Дашкевич Я. Кам’янець-Подільський у медальєрській пластиці

Статті Я. Р. Дашкевича з тематики СІД і інших проблем форуму

Дашкевич Я. Кам’янець-Подільський у медальєрській пластиці

Повідомлення ABG » 03 червня 2013, 09:32

Дашкевич Я. Р. Кам’янець-Подільський у медальєрській пластиці XVII–XVIII ст. // Музей і Поділля: Тези доп. наук. конф., присвяч. 100-річчю від дня заснування Кам’янець-Подільського держ. іст. музею-заповідника. – Кам’янець-Подільський, 1990. – С. 58-60.

Кам’янець-Подільський у медальєрській пластиці XVII–XVIII ст.

Кам’янець-Подільський, як укріплене місто й одна з найважливіших фортець України, відіграв значну роль в історії Східної Європи ХVІІ–ХVІІІ ст. Саме цим пояснюється виникнення великої іконографічної, гравійованої, малярської, скульптурної спадщини, присвяченої подільській столиці. Якщо досить обмежене коло гравюр відоме широко і їх часто репродукують у науковій та науково-популярній літературі (якість цих репродукцій, треба шкодувати, рідко задовільна), то дрібна пластика на кам’янецьку тематику знана, по суті, лише в музейно-колекціонерському середовищі. Досі немає доброякісних репродукцій цих медалей, а ті зображення міста і фортеці, які є на них, ще не використовувалися як історико-іконографічні та історико-топографічні джерела. Хоча медалі, присвячені Кам’янцю-Подільському, часто описують у спеціальній літературі, переважно в каталогах та оглядах збирацького типу українських, польських, німецьких авторів (Ф. Бентковський, 1830; Е. Рачинський, 1838-1841; Й. Рейхель, 1842; В. Шевич, 1855; О. Сементовський, 1862; Е. Гуттен-Чапський, 1871-1872, репринт 1957; Ч. Камінський та В. Ковальчик, 1969; Е. Венсерський, 1974 та ін.), їх ще не досліджували в комплексі як з мистецтвознавчого, так і з джерелознавчого погляду.
Протягом 1636-1765 pp. було виготовлено принаймні сім медалей, таким чи іншим способом пов’язаних з Кам’янцем. Це, зокрема, такі медалі (всі вони вибиті зі срібла): 1636 р. – на пам’ять битви під Смоленськом, мирних умов Польщі з Швецією у Штумсдорфі та з Туреччиною після перемоги над Абаза-пашею під Кам’янцем; 1684 р. – для відзначення боротьби антитурецької польсько-німецько-венеціансько-російської Ліги, спрямованої на звільнення Буди, Кандії, Кам’янця та Константинополя; 1694 р. – в пам’ять про польсько-турецьку битву під Кам’янцем, під час якої захоплено турецькі обози, а також, одночасно, в честь одруження дочки Яна III; 1698 р. – у зв’язку з підготовкою спільного саксонсько-польського походу на Кам’янець (цей похід не було здійснено); 1699 р. – для відзначення виходу турків з Кам’янця 22 вересня 1699 р. (медаль відома у двох варіантах; існує думка, що її виготовили 1733 p.), 1733 p. – з причини смерті Августа II зі згадкою про Карловицький мир, за яким Туреччина залишила Кам’янець (можливо, що медаль вибили у 60-х pp. ХVІІІ ст.); 1765 p. – на згадку про срібло, передане Станіславом-Августом для ремонтування фортеці.
На звороті трьох з перелічених медалей є зображення Кам’янця. На медалі 1684 р. (монетник Йоган Ген) бачимо вид фортеці з боку брами Старого замку. На медалі 1694 р. – показано битву з турками у підніжжі фортеці, захоплення повних возів, запряжених волами, та навантажених харчами верблюдів. На медалі 1699 р. (медальєр Мартін-Гейнріх Омейс з Дрездена) – фортеця на обривистій скелі, з’єднана мостом з містом. Порівняння мініатюр фортеці й міста на медалях з одним із типів гравюр Кам’янця кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст., які виготовляли переважно в Авгсбурзі (це т. зв. тип “місто серед скель”), доводить, що іконографічним джерелом для цих граверів (які не користувалися видом К. Томашевича 1673-1679 pp.) стали якраз медалі. Медалі ХVІІ–ХVІІІ ст. були для сучасників не тільки мистецьким відзначенням певних історичних подій, пов’язаних з Кам’янцем, але й цінною пам’яткою іконографії.
Медалі XVII–XVIII ст. зі словесними згадками про Кам’янець у легендах, а тим більше з видами фортеці й міста, заслуговують на поглиблений мистецтвознавчий та джерелознавчий аналіз, зокрема для того, щоб отримати відповідь на питання про достовірність цих барельєфних зображень. Самі медалі надзвичайно рідкісні (такими вони були вже сто і більше років тому), але сучасні методи дозволяють виготовляти високоякісні муляжі. Серія таких муляжів у музейній експозиції Кам’янця-Подільського може стати підставою подальших комплексних наукових досліджень.
У фондах Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника зберігається значна колекція російських дореволюційних і Речі Посполитої медалей. Важливим завданням для наукових працівників музею є поповнення цієї колекції вищеописаних та інших унікальних медалей епохи середньовіччя, присвячених різним етапам життя Кам’янця-Подільського і краю загалом.
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 12718
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Повернутись в Статті Ярослава Дашкевича

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей