"Геральдична" ахінея

Зміст символів; теорія та практика; проблеми

"Геральдична" ахінея

Повідомлення Oskar » 22 травня 2010, 16:29

Газета Верховної Ради України регулярно "потішає" своїх читачів різними нісенітницями про "теукрів-аріїв-кштаріїв" (див. хоча б: Валерій БЕБИК, Теукри — біблійні «народи моря» (Голос України. - 15.10.2009: http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=148336 )).
У подібних опусах автори (у яких каша в голові) дуже часто для підсилення своїх маніпуляцій-галюцинацій використовують геральдичну символіку.
Ось "свіжа" ахінея з цього року. Цитую "вибрані перли":

Родовід українців (Голос України. - 27.02; 03.03.2010)

У статті досліджуються історична інформація, документи, топоніми, гідроніми, які дають можливість простежити логічний ланцюг цілісності генеалогічного дерева українців починаючи від Ханаана, онука Ноя.
...
Повернемось до назви міста Єрусалим. Назва ця складається з двох слів і мала б звучати «Є рус селом». Отже, Єрусалим був столицею роду єрусів-євусів-урусів. А тепер спробуємо пошукати назву «село».
...єрусалимські руси були витіснені з урус-землі за тисячу років до Христа. Слово рус, рашен, рос, ус (ушкуї. — Р.Н.) розійшлось у топонімах, іменах, прізвищах по земній кулі, але ніхто не ідентифікував себе русом, крім двох народів — білі руси (білоруси) і червоні руси (вони ж руси, русини (руссіни — Р.Н.), руснаки-лемки, бойки, галичани). Історія зафіксувала ще назву «чорні руси». Що означають кольори, зокрема для русів? На мою думку, це колірні назви географічних територій, на яких жили предки цього народу.
Вважають, що в древньому світі існувала система кольорового позначення сторін світу, згідно з якою північні об’єкти називались чорними, південні — червоними, західні — білими, а східні — голубими.
...
Хто ж тоді чорні руси? Адже немає в наш час народу, який би так себе називав. Є чорні гори (Чорногорія), є білі гори (Болгарія), білі хорвати.
Історія зафіксувала факт існування такого народу. Можливо, відбулось так, як в недавній історії Радянського Союзу, що нас усіх за кордоном називали «русскими», адже були ми всі в одній державі, хоча кожен народ продовжував ідентифікувати себе родовою назвою. Чорні руси залишили свою мітку в кольорі прапора Галицької землі — червоно-чорна колірна гама, а також в естонському і німецькому. Чорний колір-мітка залишилась і на теренах Аравійського півострова. Чи можна розгадати таємницю чорних русів?
...
Рід сеїв. На мою думку, попереднє місце проживання народу, який називав себе «сеїми», було на території Палестини і Малої Азії, і адміністративна назва цього державного утворення була «Місія» — «ми сея», на території якого стояло місто Кия і Теофанія — теперішня Феофанія. На новій території назва народу була збережена у зворотному порядку «сеї ми». Отже, киї-ханаани-руси і сеї-чорні руси-кавеї змушені були перейти на нові місця поселення. Розселились сеї по річці, яку найменували від назви власної ідентифікації — «Сейм» — «сеї ми». Древній герб Чернігова — «ворон». Його сеї перенесли на територію, що сьогодні належить Польщі, і поселились біля міста-фортеці Вавель на Віслі. Нове поселення дістало назву Краків (мабуть, була ще одна назва цього роду і древній герб — ворон — крук-крак). Вулиця, що прилягає до фортеці Вавель, має і сьогодні назву Чарновейська. А законодавча влада здавна зветься сеймом і походить від ідентифікації роду сеїмів.
Поселились вони і в передмісті Львова, яке дістало назву Краківське. Рід цей мав своїх рабина, синагогу і цвинтар, де сьогодні розміщений Краківський ринок. Вони суворо дотримувались віри Мойсея. Мітками залишились топоніми Крукеничі, Краковець і т. п. Місто Хеврон на території Палестини означає «достойні врони», і герб міста — ворон міг походити звідти. Його ще називали містом священиків. Цікаво теж, що у Святій землі на відстані 40 кілометрів від Хеврона було місто Вірсавія (євр. Беер-Шева, Веер-Шева), назву якого народ переніс на нове поселення, назвавши Варшавою.
...
Уважно прочитаймо топоніми і гідроніми на мапі території за Балтійським — Варязьким — морем: чи нема там русько-слов’янських слідів?
У Норвегії є острів Сміла (Сим Іла. — Р.Н.), співзвучний із назвою українського міста Сміла. На території Швеції знаходимо міста Бурос, Вестерос, Каріскрона і Карістад (Карісштадт. — Р.Н.). У назві цих міст простежується назва роду Рус (Божих русів корона і Божих русів місто). У назві фінського міста Гельсінкі відтворюється назва роду Синея-Сін (Ха Ел Сін Ка — Достойні Ела Сини Божі). Знаходимо на мапі Фінляндії місто з тотожною Києву назвою — «Каяні» (по-нашому звучить Кияни). Також з явним звучанням назви «Кія» є місто Нокія. Можливо, початковою була назва Накиї. В Біблії згадуються народи «єнаки». Є місто Раума (Ра — бог Ра, Ум — назва міста від народу Уми-Суомі) співзвучне з нашим Суми (С Уми — місто в Межиріччі — Месопотамії). З подібною назвою є місто на території древньої Фінікії — «Умма». Є міста Куопио і Каувеле, озеро Кейтеле зі спотвореним звучанням слова Кий (Куо, Кау, Кей).
...
Фінікійську територію ще називали Левантією (Лев Антією. — Р.Н.). Ця назва збереглась у топонімі Ліван (Лев Ан. — Р.Н.). Назва столиці Лівану Бейрут (Бей рут — беї червоні. — Р.Н.) збереглась в назві беї-бойки, а Галицьку Русь називали Рутенія — Червона Русь. Яку ще ознаку забрали із собою наші предки з цієї території? У XІV столітті н. е. при королі Альберті Мекленбурзькому три корони стали основним символом Швеції. Існує декілька пояснень цієї геральдичної емблеми, і всі вони на рівні легенд. Три корони — це три княжі-царські роди Аркея, Сінея, Євусея-Єрусея, метрополією яких була Хананея-Фінікія. А три короновані леви залишились міткою в гербі частини роду Сінея-Хсрива, це герб хорватського міста Далмації.
У гербі Швеції збереглися леви у великому королівському гербі. І йде ця традиція з незапам’ятних часів. Львівський герб, що дуже схожий на Загребський, дає нам цікаве пояснення. Замок — княжа будівля — держава нащадків трьох родів, з яких головним є рід Аркея. Лев у брамі — мешканці міста, нащадки славної Левантії. Назва міста відповідає історичній назві людності, що в ньому замешкала, — Львів (Левів). Леви в геральдиці європейських держав — це «родичі» нашого львівського лева.
У Львові на балконі будинку, розміщеного з тильної сторони пам’ятника князю Данилові встановлено скульптурні постаті двох княжих воїнів. На щиті одного з воїнів зображено геральдичні ознаки — три корони і коронована ворона (ознака чорних русів), завершені загальною великою короною. Це є підтвердженням історичного відношення Княжої Русі до скандинавів та інших народів Європи.
...
У своєму дослідженні я оминув територію Малої Азії, де проживало багато різних родів, тих, що пізніше стали родоначальними для значної частини європейських націй. Зауважимо, що там є декілька адміністративних територій, у назвах яких є слово «Кий». Кий чи киї-козаки адміністрували (керували) ці території. Назви поселень чи гідроніми в багатьох випадках повторились на європейських територіях. Наприклад, біблійна Галілея була відтворена на новому місці в гідронімі Галіс (теперішня Кизил-Ірмек), і ця форма залишилась в назві народу, що мігрував на терени Франції, Британії, Іспанії, — це галли. Також вона виступає в назві народу і території, що сьогодні називається Галичина, галичани, адже ці народи спільно проживали в Галілеї на території Палестини. Місто Нікополь було на території Палестини, потім Малої Азії і, врешті, в Україні. Наш родовід необхідно масштабно вивчати поза межами сьогоднішньої географічної території, адже князь Святослав казав: «Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї». Уявляючи відстань від Києва до Дунаю, можна визначити, що друга половина сягає території Палестини.
...
Моя робота — це і моя відвага дати на розсуд читачеві цілком нове трактування древньої історії, яка до сьогодні була захована від нас понищеними документами і трактуванням, вигідним для князів, королів і царів. Ця маленька робота, можливо, стане продовженням великого активного дослідження історії нашого та інших народів.
Головною особливістю сучасної історичної науки є накопичення критичної маси фактів, що не вписуються у традиційну теорію. Енергійно взявшись за аналіз нової інформації з усіх джерел, використовуючи також Біблію, ми станемо свідками сенсаційних наукових висновків і засіяє золотоверхий Київ славою століть.

Роман НАКОНЕЧНИЙ, полковник Українського козацтва

(http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=166313 ; http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=166570)
Аватар користувача
Oskar
 
Повідомлення: 1152
З нами з: 21 грудня 2009, 15:54

Re: "Геральдична" ахінея

Повідомлення Oskar » 22 липня 2011, 08:52

Газета "Голос України" (під патронатом "академіка" Литвина) продовжує регулярно публікувати ахінею від "проффесора" Бебика:

На http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=227403:

Пан — ім’я донецького (еллінського) бога скотарів, відоме ще з ІІІ тис. до н. е. Пізніше воно з’явиться в іменах племен паніїв і пандавів (індійська «Махабхарата») і скіфо-еллінського бога Пана (Бебик В. Теукри і «Всесвітня історія»: у пошуках істини // Віче. — 2009. — №2. — С. 19—22).


Виявляється, що синонімом до слова "еллінський" є тепер ... "донецький"!
:lol: :lol: :lol:
Аватар користувача
Oskar
 
Повідомлення: 1152
З нами з: 21 грудня 2009, 15:54

Re: "Геральдична" ахінея

Повідомлення Krutyvus » 22 липня 2011, 14:33

Уявляю собі Аполона Єнакієвського! :twisted:
Робота займає час відведений на неї.
Аватар користувача
Krutyvus
 
Повідомлення: 811
З нами з: 19 грудня 2009, 19:18


Повернутись в Загальні питання

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 5 гостей