, Марианна за паном Дамбровським. Записано цю Генеалогію та звірено з оригіналом від початку до кінця. Людвик з Кульчиць Стрельбицький мп."

Мій коментар: В документі відсутні будьякі дати крім 1243 року. Приблизну привязку до реальних осіб, які вписані в інші акти та документи надає ціла низка архівних, та історичних документів та праць за XIV-XVIII століття.

Ось деякі з них "Заповіт Сидіра з Кульчись, війта Стрільбич - 1505 рік".
Зображення
Зображення
Зображення

Повний текст цього документу можна переглянути в інтернеті на сайті НТШ - http://ntsh.org/kupch-book1

НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
Олег КУПЧИНСЬКИЙ
Акти та документи галицько-волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти
Аcts аnd Documents of 13th century — eаrly 14th century. Hаlych аnd Volyn’ Prіncіpаlіty: Reseаrch. Documents
Львів — 2004

Там також наведено повний текст списку "підробної (відновленої ;) ) грамоти князя Лева" з висновками фахівців.

Порівнюючи "Запопіт Сидіра" та "легенду Людвіга" можу приблизно встановити деякі дати. Сидір (син Павла, онук Яреми, прпавнук Данила ) з Кульчиць Стрельбицький в 1505 році мав три сина: Тиміш, Ярема, Стець, останні два, ще не досягли повноліття, тобто їм не випонилось 16-20 років, а старший - Тимiш вже був священиком, тобто здобув освiту, його ймовiрний вiк - 22/30 рокiв (можливо і старший - 35\40).
Можу припустити, що Сидору на тей момент вже виповнилось приблизно 45-65 років і вiн мiг народитись, в межах 1440-1460 років.
Востаннє редагувалось Strilbycki в 29 липня 2010, 00:11, всього редагувалось 1 раз.
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 28 липня 2010, 23:24

Якщо Сидір 1440-1460-х років народження, то відповідно його батько Павло народився в проміжку 1390-1440, а дід Ярема міг народитись з 1340 по 1420 роки, тобто Данило народився б з 1290 по 1400 роки і бути ловчим у князя Льва Даниловича (бл. 1228 — бл. 1301) в 1243 році у такому випадку не міг, або був для Сидора не прадідом, а пра???прадідом. Припустимо, що всі діти на цьому проміжку народжувались у батька, який був вже в дуже зрілому віці - 50 років та більше (можливий варіант, що не первенці, а молодші діти) то всеодно не пеекривається 150\220 річний проміжок часу.
Більш вірогідно, що міг надати привілей ЛЕВ Ю́РІЙОВИЧ (Лев ІІ; р.н. невід. - п. не пізніше червня 1323 р.), але теж малоймовірно.
Я схиляюсь до думки, що на цьому проміжку родового дерева Стрільбицьких-Даниловичів-Куриковичів з Кульчиць: Данило - ? - Ярема - Павло - Сидір - не вистачає одного, або декількох поколінь?
Раз існував придомок - Куриковичі, то міг бути в роду син з ім"ям Курик \ Курило (сучасне Кирило), бо слабовіриться в літописного боярина - Курикович.
".........В лѣт̑ . ҂s҃ . ѱ҃ . л҃и . [6738 (1230)] мс̑ца А. марта . въ . ѳ҃ дн҃ь . . м҃ . ст҃хъ мч҃нкъ . Принесенъ бъıс̑ Хс̑въ мч҃нкъ .....
.......Тогож̑ лѣт̑ . приходи пресщ҃нъıи митрополитъ всеӕ Руси Кирилъ . к великому кнѧзю Гюргю . и къ брат̑ ѥго Ӕрославу . и Ст҃ославу . и г Г Костѧнтинович̑мъ . Василку и Всеволоду . и Володимеру . ѿ Кіѥвьского кнѧзѧ . ѿ Володимера ѿ Курикович̑ . а ѿ Черниговьского кнѧзѧ . ѿ Михаила єпс̑пъ Перфуриї . приде же с нима игуменъ прс̑тго Е манастъıрѧ ст҃го Спс̑са Киѥвѣ на Берестовѣмь . Петръ Акерович̑ . и инъ муж̑ Володимерь Гюргии столник̑ ѥго . си . г҃ .є приходиша с мітрополитомъ просѧ мира Михаилу сь Ӕрославомь . бѣ бо Михаилъ не правъ въ крс̑тнмъ целованьи . при Ӕрославѣ . и хотѧше Ӕрославъ ити на Михаила......" .

Джерело - http://webcache.googleusercontent.com/c ... clnk&gl=ua
Востаннє редагувалось Strilbycki в 29 липня 2010, 08:59, всього редагувалось 2 разів.
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 28 липня 2010, 23:54

Стрільбицькі в актових документах XVI ст.
11. IV. 1540
Івашко князь (скоріш за все, що терміном "князь" в данному випадку названо - війта \ дідича села \ кнезя) зі Стрільбич відступив свою частку у Стрільбичах, яку тримав за королівським правом самбірському старості.....

20. I. 1579
Кунаш, син Матвія Стрільбицького посесор половини війтівства у Стрільбичах.
В "генеалогії Людвіка - 1776 року" є такі слова: "Від Матвія Кунаш....." та "– онуки Матвія. Від Кунаша Петро і Іван..."
Цікава деталь - виходить дивний збіг, що в Кульчицях в останній чверті 16-го ст., мешкає Петро син Кунаша, онук Матвія - Петро Кунашевич?????

1556 - 1582
Списк грамоти короля Стефана Баторія 1582 року, в якій він підтвердив привілей Сигізмунда ІІ від 1556 року, цей привілеї були вписані до актів Перемишильського городського суду, в 1621 році.
В списку підтвержено привілею Стефаном Баторієм привілею Сигізмунда ІІ про надання князем Львом села Стрільбичі, там фігурують: шляхетний Матвій та священики Іван, та Василь Стрільбицькі.
В "генеалогії Людвіка - 1776 року" є такий текст: "Матвій, Іван і Василь Бран від Яремія" та "..Матвій Козулька, Сидір Козик, Ігнат від Григорія. Михайло і Василь від Лукаша. Іван: Тут текст зіпсовано і не можливий для прочитання".

07 вересня 1582 список, від 28.01.1673
Oblata decreti arcis samboriensis inter nles Strzelbickie et subditos de Strzelbice
В Замку Самбірському, 1582, 7 вересня
У справі мiж з одного боку – шляхетними Стецем Лучкою Іваном Петрикем і племінником їхнім Деміанем Рогошовичем Стрельбицькими позивачами, замешкалими на війтівстві стрільбицькому, а з іншого боку – працьовитими Лазарем Логанцем, Іванем Гейгеєм, Павлом Житником, Ільком Лучовим, Сенькем Кубичем, Іванком Дзекою, Іваном Козаком Іваном Медулекою присяжниками села Стрільбичі Його Королівської милості і всією громадою позваними. позивачі представили перед нами лист королівський , виданий в обозі під замком Полоцьким 19 липня 1585 з приводу роботизни і повинностей , що належать до війтівстві від громади. то нам є наказ від короля, щоб ми обміркували, розсудили і декретом відповідним розпорядилися. Тоді ми Комісари королівські наказали обом сторонам аби перед нами показали права і привілеї, якщо якісь мають. Тоді вказані Стрільбицькі показали привілей своїх предків, отриманий від руського князя Лева, запечатаний звиклою печаткою замковою. Цим привілеєм предкам їх те село надане правом дідичним. Також показали перед нами поділ маєтку, учиненого покійним Сидором з Кульчиць Стрільбицьким, свого діда, у 1505, дня 25 травня. Який розділяючи вказані маєтки, згадує, що ці маєтки за першого короля після князя до старосольської жупи були приєднані, однак, його предки при війтівстві були залишені, на тих умовах як і інші війти самбірського повіту. Цей привілей і дільчий лист королем Сигізмундом Августом підтверджений у Варшаві 8 червня 1506!? Цим підтвердження, згідно заслуг предків як і їх самих, наказуємо, аби вказана громада, як і в сусідніх селах заведено повинності свої відбували.
Зокрема, такі повинності в відробітки громада має війтам стрільбицьким віддавати: з кожного дворища цілого один плуг, касар з женцем, толока до збирання (врожаю) такі до возіння гною з кожного господарства так на зажинки як і обжинки на шарварок до млина до направи язу і виготовлення хросту з хлібника. Також колядки на Різдво таж громада панам Стрільбицьким повинна давати кожного року вівса по півмірку з цілого дворища, з господарстві натомість віз один дерева ?kura? (мабуть йде мова про КУРКУ) 1 і 1 гріш. На пасху ?prose? (ймовірно, що порося?) одне з кожного дворища, також із хлібника кожного 12 яєць і варту відбувати хлопам на мито під час ярмарку сільського (тобто в м. Старій Солі) при корчмі, на столенках міст ремонтувати мають (NB вставка: з якого мита по злотих 5 до скарбу короля згідно звичаю віддавати мають). А вказані війти Стрільбицькі повинні так на Різдво, як і на Пасху свято організувати і пива на ті дні виставити.
Громада зобов’язана повинності, в тому декреті вказані, без затримки віддавати, акт само і Стрільбицькі повинні понад звичай і декрет жодної речі не вимагати і громаду не турбувати.
А то іменем його королівської милості наказуємо виконувати під закладом вини 600 гривень. Для чого руками власними підписуємо.
Діялося в Самбірському замку дня і року вищевказаного.
Вікторин Ковальский Його Королівської Милості комісар.
Якуб Орловський підстароста самбірський Його Королівської Милості комісар.
Олександер Кургельовський Піджупок Сільський.
Андрій Медведзький підстароста сольський


На стародавньому малюнку зображено битву 1579 року, за Полоцьк, який був захопив цар Московії - Ів(б)ан IV Грозний.
Зображення

1598
Перед урядом і актами самбірського двору поштивий Стець війт з Ясьонки Масьової (віднайти цей н.п. поки не вдається) визна, що продав за 80 зл. поштивому Петрові Стрільбицькому ріллю свою князівську у селі Ясінці півлану, до того п’яту частину усіляких прибутків зі свого війтівства, тобто панщина від підданих, колядки, з млину мірку і фолюша мірку і корчму.
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 11 серпня 2010, 02:44

Стрільбицькі в актових документах першої половини XVII століття

1600
Encyklopedia Szlachty
Енциклопедія шляхти Польщи, України, Білорусі, Литви. (Речі Посполитої)
Зображення
Strzyelbicki \ Стрільбицькі \ Стрельбицькі, придомки: Даниловичи та Михалковичи.
Герб Сас з 1600 року та в 1782 році.
Стрільбичі Старосамбірські, Львів, Перемишль, Вітебськ.
та Strzyelbicki \ Стрільбицькі \ Стрельбицькі гербу Сліповрон, з 1750 року.


1607
Між Лазорем Стрільбицьким і Василем (Ж)Зигаловичем Перед урядом і актами самбірського двору сталася така угода стосовно частки Ігната війта стрільбицького, тестя Васильового, на яку Лазор отримав привілей від Юрія Мнішка, воєводи сандомирського [самбірського старости у 1589-1613 рр.].
.........Лазор разом з Демком, племінником, повинні відати Васильові Жигаловичу частку покійного Ігната.........
(Напевно, що Людвіг Жигайло Стрільбицький є прямим нащадком Василя Жигаловича)

1608
Перед урядом і актами самбірського двору поштивий Іван Кунашович, Стрільбицький війт разом з дружиною Анною визнали, що продали за ..... зл. шляхетному Лазорові Стрільбицькому, своєму дядькові, ріллі князівської (вірно - кнезівського) третину лану,що між межами Матвія Цеглика і Гриця Яцьового.

1609
Перед урядом і актами самбірського двору поштивий Петро Стрільбицький визнав, що продав за .... зл. поштивому Матвійові Сегликові Стрільбицькому своєму двоюрідному брату усю свою частку князівства (вірно - кнезівства) у Стрільбичах.

1615
Петро син Кунаша Стрільбицького Кучовича відступив свої права на половину війтівства у Стрільбичах Андрію, сину Матвія Стрільбицького.
Акт видали комісари за дорученням Петра Кунашевича Стрільбицького Кучовича, сам Петро не був присутній при цьому.
Чи не є цей Петро Кунашевич (Конашевич) з Стрільбич та Кульчиць - гетьманом Війська Запорозького Петром Конашевичем Сагайдачнім????????????

тут повість Андрія Чайковського "Сагайдачний" в якій є дещо про Бойківщину та місцеву руську шляхту - http://www.ukrcenter.com/library/read.a ... 1#text_top

1619 рік
Теодор (Федір) Стрельбицький з дружиною Анною (з роду Виговських) заповідають частину свого маєтку Київському Михайлівському Златоверхому монастирю.
(Відомості з київської дворянської справи Стрільбицьких)

Стефан, Гриць, Федір і Яць малолітні сини покійного Івана Стрільбицького, православного священника у с. Радиловичі (можливо, це сучасне село Радовичі, що на кордоні Львівської та Волинської обл. http://volyn-orthodox.org/index.php?articleID=77
Під час ревізії Володимирського замку згадується в акті від 8 червня 1544 року, як маєток вдови Анастасії Куріковни Радовицької і її племінників (по сестрі) Михайла і Скола Єловичів. Зберігся договір Анастасії Куріковни Радовицької з князем Федором Андрійовичем Сангушком)

Стецько Кульчицький Сметанка визнав, що винен Грицьку, Федьку, Яцьку Стрільбицьким поповичам, рідним братам, .... зл. Боргу.

1621
В обляті Перемишльского суду (18 серпня 1621р.)
споминається священик - Григорій Стрільбицький.

1622
Іван Кульчицький син Миська Кульчицького Ігнатковича і Анни Попель був одружений на Марусі Стрільбицькій, доньці Івана, священника зі Стрільбич.

1626
Маруся Кульчицька, опікунка Гриця і Яцька Стрільбицьких, котрі на даний час перебувають у татарській неволі і Марія Стрільбицька їхня сетса а дружина Васька Турянського.
Напевно, що Грицько та Яцько Стрільбицькі могли потрапили в полон після поразки під Цецорою в 1620 році, або під Хотином в 1625 році?

1629

Іван Бережницький Ігнатович одружився з Марухною Стрільбицькою, донькою Василя Стрільбицького поповича.

1644
Настя попівна Стрільбицька, дочка померлого Івана попа Стрільбицького, у присутності Петра попа Стрільбицького, свого двоюрідного брата, визнала, що не не має претензій до Григорія попа Стрільбицького, свого рідного брата, з приводу батьківських і материнських маєтків.

1649
Реєстр війська Запорізького 1649 року.
Білоцерківський полк, Паволоцька сотня - Стецько Стрільбицький.
Зображення

1650
Реґент Володимирської канцелярії - Григорій Стрільбицький.

Яцько Созанський Романович і Іван Созангський Романович (син та батько), протестували проти Самуеля Прушинського управителя старосільського та Стефана і Федька Стрільбицьких, синів Івана, свіященника зі Стрільбич з приводу побиття та завдання тілесних ран.
Востаннє редагувалось Strilbycki в 11 серпня 2010, 13:18, всього редагувалось 2 разів.
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення ABG » 11 серпня 2010, 11:23

Strilbycki написав:війт з Ясьонки Масьової (віднайти цей н.п. поки не вдається)

Ясінка Мазьова - давніше - село в Турківському повіті між селами Ясінка-Стецева, Ісаї та Ластівка. Тепер приєднана до одного з сіл.
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 7791
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 11 серпня 2010, 15:09

ABG написав:
Strilbycki написав:війт з Ясьонки Масьової (віднайти цей н.п. поки не вдається)

Ясінка Мазьова - давніше - село в Турківському повіті між селами Ясінка-Стецева, Ісаї та Ластівка. Тепер приєднана до одного з сіл.


Дякую.

Стрільбицькі в актових документах другої половини XVII століття.

1652
Яків (Якуб) Федорович Стрельбицький (Jakub Strzelbicki), був Чернігівським чесником і обирався в 1652 та 1654 роках депутатом на Сейм Речі Посполитої у Варшаві, від Чернігівського та Київського воєводств.

Чашник, чашничий, (чесник) - посадова соба королівської (княжої) адміністрації на Русі та в Речі Посполитій, та Московії з 14 ст., відповідав в замку за питійне справу, а також відав бортництвом (бджоловодство). Чашник міг управляти господарством, відав адміністративними справами та судовими справами, замковими селами, в яких мешкали бортники, в його підпорядкуванні знаходились ліси в яких збирали мед бортники. Часник відносився до найближчого оточенні князя (короля), був його радником.
В 16—17 століттях, в Московії адміністративні функції часника перешли до "Сытенного двора" (як було в Речі Посполитій, ще не вияснив, мабуть обовязки теж зазнали змін і ця посада стала суто номінальною - почесною). В Московії обовязки чашника звелись до поштивого прислуговування царю (князю) на званих та святкових пірах.
Посада чашника була ліквідована на початку 18-го ст.

1655
Село Стрiльбичi урядник, Ян Стрiльбицький.

1660
Ян Казимир, дозволив Андрію Стрільбицькому доживотнє право на половину війтівства у Стрільбичах відступити на такі особи: своїм синам Радіану і Гіацинту Стрільбицьким, а також Грицькові Івановому Данилу Івановому (Стрільбицьким).

1665
Фігурують Іван попович Стрільбицький, його родич покійний Стефан Стрільбицький (священик) з братом (ім"я невідомо) та Іван Стефанович Стрільбицький - син.

1668
Село Стрiльбичi "за уряду" - Стефана Стрiльбицького.

166(9)?
Ян Казимир, король польський … підтверджує війтівство Стрільбицьким:
Іван Козилович, Базилій Козилович, Іван Стефанович, Базилія Михалкович син Стефана, Ян Рогошович, Захарій Зигалович син Яцька.
В цоьму привілеї згадуються померлі: Стефан, Ян, Теодор та Гриць Стецьовий Стрільбицькі.
Також надається частка по особах, що були вказані у спаленому привілеї [не зрозуміло про який привілей йдеться], окрім тих осіб, що в привілеї згадуються, а ще залишаються живими, зокрема, це: Григорій, Лукаш, Теодор Стрільбицькі. А вони нехай продовжують тримати свої частки згідно давнішого знищеного привілею.
Свідки: Станіслав Скаршевський, самбірський староста …
Дано в Самборі 20 серпня.

1671
Петро Літинський син покійного Гриця Літинського подарував Захарію Стрільбицькому Жигаловичу поле на Сосниці в с. Кульчиці.
Село Кульчиці та місто Самбір на австрійській карті 19-го ст.
Зображення
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Балимба » 11 серпня 2010, 22:17

Декан економічного факультету Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Петро СТРЕЛЬБІЦЬКИЙ....
Аватар користувача
Балимба
 
Повідомлення: 125
З нами з: 21 грудня 2009, 21:39

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 19 листопада 2010, 10:57

Оксана БАРАН
МЕМУАРИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ПОБУТУ
ГАЛИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ
(кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.)

"Розуміння умов, за яких відбувалося формування української інтелігентної
верстви у Галичині, неможливе без вивчення мемуаристики другої половини –
кінця ХІХ ст. До неї передовсім зараховуємо спогади визначних громадських
діячів О.Барвінського3, А.Вахнянина4, о. О.Заклинського5, Є.Олесницького6. Крім
загального аналізу суспільно-політичних процесів того часу, вони дають змогу
прослідкувати еволюцію світогляду галицької інтелігенції. Не менш важливе зна-
чення мають спогади о. М.Стрільбицького про життя греко-католицького кліру
на провінції у першій половині ХІХ ст7. Якщо вказані джерела написані більше в
історичному руслі, то тут автор зосередився на висвітленні повсякденного побуту
священичої родини, особливо її помешкання та господарського життя
".

Стрільбицький Н. Дім галицко-руского сьвященника в I. половині минувшого столїтя // Нива.
– 1908. – Ч. 4. – С. 115–121.

Де можна знайти це видання???
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 19 листопада 2010, 11:50

ІВАННА ТА СЕВЕРИН ЛЕВИЦЬКІ
Ольга БЕЖУК
Львівський національний університет ветеринарної медицини
та біотехнологій ім. С.З. Гжицького,
кафедра історії


Джерело - http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/N ... _10/06.pdf

Іванна Левицька – найстарша з дітей в сім’ї Михайла та Сабіни Левицьких (дівоче прізвище Стрільбицька) –
народилася 11 лютого 1888 р. в селі Підгороддя Рогатинського повіту (тепер
Рогатинського району, Івано-Франківської області)1. У метричній книзі греко-
католицької церкви села Підгороддя записано, що обряд хрещення здійснив отець
Іван Стрільбицький (дідусь Іванни), в присутності греко-католицького пароха Рогатина Іпполита
Дзеровича.
У повоєнний час Іванна Левицька 17 років прожила в помешканні вдови греко-
католицького священика Ганни Осики, яка працювала вчителем у СШ № 34.
Іванну Левицьку часто провідували брати Володимир та Остап Стернюки22.
Їхня сестра Тетяна доводилась дружиною братові Іванни Северину Левицькому.
Піклувалася про Іванну й сім’я Оробців, які були близькою родиною по дідусеві
Стрільбицькому*.
* Думкою і серцем завжди з Україною. Матеріали науково-практичної конференції
присвяченої 96-й річниці від дня народження І. Книш. Львів, 2006. C. 74.
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 19 листопада 2010, 11:51

РОЛЬ І.ФРАНКА У ТУРИСТИЧНОМУ РУСІ НА ТЕРЕНАХ ГАЛИЧИНИ (КІНЕЦЬ ХІХ-ПОЧАТКУ ХХ

4 серпня 1883 р. двадцять студентів з різних міст Галичини здійснили подорож за маршрутом Львів – Стрий – Станіслав – с.Богородчани – Манявський Скит – м.Надвірна – села Делятин – м. Коломия[6, с.21]. У цій мандрівці взяли участь такі відомі культурно-просвітницькі та політичні діячі, як І. Франко, К. Левицький, В. Левицький, Є. Гуталевич, В. Коцовський, І. Панкевич, О. Барвінський, М. Шухевич, Є. Олесницький, К. Трильовський, Є. Петрушевич, І. Герасимович, Р. Купчинський, В. Лопатинський, А. Крушельницький, М. Рудницький, І. Врецьона, А. Стрільбицький, В. Шмигельський та інші. Їхньою метою було не лише ознайомлення з гуцульським краєм та збирання етнографічного і фольклорного матеріалу. Вони намагалися впливати на націонапьнi почуття, нацiональну свідомость місцевого населення[7, с.177]. Ця мандрівка започаткувала добру традицію щорічних культурно-просвітницьких подорожей української молоді в Галичині.

7.
Франко І. Вандрівка руської молодіжі: і-ша коресподенція в газеті “Діло” // Подорож в українські Карпати. Збіррник.. Львів: Каменяр, 1993. – С.175-183.

джерело - http://filology.info/?p=157
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 22 грудня 2010, 15:37

Шановні львівяни, прошу вашої допомоги в розшуку цього видання.
Зображення
З повагою, Віктор.
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 27 грудня 2010, 20:17

Strilbycki написав:Данило, предок Панів Стрельбицьких – ловчий тогочасний Світлої пам′яті зазначеного Князя Льва Руської Землі Дідича і Пана – народився в Кульчицях. Мав там і двох братів від Анки з Івахна (поки не вдається віднайти це село\містечко)




Можливо, що старина глибока трішечки привідкривається?

Ось що є по давньоруському періоду про поселення з подібною назвою Івахно (Івання, або ще Іванче)

Івання І – двошарове поселення. Відкрите В. Савичем в 1987 р. (в літературі – як Старий
Олексинець, на захід від хутору Івання), який зібрав тут велику колекцію кераміки [Савич,
1987, с. 37]. Розташоване в ур. Безодня, за 100 м на захід від крайньої хати села, на правому
березі р. Іванка. Орієнтовна площа – 2,5 га. На сьогодні вся територія поселення засаджена
молодим сосновим лісом. В результаті обстеження виявлено лише кілька фрагментів кераміки
ранньозалізного віку та давньоруської культури ХІІ-ХІІІ ст., глиняну обмазку жител. За
інформацією місцевих жителів в західній частині поселення був курган, який розорали.

Івання ІІ – багатошарове поселення. Розташоване в північних околицях села, на першій та
другій надзаплавних терасах лівого берега р. Іванка, на пологому мисі, утвореному річкою та
правим бортом балки, на північний захід від повороту річки Іванка зі сходу на південь. Зібрано
велику колекцію кераміки, яка датується ранньозалізним віком, черняхівською та
давньоруською (ХІІ-ХІІІ ст.) культурами. Площа поселення – 3 га.

Івання ІІІ – багатошарове поселення. Розташоване в північно-західній околиці села, на
першій та другій надзаплавних терасах лівого берега р. Іванка, на підтрикутному мисі,
утвореному річкою та правим бортом балки, за 0,5 км від повороту р. Іванка зі сходу на
південь. Кераміка датується ранньозалізним віком, черняхівською та давньоруською (ХІ, ХІІ-
ХІІІ ст.) культурами. Площа – 4 га.

Івання ІV – багатошарове поселення. Розташоване 1 км на захід від крайньої хати села, на
підтрикутному мисі, утвореному двома балками (по південній тече потічок), біля витоків
р. Іванка. Зібрані матеріали (кераміка та крем’яні вироби, залізний шлак) ранньозалізного віку,
черняхівської культур, культури Лука-Райковецька, давньоруської культури (ХІ, ХІІ-ХІІІ ст.).
Площа – 2 га. За інформацією місцевих жителів на захід від поселення були 2 кургани, на
сьогодні розорані.

Івання V – багатошарове поселення. Розташоване в північній частині села на правому
березі р. Іванка, в північній частині великого мису, утвореного поворотом р. Іванка зі сходу на
південь, навпроти поселення Івання ІІ. Зібрана велика колекція кераміки, яка датується
ранньозалізним віком, черняхівською та давньоруською (ХІІ-ХІІІ ст.) культурами. Поселення
тягнеться широкою смугою довжиною до 500 м та шириною до 200 м (від річки аж до вершини
пагорба). Давньоруська кераміка трапляється на всій території поселення, черняхівська – на
першій та другій надзаплавних терасах, решта культур – лише на першій терасі. За
інформацією місцевих жителів на території поселення неодноразово знаходили римські монети,
глиняні фігурки тварин.

Івання VІ – поселення висоцької культури. Розташоване в центральній частині села, на
мисі, утвореному правим берегом р. Іванка та лівим берегом її притоки, в місці їх злиття.
Площа поселення – 2 га. Зібрано колекцію кераміки та крем’яні відщепи.
Івання VІІ – стоянка пізнього палеоліту. Розташована за 200 м на захід від південної
околиці села, на межі другої і третьої терас лівого борту балки, по якій нижче тече струмок –
права притока р. Іванка. На задернованій поверхні знайдено скребло та три великі крем’яні
відщепи. Всі вироби вкриті білою, місцями сивою, патиною. Орієнтовна площа – до 0,5 га.

Джерело - http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/10/31Bigus.pdf
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 08 березня 2011, 16:38

Року Божого 1804.
...На підставі надання Яна Казимира [короля], належало до церкви села Військо частина поля, названого Рин, що біля церковного грунту, котре більше як 100 років належало парохам Війська. І там висівалося 1 корець і 4 гарнці [міри сипучих тіл]. І те поле віддано колоністом [німецьким переселенцям] і відміряно їм, а то сталося 1782 року за пароха Григорія Стрільбицького (мій 6 разів прадідусь, ймовірно, що народився до 1714 року). І за визнанням громади, обіцяно йому взамін дати у відповідній пропорції грунти домінікальні. Але оскільки парох Григорій Стрільбицький в той час помер і не було кому проконтролювати справу, а парох Горбацький про це не подбав. Тому зараз новопризначений парох спираючись на право, повинен домагатися повернення того самого поля або взамін іншим винагородити. А оскільки це сталося тому 22 роки, то про це знають не тільки старі люди, а й молодші, тобто ціла громада.

Українська оборона церква в селі Військо (Гійсько) в якій були парохами Григорій та Іван Стрільбицькі.
Ця мурована церква була попудована в 1839 році на місці більш давньої деревяної, перші згадки про яку сягають 1440 років.
Зображення
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 30 травня 2011, 20:27

Парафія Успіння Пресвятої Богородиці с.Конюхи
У 1827-50 роках керував парафією о.Іван Левицький, 1801 р.н. Із запису в метричній книзі відомо, що дружина о.Левицького називалася Юлія і була дочкою о.Івана Попеля, пароха села Кудинівці. 17 жовтня 1836 року у них народилася дочка Розалія, яку охрестив о.Іван Шашкевич з Годова в присутності декана о.Миколи Стрільбицького. Кумами батьки запросили о.Василя Прокоповича з Кального та Параску, дружину о.Григорія Левицького, пароха Присівців. Очевидно, що Григорій був братом конюхівського пароха.
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 04 липня 2011, 22:37

Фотокопія з "Коронної метрики".
Зображення

Вичитка
Латинка:
"Sculteth(us) de Strze(l)bycze

Anno die et loco quibus supra similes datu(m) sunt
Provido Jeremia.. super scultetiam als knyasthwo in
Villa valachica Strzebycze ad capit(aneum) samborien(sis) pertinen(tem)
Quam scultetiam ipse in eadem villa ha(..) possidebat
Et possidet (…) molendino et tertia parte dat(i)oni(bus)
Et censoribus scultetiam cum una аrea integra als dwo
rzyscze (...) tamen et servitys regalibus (..)
(…) (…) l(ite)ra in forma superius sscripta (…)".

Українською:
"Року і дня виданий, того самого що вище зазначено
Для учтивого Яреми, на війтівство інакше князівство у
волоському селі Стрільбичі, розміщеному у самбірському старостві,
яке князівство він в у цьому селі (нечитається) тримав
і тримає (не читається), млин і третя частина виплат
і прибутків війтівства з одним цілим дворищем
(слово незрозуміле) як королівські слуги (не читається)
(два слова нечитаються) лист у форму вище вказаний написаний (не читається)".

Потрібна допомога в вичитці пропущених слів.
Завчасно дякую.
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицки

Повідомлення Strilbycki » 13 грудня 2011, 13:50

Зображення
Дуже цікавий документ на якому прописане прізвище "Стрільбицький" саме власником цього прізвища, людиною яка володіла зразу декількома мовами і зналася на тому як його вірно писати кириличними літерами.
Мова йде про Михайла Стрільбицького (староукраїнською\простою руською - Михаилъ Стрилбицкий \ Михайломъ Стрилбѣцкимъ), протопоп в князівстві Молдавському, що з середини XVIII ст. і до початку XIX ст. перебував в Молдові, народився в місті Миргород на Полтавщині. Спочатку служив в Яссах (на теринах сучасної Румунії), а потім в Дубосарах (Молдова), благословляв українських козаків на штурм турецької фортеці Ізмаїл, козацьке військо складало половину всіх сил прийнявших участь в війні.
Пряма цитата з указу імператриці всеросійської Єкатерини ІІ, від 16 травня 1792 року: ''Молдавскому протопопу Михаилу Стрѣльбицкому в награжденіе службы его, оказанной нам в теченіе минувшей съ Турками войны, повелеваемъ отвесть землю в Дубоссарах для водворениія его и позволить ему завести тамо типографію для печатанія книг на греческом, россійском, молдавском и прочих языках, производя ему пенсію по триста рублей в год''
П.М. Катерина ІІ не використовує в свєму указі термін "русскій язык", вона пише про язик "россійскій".

Михайло Стрільбицький видав молдовсько-руський розмовник:
------- К Р А Т К О Є ------------
Собранїє именъ по Главизнамъ,
Расположєнноє Двомя Дїалектами,
Вползу Хотящим оучиться Рус-
каго й Молдавскаго Язика.


Цікава деталь, судячи з першої сторінки (можливо інші тексти написані російською) цей "разговорник" до сучасної російської мови (русского языка) - має таке саме відношення, як і сучасна українська, або білоруська мови.
світлина додається.
Зображення
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Поперед.Далі

Повернутись в Родоводи

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість