Я вам дуже вдячний, але це трохи не то, що мене цiкавить.
Мені хотілося б знайти відомості про прадіда, який жив в одній з таких колоній. Я розумію, що слід звернутися в Житомирський державний архів, але зробити це, в моїй ситуації, можна тільки письмово. Перш ніж звертатися туди, я хотів більше дізнатися про життя колоній в 19 і початку 20 століття.
Після третього розподілу Польщі (1796 р.) до царської Росії відійшли Волинські землі і була створена Волинська губернія (1804 р.) з центром у Житомирі. Були запрошені переселенці з Чехії, щоб підняти сільське господарство. Так виникли чеські колонії. Перша з’явилась в с. Ольшанка Чуднівського району, потім у Черняхівському районі (Окілок, Івановичи, Крученець, Високе-Чеське), Коростенському (м.Зубовщина, Новаки), Малинському р-ні (Малинівка), у Житомирі – Крошня Чеська та інші.
Чехи приїхали на Волинь католиками. На Чеській Крошні був побудований костел св. Вацлава у 1907 р., де молилися чехи. Але Святий Синод Росії у кінці ХIХ ст. вирішив, що неправославні чехи не мають право купувати землі. Цим указом були ліквідовані костели, чеське самоуправління. Чехи починають переходити у православ’я. На Чеській Крошні була побудована православна церква. Після революції 1917 р. чехи не займались політикою, більша частина жила в колоніях і далі господарювала, але в 30-ті роки почалась насильна колективізація селян. Багато чехів зазнало жорстоких сталінських репресій і насильницьких переселень на Сибір та Казахстан, багато сімей загинуло в тяжких умовах Сибіру та Казахстану. В часи світової війни волинські чехи брали участь в боротьбі проти фашизму. І найбільш з усіх було саме волинських чехів (з 45 тис., чехів брало участь 12 тис., з них 1600 жінок). Це відзначив генерал армії Людвіг Свобода у книзі “Від Бузулука до Праги”. Такий великий процент дав право волинським чехам на виїзд на історичну батьківщину у 1947 р. Виїхали тільки ті села, які входили в межі Волинської губернії.