Походження імен

Походження прізвищ та імен

Re: Походження імен

Повідомлення DmitroR-2 » 05 березня 2010, 19:57

Советую почитать книгу В.С. Казакова "Именослов"(2003 г, Москва-Калуга)-там описаны все исконно славянские имена. Причём книга очень адекватная, без всяких фантазий,которые нередко встреч-ся у неоязычников.
DmitroR-2
 
Повідомлення: 16
З нами з: 29 січня 2010, 19:57
Звідки: м.Омськ.

Re: Походження імен

Повідомлення Метя » 27 березня 2010, 06:06

DmitroR-2 написав:Советую почитать книгу В.С. Казакова "Именослов"(2003 г, Москва-Калуга)-там описаны все исконно славянские имена. Причём книга очень адекватная, без всяких фантазий,которые нередко встреч-ся у неоязычников.

Порада "на охотку"! Справа в тому, що з давніх часів і десь до 15-16 ст. новонародженим паралельно з хрестильним, давали ще й ім'я-оберег (язичницьке). І якими б "фанатиками" православ'я наші предки не були (насправді цю дурницю видумали попи казками про козацьку боротьбу з іновірцями), оте ім'я-оберег набагато більше важило для сім'ї.
Це все я веду до того, що зараз "колекціонерів" імен розвелося як мулу. Переписують один в одного тлумачення імен, часто допускаючи дурепні помилки у трактуванні. І майже ніхто з них не читає літературних пам'яток, щоб відшукати те чи інше ім'я. Тому, думаю, що ваш Казаков - черговий козачок у цьому питанні. Адже йому ніколи не вистачить бекети в голові написати у своїй "роботі" звучання імені, наприклад, канівською чи ніжинською говіркою. А там якраз весь смак!.. :mrgreen:
Метя
 
Повідомлення: 39
З нами з: 23 березня 2010, 04:54
Звідки: Київ

Re: Походження імен

Повідомлення ABG » 01 травня 2010, 13:34

Власні імена людей: Словник-довідник / Уклад. Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. — Київ: Наукова думка, 1986. — 310 с.

Російсько-український словник: Прізвища, Імена, Імена по-батькові; Області; Райони; Міста; Селища міського типу; Села / Упоряд. З. Г. Рикова, Н. В. Щеголівська. — Харків: РПВ «Оригінал», 1997. — 304 с.

Словник українських імен / укл. І. І. Трійняк — Київ: Довіра, 2005.

Електронні ресурси:
Власні імена людей: http://hohlopedia.org.ua/vlasni_imena_lyudey/
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 8659
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Походження імен

Повідомлення ABG » 15 червня 2010, 08:58

Статті про поширення імен в Галичині в ХІХ – на поч. ХХ ст.:

*Ярослав ГРИЦАК, "Яких-то князів були столиці в Києві?..": до конструювання історичної пам’яті галицьких українців у 1830-1930-ті роки // Україна Модерна. – 2001. – Ч. 6.
(http://www.franko.lviv.ua/Subdivisions/ ... roslav.htm)

*Ярослав ГРИЦАК, Руслан, Богдан і Мирон: три приклади конструювання ідентичності серед галицьких русино-українців // Україна Модерна. – 2003. – Ч. 8.
(http://www.franko.lviv.ua/Subdivisions/ ... roslav.htm)
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 8659
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Походження імен

Повідомлення ABG » 02 липня 2010, 13:22

Олександр Пономарів, Особові імена та прізвища: http://ponomariv-kultura-slova.wikidot. ... bovi-imena

Газета «Вечірній Київ» багато років веде рубрику «Бо то не просто мова, звуки…», під якою виступають мовознавці, вчителі, письменники, публіцисти, інженери, робітники, селяни — люди з різних куточків України, об’єднані щирим уболіванням за долю української мови. Проте трапляються дописи, автори яких уболівають не зовсім переконливо. Одна дописувачка, що назвалася просто мамою, просить допомогти, бо вже, мовляв, «нервів не вистачає доводити свою правоту». У чому ж річ? Шановна мама зокрема пише: «Десять років тому я мала необережність назвати свою дочку найулюбленішим для мене ім’ям Аннушка, що перекладається з давньоєврейської мови як Божа благодать. Свідоцтво про народження дитини виписали, як і всі тоді документи, російською мовою. Все було добре». Уявляєте, яке своєрідне вболівання за українську мову? А далі в школі, в загсі та в інших установах тій пані почали доводити, що Анна українською мовою звучить як Ганна, але мама запевняла й запевняє: «У моєї дівчинки ім’я Анна, а не Ганна, бо я назвала її запозиченим ім’ям, а не українською Ганною».
Усі батьки мають право називати своїх дітей бозна-якими іменами (правда, не всі діти потім, коли виростуть, дякують татусеві й матусі за надмірну оригінальність). Але чи можна собі уявити, щоб, скажімо, англійська мати патетично вигукувала навіть спересердя: «Я назвала свою дочку запозиченим ім’ям (наприклад, Лисавета), а не англійською Елізабет!»? Полишмо на особистий смак шановної мами те, що їй миліша Аннушка, ніж Ганнуся. Завважмо тільки, що слова Аннушка (-ушк є суто російським суфіксом) у гебрайській (давньоєврейській) мові не було. Там було ім’я Hannah, пов’язане зі словом hanan «він (Бог) був милостивий (ласкавий, благодатний)». За іншою етимологічною версією, ім’я походить від гебрайського слова hen «грація, миловидність». Гебрайське ім’я Hannah через грецьку мову з прийняттям християнства поширилося в багатьох народів світу, пристосувавшись до фонетичних законів кожної мови. У слов’ян воно має такі форми: болг., рос. Анна, п. Hanna, ч., влуж. Hana, срб. Ана, укр., бр. Ганна.
Ім’я Ганна одне з найпоширеніших серед українок, про що свідчить велика кількість пестливих утворень від нього: Ганка, Ганочка, Ганнуся, Нуся, Нюся, Ганця, Гандзя (згадаймо відому народну пісню про Гандзю) тощо. Це ім’я оспіване в численних народних піснях і в творах майстрів українського слова. Напр.:

Сіла Ганочка край віконця,
Всі гадочки перегадала,
Дружечок позбирала (нар. пісня).

Ой сяду я під хатою,
На вулицю гляну,
Як то тії дівчаточка
Без своєї Ганни,
Без моєї Ганнусеньки
У хрещика грають (Т. Шевченко).

Є в нас і Анна, але це фонетичний варіант, поширений на західноукраїнських теренах. Скажімо, героїня драматичного твору Івана Франка «Украдене щастя» зветься Анна. Але офіційна українська форма — Ганна. Тож мають цілковиту рацію і вчителі, і працівники загсів, коли в документах записують Ганна, а не Анна. Коли ж мамі, про яку йдеться, більше подобаються запозичені, а не українські Імена, то вона може заспокоїтися тим, що Ганна й Анна, як зазначено вище, різні форми того самого гебрайського (запозиченого!) імені.
А взагалі якщо говорити про походження, то переважна більшість українських імен є іншомовними. Вони прийшли до нас із прийняттям християнства в X столітті і сягають трьох етимологічних джерел: грецького (Агатангел, Андрій, Антін, Аркадій, Василь, Гарасим, Дмитро, Євген, Леонід, Макар, Микола, Олексій, Олександр, Степан, Агата, Анастасія, Галина, Оксана, Олена, Раїса, Текля, Тетяна тощо), латинського (Валентин, Валерій, Віктор, Віталій, Сергій, Марина, Мокрина, Мотрона, Наталя і под.) та гебрайського (Адам, Гаврило, Данило, Іван, Максим, Михайло, Оверкій, Яків, Ада, Аза, Ганна, Марія, Сусана, Тамара й ін.). З дохристиянських імен канонізовано скандинавські — Ігор, Олег, Ольга, Оскольд (Аскольд) та слов’янські — Богуслав, Бронислав, Всеслав, В’ячеслав, Мирослав, Ростислав, Святослав, Станіслав, Людмила, Світлана та інші, частина з яких є кальками з грецьких — Богдан (гр. Theodotos), Богодар (гр. Theodoros), Віра (гр. Pistis), Любов (гр. Charis), Надія (гр. Elpis). Без перекладу лишилася Софія (гр. Sophia<sophia «мудрість»).
Коли ж тепер говоримо про якесь ім’я, що воно запозичене, маємо на увазі його належність до тих не освячених традицією антропонімів, що з’явилися в нас у 20—30-х роках: Адольф, Альберт, Артур, Аделіна, Гертруда, Женев’єва, Люсьєна, Матильда й под. Вони й тепер видаються не цілком звичними на українському ґрунті, особливо в поєднанні з нашими прізвищами та іменами по батькові (напр., Альварес Микитович Гарбуз, Матильда Харитонівна Підтикайло). Тож вибираючи ім’я дитині, батьки мають добре зважати на умови його функціонування в майбутньому...
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 8659
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Походження імен

Повідомлення istoryk » 09 березня 2012, 22:02

Натрапила на таке:
Власні імена людей. Словник-довідник Автор: Скрипник Л.Г., Дзяткивская Н.П.Киев: Наукова Думка.2005.Страниц: 334.Формат: pdf. 12,3 Мб

Третье издание Словаря-справочника по своему построению, содержанию и объему существенно не отличается от предыдущего (1996 г.). В нем подаются официальные имена, употребляемые в Украине, и их варианты, включены сведения об их происхождении, правила правописания украинских и русских фамилий. Имена иллюстрируются отрывками из поэтических произведений, народных песен и тому подобное. Для филологов, работников прессы, загсов, паспортных столов, для всех тех, кто интересуется происхождением имен. Словарь пригодится молодым родителям

Ссылки :
http://turbobit.net/zt0ajfu40ij5.html
http://depositfiles.com/files/b833tt4s4
istoryk
 
Повідомлення: 103
З нами з: 22 листопада 2011, 19:43
Звідки: Львів


Повернутись в Антропоніміка

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

cron