Дашкевич Я. Апокрифічний девіз герба Львова 1936 р

Статті Я. Р. Дашкевича з тематики СІД і інших проблем форуму

Дашкевич Я. Апокрифічний девіз герба Львова 1936 р

Повідомлення ABG » 16 травня 2013, 20:14

Дашкевич Я. Р. Апокрифічний девіз герба Львова 1936 р. // Шоста наукова геральдична конференція (Львів, 27-29 березня 1997 р.): Матеріали. – Львів, 1997. – С. 24-25.

Апокрифічний девіз герба Львова 1936 р.

1. Згідно з розпорядженням президента Польщі, виданим 24 листопада 1930 p., дирекція Міського архіву – за дорученням Львівського магістрату – обґрунтувала проект нового герба міста (малюнок виготовив художник Рудольф Менкіцький). Проект було подано до Варшави і, після певних модифікацій, затверджено 1936 р. Важливим політичним елементом декорації нового герба (він мав замінити попередній, затверджений австрійською владою 1789 р.) – поряд зі зображенням ордена «Virtuti Militari» («За військову мужність») V класу, яким польська влада нагородила місто 1920 р. – став девіз «semper fidelis» («завжди вірний»), розміщений на двох червоно-синіх стрічках (тодішні кольори міста). Обидва елементи декорації мали символізувати відданість міста польській державній ідеї. В обґрунтуванні проекту нового герба декорування його таким девізом аргументували тим, що цей девіз місто, нібито, отримало ще у XVII cт., а у XVIII ст. вживало на своїй печатці [1].
2. Перевірка «історичного» обґрунтування девізу доводить, що було здійснено підробку аргументації. По-перше, твердження, що Львів отримав девіз «завжди вірного» міста від польського короля у XVII ст., не відповідає правді. У привілеї Яна-Казимира 1658 р. (зрештою, незабаром скасованому сеймом, пізніше сфальсифікованому, а остаточно затвердженому Михайлом Корибутом-Вишневецьким лише 1671 р.) говориться тільки про вірність (fides) львів’ян, незалежно від віровизнання (отже, католиків, вірменів і православних), а в затвердженні 1671 р. підкреслюється вірність (fidelitas) Львова, але про надання містові будь-якого девізу чи звання в цих документах немає ні слова. У королівських грамотах слова semper («завжди») та fidelis («вірний»), а тим більше словосполучення semper fidelis взагалі відсутні. Тексти грамот відомі, вони не раз публікувалися. Польське привілейоване право не передбачало надання містам подібних девізів. Такі випадки стосовно міст Речі Посполитої у XVII ст. не зафіксовані.
По-друге, хибним є аргумент, що місто у наступному XVIII ст. користувалося званням «Leopolis fidelis» («вірний Львів»), яке, за твердженням згаданих істориків, мало бути рівноцінним девізові «semрег fidelis». Для підтвердження такої тези у книжці К. Соханевича було опубліковано репродукцію печатки 1729 р. з написом: «Leopolis fidelis». Насправді цей напис у легенді печатки означає «присяжний Львова». Печатку такого типу вживали заприсяжені міські урядовці для засвідчення достовірності підписаних ними документів. Найдавніший відомий випадок уживання печатки з легендою «Leopolis fidelis» датується 1695 p. або дещо пізніше [2]. Печатку застосував економічний писар (notarius proventuum) королівської каси міста Львова Йосиф Чебрович на документі про борг у сумі 141 злотого, виявлений на Шумилівському млині у Львові. Урядовці такого роду були зобов’язані, починаючи від 1616 p., складати присягу. З цього часу на своїх офіційних документах могли засвідчувати власний підпис згаданою печаткою. Вона стосувалася особи урядовця, а не міста в цілому.
3. Перевірка походження девізу на підставі дипломатичних і сфрагістичних джерел доводить, що О. Чоловський та Л. Харевичова опинилися в полоні псевдопатріотичної заідеологізованості й допустилися фальсифікації. Висока наукова кваліфікація згаданих істориків не допускає думки про неусвідомлення ними своїх дій. Характерно, що вони ні не процитували жодного документа XVII ст., в якому згадувався б девіз «semper fidelis», ні не вказали, на якому документі 1729 р. було знайдено печатку з написом «Leopolis fidelis», такий спосіб намагаючись заплутати перевірку інтерпретації джерел та своїх висновків.
4. Насправді гасло (а не геральдичний девіз і не звання міста) «Leopolis semper fidelis» («Львів завжди вірний») виникло в атмосфері антиукраїнізму першої чверті XX ст., польської агресії 1918-1919 pp., спрямованої проти Західноукраїнської Народної Республіки. Гасло набуло тоді значного поширення (його помістили, наприклад, на фронтоні залізничного вокзалу у Львові). Сьогодні його використовують реваншистські кола «кресов’яків» у Польщі. Генеалогія гасла з мнимими його початками у середині XVII ст. є фіктивною. Відповідно до цього, «історичне» обґрунтування девізу також цілком апокрифічне.
______________
Примітки:
[1] Див.: Sochaniewicz К. Herb miasta Lwowa. – Львів, 1933. – C. 43, 61; також репринт: Варшава, 1989. До речі, відповідні місця тексту в книжці належать польським історикам Олександрові Чоловському і Луції Харевичовій, що підготували книжку Казимира Соханевича до друку після смерті автора – К. Соханевич таких тверджень не висловлював.
[2] Центральний державний історичний архів України, м. Львів. – Ф. 52. – Оп. 2. – Спр. 585. – Арк. 35.
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 8128
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Повернутись в Статті Ярослава Дашкевича

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

cron