ABG написав Публікації майже всіх печаток з Музею Шереметьєвих дають у дзеркальному зображенні - для зручності прочитання написів
Так, я подивилася статтю Андрія Задорожнюка "Подільські печатки 1917-1920рр. із сфрагістичної колекції Музею Шереметьєвих" - всі матриці печаток подані у дзеркальному зображенні. Жодних натяків на те, що пропонується для огляду саме дзеркальне зображення. Стаття опублікована у "Сфрагістичних записках", 2011, С.375-382.
Тобто - у науковому виданні. У статті є фото 9 матриць (на вклейці – кольорові "позитиви"+ загальний вигляд двох матриць).
Цікаво, в приватному Музеї Шереметьєвих всі предмети лежать в одному мішку, чи все-таки кожний має свій номер? При написанні статті п. Андрій Задорожнюк печаті нумерує: "печатка 1", "печатка 2"… А якщо інший дослідник використає зображення печатки № 2, проте у своїй статті пронумерує її як "печатка 97"? Уявімо, що хтось із науковців приїде до Києва і захоче побачити в музеї "печатку 2", або вона ж "печатка 97" - то що він почує у відповідь?
Публікуючи матрицю Церковного музею, я давала загальне фото та відбиток на документі.
- матриця + відбиток n.jpg (19.06 Кб) Переглянуто 20263 разів
Тобто, дослідник бачить, як направду виглядає ця річ та її відтиск. Він може порівняти запропонований відбиток із тими відтисками, які віднайшов сам десь в архіві. Бо іноді є велика різниця між матрицею та реальним відбитком (може не все відтиснутись). З другого боку, матриць не так вже й багато, щоби економити на фото загального вигляду – точені дерев’яні ручки подібні, проте не однакові.
З цього всього виникає важливе питання:
Практика подачі матриць у дзеркальному зображенні при публікації існує тільки локально, чи вона більш розповсюджена? Може, ми відстали від життя? Цікаво, як польські дослідники публікують матриці печаток?