Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Дослідження родоводів

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицкие \

Повідомлення Strilbycki » 04 липня 2011, 22:37

Фотокопія з "Коронної метрики".
Зображення

Вичитка
Латинка:
"Sculteth(us) de Strze(l)bycze

Anno die et loco quibus supra similes datu(m) sunt
Provido Jeremia.. super scultetiam als knyasthwo in
Villa valachica Strzebycze ad capit(aneum) samborien(sis) pertinen(tem)
Quam scultetiam ipse in eadem villa ha(..) possidebat
Et possidet (…) molendino et tertia parte dat(i)oni(bus)
Et censoribus scultetiam cum una аrea integra als dwo
rzyscze (...) tamen et servitys regalibus (..)
(…) (…) l(ite)ra in forma superius sscripta (…)".

Українською:
"Року і дня виданий, того самого що вище зазначено
Для учтивого Яреми, на війтівство інакше князівство у
волоському селі Стрільбичі, розміщеному у самбірському старостві,
яке князівство він в у цьому селі (нечитається) тримав
і тримає (не читається), млин і третя частина виплат
і прибутків війтівства з одним цілим дворищем
(слово незрозуміле) як королівські слуги (не читається)
(два слова нечитаються) лист у форму вище вказаний написаний (не читається)".

Потрібна допомога в вичитці пропущених слів.
Завчасно дякую.
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицки

Повідомлення Strilbycki » 13 грудня 2011, 13:50

Зображення
Дуже цікавий документ на якому прописане прізвище "Стрільбицький" саме власником цього прізвища, людиною яка володіла зразу декількома мовами і зналася на тому як його вірно писати кириличними літерами.
Мова йде про Михайла Стрільбицького (староукраїнською\простою руською - Михаилъ Стрилбицкий \ Михайломъ Стрилбѣцкимъ), протопоп в князівстві Молдавському, що з середини XVIII ст. і до початку XIX ст. перебував в Молдові, народився в місті Миргород на Полтавщині. Спочатку служив в Яссах (на теринах сучасної Румунії), а потім в Дубосарах (Молдова), благословляв українських козаків на штурм турецької фортеці Ізмаїл, козацьке військо складало половину всіх сил прийнявших участь в війні.
Пряма цитата з указу імператриці всеросійської Єкатерини ІІ, від 16 травня 1792 року: ''Молдавскому протопопу Михаилу Стрѣльбицкому в награжденіе службы его, оказанной нам в теченіе минувшей съ Турками войны, повелеваемъ отвесть землю в Дубоссарах для водворениія его и позволить ему завести тамо типографію для печатанія книг на греческом, россійском, молдавском и прочих языках, производя ему пенсію по триста рублей в год''
П.М. Катерина ІІ не використовує в свєму указі термін "русскій язык", вона пише про язик "россійскій".

Михайло Стрільбицький видав молдовсько-руський розмовник:
------- К Р А Т К О Є ------------
Собранїє именъ по Главизнамъ,
Расположєнноє Двомя Дїалектами,
Вползу Хотящим оучиться Рус-
каго й Молдавскаго Язика.


Цікава деталь, судячи з першої сторінки (можливо інші тексти написані російською) цей "разговорник" до сучасної російської мови (русского языка) - має таке саме відношення, як і сучасна українська, або білоруська мови.
світлина додається.
Зображення
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицки

Повідомлення Strilbycki » 01 березня 2012, 23:22

Перша документальна згадка про село Стрільбичі від 1437 року.

Зображення


Вичитка цього документу:
«210. Actor Wolosschin kmetho de Strzelbicze terminum secundum contra dominum Stadniczski attemptavit. Et Albertus de Podlyeski procurator ipsius terminum simplici infirmitate prorogavit ad terminos proximos»

Переклад на українську мову:
«210. позивач Волошин, кметь зі Стрільбич, вдуге ставав (або позивав) до суду проти Стадницького . Альберт з Підліски, уповноважений (Стадницького) на це засідання суду не зявився, справа переноситься на найбличе засідання суду».
(Висловлюю щиру подяку, пану Ігорю Смутку за правильне тлумачення перекладу з латини на українську мову).

Джерело: AGZ XIII, nr 210. (Акти гродські та земські т. ХІІІ, ст. 23, № 210)
http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publica ... 4646&tab=3
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицки

Повідомлення Strilbycki » 15 квітня 2012, 12:22

Юрій (Георгій) де Стрільбицький (*01 червня 1776 р., село Військо (Гійсько) Добромильського деканату Перемишльської єпархії + 25 лютого 1832 року), син пароха цього села, отця Івана Стрільбицького та Марії з дому Левицьких (старший брат ротмістра кавалерії Миколи-Івана Стрільбицького).
Скінчив головну школу і гімназію (напевно в Добромилі, Перемишлі, або Львові ?).
Прийнятий до семінарії 23 жовтня 1787 р.
Скінчив студії Духовної самінарії 10 липня 1793 року.
Свячення прийняв 28 січня 1794 р.
Став каноніком в 1818 р., згодом архидияконом, деканом Перемишльським, радником і референтом митрополичої консисторії (за митрополита Михайла Левицького).

Джерело: О.В.Дольницький "Літопис роду Дольницьких" Львів, Український Католицький Університет 2004 р., стор. 399-407.
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицки

Повідомлення Strilbycki » 17 квітня 2012, 20:09

Літопис роду Дольницьких. Документи, матеріали, спогади: генеалогічне дослідження - http://press.ucu.edu.ua/book/litopis-ro ... idzhennya/

Зображення
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Re: Стрільбицькі \ Стрельбицькі \ Стрельбіцькі \ Стрельбицки

Повідомлення Strilbycki » 27 квітня 2018, 10:17

Про користь від дослідження бокових гілок Роду.

Мова про потомків брата мого чотири рази прадіда Івана Стрільбицького - Миколу Стрільбицького.
Микола Стрільбицький народився в селі Військо під Перемишлем.
В архіві Перемишля збереглась метрика про його народження, яку вдалося відшукати ще десять років тому.

Згідно шематизмів, що видані Дмитром Блажейовським (Historical sematism of the Archeparhy of L`viv 1832-1944. Kyiv 2004. Ст. 417) підтверджується, що Mykola Stril`byc`kyj народився 1774 року, висвятився 1803 року, та помер 29.03.1845 року в Ozirna, Zboriv (1832 - 1845).
Парафію Святої Трійці успадкував його зять - Степан Качала. (Про депутата Галицького сейму о. С.Качалу нижче)
Микола Стрільбицький мав сина Гната та двох доньок: Анну та Юлію.
Наш спільний предок Ян Стрільбицький мешкав під Перемишлем в селі Військо, де він був парохом цього села.
Все це підтверджує в "Своєму родоводі" правнук о. Миколи Стрільбицького - Кирило Студинський.
Голова НТШ у Львові 1923-1932 років Кирило Студинський залишив багато власних публікацій в науковій літературі. Про нього такожє великий пласт досліджень, але в жодному з видань не наводили в повному обсязі розписаний його власною рукою Родовід, де третина присвячена спорідненню Качал та Левицьких і в наступному поколіні відповідно: Студинських, Слюзарів та Лозинських з родом Стрільбицьких.
Він описує перекази своєї матері (онуки Миколи Стрільбицького) про наполеонівського ротмістра, та цитує деякі публікації української та польської преси з середини сорокових років минулого століття.
Загалом характеризує ситуацію з складанням родоводів представниками української інтелігенції на той період.

П.М.Також загально відомо, що донька К.Студинського була одружена з О.Тисовським.

В архіві (ЦДІАУ у Львові) збереглась ця його розвідка, яка була написана в другій половині сорокових років минулого століття.
Дякуючи Ігою Смутку цей матеріал зараз є в моєму користуванню.

отець Степан Качала - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1 ... 0%BB%D0%B0

Сьогодні відвідав будівлю в Києві, яку звів онук брата мого чотири раза прадіда - Володимир Качала - http://kbvnanu.kiev.ua/kontakty/14-budy ... enykh.html

Цій історичній садибі зараз знаходиться "Будинок вчених" Київський Будинок Вчених НАН України.
Саме там задовго до винайдення "лямпочки ілліча" було вперше в Києві запроваджено електричне освітлення лампами накалювання (Едісона).

Володимир підтримував українців в Києві.
Цікава довідка на сайті "Будинку вчених" - http://kbvnanu.kiev.ua/kontakty/14-budy ... enykh.html

Поза лікувальним сезоном орендатор використовував приміщення закладу на свій розсуд. Частину їх займав цілорічний готель, де мешкав і сам Володимир Степанович із родиною. Тут він охоче приймав земляків з Галичини, серед яких були і його родичі. Так, у 1880-і роки, навчаючись на медичному факультеті Київського університету, в помешканні інженера Качали жив його племінник Сергій Киричинський; сюди приїздив і старший брат Сергія – Омелян Киричинський. У спогадах останнього про Володимира Качалу сказано таке: «Почував себе Українцем, жив в стислій приязні з [Олександром] Кониським і залюбки жертвував на українські справи чималі суми, потайки від тітки, що була Росіянкою і не раз передо мною нарікала, що дядькове українство коштує їм дорого. Як Галичанин, він давав притулок приїжджим до Києва Галичанам і допомагав їм влаштовуватися». Саме в готелі Качали у квітні-травні 1886 року зупинився Іван Якович Франко, коли приїздив до Києва брати шлюб з киянкою Ольгою Хоружинською, а Сергій Киричинський був у весільному обряді одним з «бояр» від нареченого. Зауважимо, що перебування славетного письменника потім далося інженерові взнаки, бо царська влада сприймала Франка як «небезпечного соціаліста». Тож сам Качала потрапив до списків «неблагонадійних» і навіть не мав змоги оформити перехід з австрійського підданства до російського.
Втім, це не заважало Володимиру Степановичу незмінно підтримувати українську культурну справу в Києві. Одним з її символом стала так звана «зала Качали» в закладі мінеральних вод. Коли вона була вільною від лікувальних функцій, орендатор надавав її, зокрема, під заняття українського хору, очолюваного композитором Миколою Віталійовичем Лисенком. Про «залу Качали» тепло згадувала племінниця Лисенка – письменниця та українська громадська діячка Валерія О’Коннор-Віленська. У 1887 році в гостях у Володимира Качали перебував його небіж Кирило Студинський (майбутній літературознавець, дійсний член Всеукраїнської Академії наук); тут він познайомився з Миколою Лисенком і разом з ним їздив до Канева на могилу Тараса Шевченка.


Тут про перебування Івана Франка у Києві - http://elib.nplu.org/view.html?&id=7836

Про Кирила Студинського - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1 ... 0%B8%D1%87

Про Володимира Качалу - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0 ... 0%B8%D1%87

Про потомків сестри К.Студинського - Слюзарів - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0 ... 0%B8%D1%87

Про Владислова Лозинського - онука Юлії Левицької, яка була сестрою пароха Максима Левицького жонатого на донці о. М.Стрільбицького - Юлії.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0 ... 0%B8%D0%B9

Про Олександра Тисовського - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0 ... 0%B4%D1%80
Аватар користувача
Strilbycki
 
Повідомлення: 288
З нами з: 21 грудня 2009, 12:42
Звідки: Україна \ Ukrain \ Украйина м.Київ \ Kyiv \ Кыйив

Поперед.Далі

Повернутись в Родоводи

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей