Засідання Ради (27 листопада 2020 р.)

[ABG]

За пропозицією Миколи Омельченка планується провести засідання Ради УГТ он-лайн із питань підсумків конкурсу на великий Державний Герб України.
Прошу членів Ради УГТ виславлювати свої думки та пропозиції щодо часу проведення засідання та порядку денного, а також про можливість участі через "зум" (zoom) або бажання озвучити свою думку телефоном під час обговорення в "зумі".

[ABG]

Пропозиції до порядку денного, подані Миколою Омельченком на ФБ:

3. Звернутися по переможців конкурсу на проект Великого державного герба з проханням відмовитись від звань переможців та від отримання грошової нагороди. (краще як би вони відреагували раніше зібрання ради УГТ).
4. Звернутися до президента зробити заяву про відкладення питання великого Герба та в подальшому зміни статті Конституції в якій єдиним гербом України залишиться тризуб.
5. Рішення надіслати президенту України, голові Верховної Ради України, міністерству культури та в ЗМІ.

https://www.facebook.com/permalink.php? ... 8436870628

[ABG]

Попередня пропозиція проведення он-лайн засідання: на п'ятницю, 27 листопада о 20 год.
Прохання підтвердити чи всім членам Ради УГТ цей час підходить.

Пропонований порядок денний:

1. Обговорення підсумків конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України.

2. Питання розвитку герботворення нових районів та муніципальних символів в умовах адміністративно-територіальної реформи.

3. Різне.

[Mykola Chmyr]

Гаразд.

[ABG]

Доступ до конференції в "зумі" в п'ятницю 27 листопада 2020 р.:

Andriy Greczylo is inviting you to a scheduled Zoom meeting.

Topic: Council of the UHS, Meeting
Time: Nov 27, 2020 20:00 Kiev

Join Zoom Meeting
https://us04web.zoom.us/j/3422554847?pw ... FDUE1GUT09

Meeting ID: 342 255 4847
Passcode: 2VWpFL

[ABG]

Засідання Ради УГТ
27 листопада. Проведено в форматі он-лайн.
Взяли участь: А. Гречило, В. Ільїнський, С. Лисенко, М. Омельченко, О. Потап, І. Сварник, І. Смуток, А. Сова, М. Чмир, Є. Чернецький.
М. Слободянюк передав свій голос М. Чмиру.

1. Обговорено підсумки конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України та прийнято заяву Ради УГТ з цього питання.

2. Обговорено питання розвитку герботворення нових районів та муніципальних символів в умовах адміністративно-територіальної реформи. Рекомендовано членам Товариства активніше працювати з місцевими радами, а голові УГТ підготувати пропозиції щодо створення державного реєстру місцевих символів.

3. У різному обговорено питання про роботу сайту УГТ.

Заява Ради Українського геральдичного товариства у зв’язку із проведенням конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України

Верховною Радою України постановою від 25 серпня ц. р. було вирішено провести новий конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба України.
Поняття "великого герба" виникло в правовій системі великих імперій, які таким шляхом відображали нові територіальні (чи й претензійні) здобутки. Окрім звичайного "простого" герба створювалися й т. зв. "великі", в яких компонувалися символи всіх земель, що входили до складу монархії. Ця практика збереглася в сучасних монархічних країнах (Швеція, Данія, Нідерланди, Люксембург та ін.), де "великі" герби називають "королівськими", "князівськими" чи за іншим титулом пануючого монарха. Після 1-ї Світової війни цю традицію перейняли нові держави з республіканським устроєм (Чехословаччина, Латвія, Естонія та ін.), хоча "великі" герби в них використовувалися або главами держав, або вищими органами державної влади, а на інших рівнях функціонували "малі". При цьому треба зазначити, що більшість сучасних держав, у тому числі Німеччина, Польща, Португалія, Швейцарія, Фінляндія, США, Франція, Італія та багато інших обходяться без "великих" гербів, а мають лише один державний герб або емблему.
Питання великого герба виникло ще 1991 р. під час конкурсу на герб України, коли автори відзначених робіт запропонували варіанти двох символів – великого та малого гербів. Однак, щоб не загострювати політичне протистояння, 19 лютого 1992 р. на розгляд Верховної Ради вносився лише один герб. Проте постанова не набирала при голосуванні необхідної кількості голосів, оскільки проти була комуністична більшість. Тоді було запропоновано політичний компроміс – затвердити цей герб як "малий", а пізніше розробити ще й "великий", в якому політичні сили зможуть відобразити свої символи. Постанову було прийнято. Оскільки надалі ніхто нічого не робив, а конфлікти у Верховній Раді лише посилювалися, то 1996 р. нам вдалося переконати Конституційну комісію вписати в остаточний варіант проєкту Конституції лише один герб. На жаль, в "конституційну ніч" це питання (разом зі статтями про державну мову та статус Криму) стало предметом основних спекуляцій і "великий герб" виник знову як компроміс із комуністичною більшістю – тепер уже в не зовсім вдалій редакції Статті 20.
Протягом 1996-2009 рр. проводилися два конкурси на кращий проєкт великого Державного Герба України, які через недоліки в організації завершилися скандалами й не дали результату. Найгірше, що проєкт герба, запропонований тоді від Кабінету Міністрів України, не відповідав ані Конституції України (корона над щитом вказує на статус монархії), ані геральдичним вимогам (безпідставно використано намет).
Цього року для вирішення проблеми нами пропонувалося або провести широке обговорення з залученням фахівців (у форматі круглого стола чи конференції) та виробити основну концепцію, на основі якої можна провести конкурс серед художників за чітко окресленим технічним завданням; або в іншому разі внести зміни до Статті 20 Конституції України й зафіксувати в ній один герб. У разі прийняття згаданої пропозиції питання великого Державного герба можливо було реалізувати професійно. Разом з тим, її було враховано лише частково: конкурс проводився серед усіх охочих без попередньо чітко визначених геральдичних і правових критеріїв. Попри те, що вперше вдалося сформувати фахове Журі, до якого увійшло 5 членів УГТ, конкурс не викликав великого зацікавлення серед потенційних учасників. Так, надійшло 112 робіт, з-поміж яких до 2-го етапу оцінювання потрапило 11, а для відзначення преміями відібрано лише 2. Визначені постановою Верховної Ради терміни завершення конкурсу (до 1 грудня 2020 р.) не давали можливості проведення 2-го туру чи оголошення нового конкурсу. Відтак Журі визначило одну з робіт переможцем, а іншій присуджено 3-ю премію.
Навколо підсумків конкурсу знову розгорнувся нездоровий ажіотаж, у т. ч. й політизований. Тому в цьому разі оптимальною є пропозиція законодавчо зафіксувати лише один Державний герб України. По-перше, статтю 20 Конституції доведеться редагувати чи при затвердженні "великого" герба (щоб подати його точний опис), чи при фіксації лише одного герба. По-друге, в цьому разі не буде жодних витрат на впровадження т. зв. "великого" герба та проблем з використанням двох гербів. По-третє, існуючий з 1992 р. герб простий, лаконічний, вже давно адаптований суспільством і ніяких дискусій чи конфліктів навколо нього немає і не буде. По-четверте, питання з великим гербом, яке вже тягнеться 28 років, нарешті вирішиться й на цьому можна буде поставити крапку.
Тому Рада УГТ звертається до Комісії з питань правової реформи при Президентові України з пропозицією розглянути на її засіданні можливість внесення зміни до Статті 20 Конституції України: вилучити з неї поняття “Великий Державний Герб” і “Малий Державний Герб”, установивши єдиний Державний Герб України – символ, затверджений Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р. “Про Державний герб України”.
Зокрема, абзаци третій та четвертий Статті 20 Конституції України доцільно замінити абзацом третім такого змісту:
“Державний Герб України – у синьому полі п’ятисторонного щита з тонкою золотою облямівкою золотий Знак Княжої Держави Володимира Великого.”
У зв’язку з цим абзаци п’ятий – сьомий вважати відповідно абзацами четвертим – шостим.
Також Рада УГТ звертає увагу на недоцільність використання в приміщенні Офісу Президента України декоративного панно із зображенням незатвердженого проєкту великого Державного герба (з’явилося ще на початку 2000-х рр.). Цей проєкт не відповідає ані правовому статусу України, ані геральдичним нормам, а щитотримачі стоять на стрічці у кольорах Державного Прапора України, що особливо негативно сприймається суспільством після подій розв’язаної Росією війни та окупації Криму і частин двох областей на Сході. З огляду на зазначене Рада УГТ закликає вжити заходів щодо його якнайскорішого демонтажу.

27 листопада 2020 р.