Ще на 5-й геральдичній конференції була на цю тему доповідь, потім опублікована:
Юрій ЛЕГУН (Вінниця). Прапори цеху вінницьких шевців з колекції Обласного Краєзнавчого музею // П’ята наукова геральдична конференція (Львів, 10-11 листопада 1995 року). Збірник тез повідомлень та доповідей. – Львів, 1995. – С. 42-43.
Тепер ще до цього матеріалу:
Висоцька К. І.
Відреставровані раритети
У травні 2007 року з нагоди Міжнародного Дня музеїв у виставковій залі Вінницького обласного краєзнавчого музею була створена виставка "Друге життя музейних експонатів", яка презентувала раритети зі збірки Вінницького обласного краєзнавчого музею, яким повернуто друге життя художниками-реставраторами Національного науково-дослідного реставраційного центру України. [...]
Увазі відвідувачів було представлено також два рідкісних цехових прапори [3: Фонди ВОКМ.- КВ. 6214.- Т. 838], які, вірогідно, були виготовлені в різні періоди (один - з червоної великовізерунчастої камки другої половини XVIII ст., другий - з дрібновізерунчатого жакарду кін. XVIII - поч. XIX ст.). Весь час вони зберігались у музеї як один цеховий прапор Вінницьких шевців ХІХ ст. виготовлений з двох полотнищ прямокутної форми, зшитих між собою. Загальні розміри (без древка) 178 х 217 см. Одне полотнище з жакардової великовізерунчатої тканини сіро-блакитного кольору, в центрі - вшитий великий латинський хрест (77 х 80 см) із темно-сірої тканини, на тлі - кілька знаків, символічне значення яких ще потребує ґрунтовного дослідження. Інше полотнище - з інтенсивно-червоної шовкової тканини типу "камка", в центрі вшитий аналогічний хрест з жакардового дрібновізерунчатого шовку жовто-золотого із синім кольорів. Такою ж тканиною нашиті символи на внутрішньому тлі полотнища, що дає підстави вважати, що в минулому прапор був перелицьований (полотнища зшиті лицевою стороною всередину). Червоне шовкове полотнище обшите по периметру бахромою із сухозлітки і мало розміри менші, ніж сіро-блакитне жакардове полотнище (близько 158 х 200 см). Прапор мав дві шиті системи кріплення полотнищ до древка, на обох - сліди руйнації від користування в минулому. Древко поміщене в металеву трубу жовтого кольору, до верхньої частини древка кріпиться майже сферичної форми навершшя з аналогічного жовтого металу.
Стан збереження пам'ятки незадовільний. Тканина мала сильно ослаблені фізико-хімічні властивості, внаслідок чого спостерігалася пересохлість, ламкість, втрата еластичності та міцності волокон, стійкі деформації. Прапор мав загальні та локальні забруднення, численні розриви, потертості, висипання ниток основи та піткання, втрати фрагментів шовку різних розмірів, ослаблення та зміну інтенсивності барвника. Наявні сильні осипання та втрати фрагментів бахроми, розриви та руйнація обох полотнищ, особливо шовкового. В окремих місцях тканина знаходилася в деструктованому стані. Наявні сліди ремонтів у вигляді нашитих та підклеєних латок, штопань та зашивань різного ґатунку.
Метал бахроми та навершшя вкритий забрудненнями та продуктами корозії темно-коричневого, сірого, чорного та зеленого кольорів. Металева нитка мала розриви, осипання, втрати фрагментів. Навершшя деформоване, мало невелику втрату в нижній частині виробу.
Пам'ятка не мала експозиційного вигляду і потребувала комплексу реставраційно-консерваційних заходів.
У результаті проведеного комплексу реставраційно-консерваційних заходів тканина прапора була очищена від загальних забруднень, максимально ослаблені локальні плями. Сліди ремонту були видалені, підібрана та підготовлена дублююча основа для кожного виду тканини. Місця розривів, висипань та втрат були здубльовані на нову основу: червоне полотнище - на шовковий атлас, сіро-блакитне бавовняне полотнище та системи кріплення до древка - на ексцельсіор, дрібновізерунчатий шовк жовтого із синім кольорів - на атлас та газ. Всі дублювальні основи були попередньо продекатировані та затоновані у відповідний колір металовмісними барвниками. Краї дублювань укріплені, проведена пластифікація волокон.
Розгляд полотнищ прапора та системи кріплення до древка вказує на те, що прикріплені один до одного полотнища - самостійні прапори, які були у використанні кожен окремо, а зшиті разом після руйнації від користування. Рішенням розширеної реставраційної ради Національного науково-дослідного реставраційного центру України за участю фахівців Вінницького обласного краєзнавчого музею було вирішено залишити обидва полотнища як окремі вироби та поставити на прапор із червоного шовку нову підкладку для надання додаткової міцності та завершеного експозиційного вигляду. Для підкладки був використаний затонований у червоний колір мадаполам.
Ретельне дослідження тканин прапора дає підстави припустити, що ці два полотнища, вірогідно, були виготовлені в різні періоди. Червона великовізерунчаста камка характерна для текстильних центрів Європи XVIII ст. (камка - гладкофарбована тканина з натурального шовку, в якій візерунок утворюється поєднанням блискучої та матової поверхонь), дрібновізерунчатий жовто-синій жакард - середини та другої половини XVIII ст., бавовняний жакард з рослинно-геометричним орнаментом - кінця XVIII - першої половини ХІХ століття. Всі барвники стійкі й натуральні - це дає впевненість стверджувати, що виготовлені тканини до середини ХІХ століття. Цілком можливо, що червоний прапор був зроблений із дорогих привізних шовків у другій половині XVIII ст., а після його руйнації виготовлений на початку ХІХ століття новий прапор із вітчизняної тканини, а зруйнований, але дорогий - нашитий на новий дешевший.
Реставрацію прапора провели Мінжуліна Тетяна Володимирівна - художник-реставратор творів з тканин та металу, завідувачка сектором реставрації творів з тканин Національного науково-дослідного реставраційного центру України і Гаврилюк Олена Олександрівна - художник-реставратор творів з тканин та шкіри Національного музею історії України.
(http://muzey.vn.ua/node/193)