Герб УРСР

Історичні та сучасні національні символи

Герб УРСР

Повідомлення TheDarkMax2 » 04 червня 2014, 09:41

Більшість радянських гербів була не гербами, а емблемами.
Але от я дивлюся на герб УРСР і, ніби, усе на ньому правильно: золото по червіні, щит наявний, написи - на стрічці.
Чи можна його вважати справжнім гербом?
Tej wojny nikt za nas nie wygra! ©

З моїх снів утичеш над ранок, терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні, фіалкові очі мокрі від сліз.
Аватар користувача
TheDarkMax2
 
Повідомлення: 1000
З нами з: 30 квітня 2014, 01:26
Звідки: Україна, Харків

Re: Герб УРСР

Повідомлення Mykola Chmyr » 04 червня 2014, 10:52

Як на мене, якщо герб має щит, в ньому застосовано геральдичні кольори, зображення відповідають геральдичній композиції, тоді так.
Аватар користувача
Mykola Chmyr
Moderator
 
Повідомлення: 1768
З нами з: 19 грудня 2009, 18:12
Звідки: Київ

Re: Герб УРСР

Повідомлення TheDarkMax2 » 08 червня 2014, 19:42

УРСР.jpg
УРСР.jpg (61.97 Кб) Переглянуто 2343 разів
Tej wojny nikt za nas nie wygra! ©

З моїх снів утичеш над ранок, терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні, фіалкові очі мокрі від сліз.
Аватар користувача
TheDarkMax2
 
Повідомлення: 1000
З нами з: 30 квітня 2014, 01:26
Звідки: Україна, Харків

Re: Герб УРСР

Повідомлення Krutyvus » 09 червня 2014, 06:51

Герб
Робота займає час відведений на неї.
Аватар користувача
Krutyvus
 
Повідомлення: 781
З нами з: 19 грудня 2009, 19:18

Re: Герб УРСР

Повідомлення ABG » 27 грудня 2015, 15:25

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ
РАДА НАРОДНІХ КОМІСАРІВ УСРР
ПОСТАНОВА
від 6 липня 1927 р.
Харків

Про забезпечення рівноправности мов та про сприяння розвиткові української культури

Із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 10 квітня 1975 року N 3684-VIII (Перелік N 3684-VIII)
Касуючи постанову Тимчасового Робітничо-Селянського Уряду України з 9 березня 1919 року "Про обов'язкове студіювання в школах місцевої мови, а також історії та географії України" (Зб. Уз. УСРР 1919 р., N 23, арт. 260), постанову ВУЦВК'у з 21 лютого 1920 р. "Про вживання по всіх установах української мови нарівні з великоруською" (Зб. Уз. УСРР 1920 р., N 1, арт. 5), декрет РНХ УСРР з 21 вересня 1920 р. "Про заведення української мови у школах та радянських установах (Зб. Уз. УСРР 1920 р., N 24, арт. 509), постанову РНК УСРР з 27 липня 1923 р. "Про заходи в справі українізації шкільно-виховавчих та культурно-освітніх установ" (Зб. Уз. УСРР 1923 р., N 29, арт. 430), декрет ВУЦВК'у та РНК УСРР з 1 серпня 1923 р. "Про заходи забезпечення рівноправности мов і про допомогу розвитку української мови" (Зб. Уз. УСРР 1923 р., N 29, арт. 435), постанову ВУЦВК'у та РНК УСРР з 30 квітня 1925 р. "Про заходи термінового переведення повної українізації радянського апарату" (Зб. Уз. УСРР 1925 р., N 26, арт. 202), постанову РНК УСРР з 16 липня 1925 р. "Про практичні заходи до українізації радянського апарату" (Зб. Уз. УСРР 1925 р., N 56, арт. 332), та на зміну §§ 23, 25, 26 засад Кодексу Законів про освіту, арт. арт. 22, 143, 170 Крим. Проц. Код., арт. 9 Цив. Проц. Код., а також на зміну всіх інших законів, що суперечать цьому Положенню, Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет та Рада Народніх Комісарів УСРР постановили:

Затвердити наведенне нижче Положення "Про забезпечення рівноправности мов та про сприяння розвиткові української культури".


ПОЛОЖЕННЯ
про забезпечення рівноправности мов та про сприяння розвиткові української культури


I. Засади
1. Мови всіх національностей, що залюднюють територію Української Соціялістичної Радянської Республіки, є рівноправні.
2. Кожний громадянин будь-якої національности має право в своїх зносинах з державними органами користуватися рідною мовою, державні органи повинні, на бажання кожного громадянина, свої зносини з ним провадити його рідною мовою.
3. Кожний громадянин на всіляких прилюдних виступах, а також у цілому громадському житті має право вільно користуватися своєю рідною мовою.
4. Відповідно до переважного числа людности УСРР, що говорить українською мовою, обрати, як переважну мову для офіційних зносин, українську мову.
5. В національно-територіяльних адміністративних одиницях, що їх у встановленому порядкові визначає Уряд в УСРР, переважною мовою для офіційних зносин є мова відповідної національности, що становить більшість у такій адміністративній одиниці.
6. Державні організації, розташовані поза межами національно-територіяльних адміністративних одиниць, але призначені виключно для обслуговування потреб якоїсь окремої національности, або такі самі організації в межах національно-територіяльної адміністративної одиниці, призначені виключно для обслуговування потреб національности, що становить місцеву меншість в такій національно-територіяльній адміністративній одиниці - користуються в своїх зносинах мовою тієї національности, що її обслуговують.
7. Потреби національних меншостей на території УСРР забезпечується загалом шляхом відокремлення їх в національно-територіяльні адміністративні одиниці.
Разом з тим державні органи в с своїй роботі повинні дбати про забезпечення інтересів національних меншостей, не відокремлених у національно-територіяльні адміністративні одиниці, а також національностей, що в свою чергу становлять місцеву меншість у національно-територіяльних адміністративних одиницях.
8. В національно-територіяльні адміністративні одиниці відокремлюється, за загальним правилом, місцевості УСРР, що в тих міцевостях переважна частина людности не належить до української національности.
Увага. Міста та селища міського типу не відокремлюються в національно-територіяльні адміністративні одиниці.

II. Про мову, уживану в державному житті УСРР
А. Про мову законів, урядових та урядничих постанов і наказів
9 Декрети, постанови та накази ВУЦВК'у, РНК, УЕН, центральних урядництв та установ УСРР, а також округових виконавчих комітетів та міських рад, оголошувані до загального відома, належить публікувати обов'язково українською та крім того російською мовою.
10. Найважливіші урядові акти з числа зазначених вище в арт. 9 цього Положення, належить оголошувати також окремо, так українською мовою, як і мовами національних меншостей в УСРР.
11. Урядничі накази, бюлетені, збірники наказів, журнали, а також окремі обіжники, інструкції й т. д., призначені для керівництва місцевих органів влади,друкується українською мовою, з тим, що для обслуговування національно-територіяльних адміністративних одиниць їх також видається мовами відповідних нацменшостей в УСРР.
Б. Про мову державного герба, державних печаток, штампів, вивісок, плакатів, оголошень, різних емблем то-що
12. Текст словесних визначень на державному гербі УСРР та на державній печатці УСРР належить викладати українською мовою, з тим, що в національно територіяльних адміністративних одиницях припускається вживання паралельного тексту мовою відповідної нацмешости.
13. Всі народні комісаріяти в УСРР, як об'єднані, як і не об'єднані, управління уповноважених народніх Комісаріятів Союзу РСР в УСРР, всі державні, промислові й торговельні, та інші установи, підприємства та організації на території УСРР, як республіканського й місцевого, як і загально-союзного значіння, а також всілякі їхні органи, філії та заклади, повинні вживати печатки, штампи, вивіски, плакати, оголошення, різні емблеми і т. ін. із словесними визначеннями на них, викладеними українською мовою, з тим, що припускається паралельний текст кожною іншою мовою.

В. Про мову актів публічно-правового характеру та різних словесних визначень, оголошуваних до загального відома
14. Всі акти публічно-правового характеру, як особові посвідки, свідоцтва про освіту, виписи з актів громадянського стану й т. інш. належить укладати українською мовою з тим, що, на бажання одержувачів цих актів, до них припускається включати паралельний текст кожною іншою мовою.
Увага. Видаючи документи, зазначені в арт. 14, одержувачів належить попореджати про їхнє право вимагати включення паралельного тексту бажаною для них мовою.
15. Всілякі вивіски, штампи, печатки, а також всілякі оголошення, подавані до загального відома, а також плакати, афіші, оповістки то-що належить укладати українською мовою з тим, що припускається вживати паралельного текста кожною іншою мовою.
Увага. В разі, коли та чи інша об'ява, відозва то-що стосується виключно до нацменшости, то можна вживати мови даної нацменшости, без обов'язкового паралельного українського тексту.
16. Усілякі етикети на виробах промислових закладів на території УСРР, фабричні знаки, марки, умовні скорочені назви або фірмені назви й т. інш. належить укладати українською мовою з тим що припускається паралельний текст кожною іншою мовою.
Г. Про мову діловодства та зносин державних органів та організацій
17. В усіх державних установах, підприємствах та організаціях, як республіканського і місцевого, як і загально-союзного значіння на території УСРР, за винятком тих, що обслуговують виключно потреби національних меншостей, внутрішнє діловодство та рахівництво належить провадити українською мовою.
Увага. Правила цього артикулу, що до внутрішнього діловодства та рахівництва не поширюється на державні установи, підприємства та організації інших союзних республік, розташовані на території УСРР.
18. Всі зносини наведених вище в арт. 17 цього Положення державних установ, підриємств та організацій на території УСРР належить провадити українською мовою.
Увага. Правила цього артикулу не поширюється на взаємні зносини виключно між державними установами, підриємствами та організаціями інших союзних республік, розташованими на території УСРР.
19. Державні господарчі організації загально-союзного значіння та їхні філії й окремі заклади на території УСРР повннні провадити діловодство та рахівництво в зносинах з українською людністю та центральними і місцевими державними організаціями в УСРР - українською мовою.
20. Державні організації, призначені за їхніми положеннями або статутами для обслуговування виключно потреб окремих національних меншостей, провадять внутрішнє діловодство та рахівництво мовою відповідної національности. Зносини зазначених вище організацій з усіма іншими державними організаціями на території УСРР належить провадити або мовою відповідної національної меншости або українською.
21. Державні організації, розташовані на території УСРР, повинні провадити зносини з державними органіціями інших союзних республік, розташованими поза межами УСРР мовами, вживаними в тих республіках або російською мовою.
22. Всі державні установи, підприємства та організації в разі, коли вони одержать папери або документи незрозумілою для них мовою, не мають права відмовлятися на тій підставі від розгляду справи по суті. В зазначених випадках, а також в разі потреби вжити у зносинах мови для них незрозумілої, вони повинні звертатися до судових перекладачів.
Д. Про мову діловодства та переведення справ у судових установах
23. Внутрішнє діловодство, рахівництво й справування в судових установах, а також їхні зносини з усіма іншими державними установами, підприємствами та організаціями, належить провадити українською мовою, згідно з правилами, наведеними в арт. арт. 17 - 22 цього Положення.
24. Судочинство у всіх справах судові установи в УСРР повинні провадити українською мовою.
25. Для забезпечення інтересів національних меншостей, що складають компактні маси серед місцевої людности, що ті меншості не відокремлено в національно-територіяльні адміністративні одиниці, організується окремі національні камери, що в них діловодство та судочинство належить провадити мовою відповідної нацменшости.
26. В тих випадках, коли сторони, винувачуваний, покривджений, свідки або експерти не володіють мовою, що нею провадиться судочинство в судовій установі, суд, коли він не володіє відповідною мовою, обов'язаний запросити перекладачів і повідомляти заінтересованих осіб про кожну судову чинність через перекладача. В тому випадкові, коли суд володіє відповідною мовою, перекладачів не запрошується, а суд сам повідомляє заінтересовану особу.
27 При судочинстві, на бажання заінтересованої сторони, всі постанови, документи та інші матеріяли в судовій справі належить укладати й оголошувати заінтересованій особі, крім мови судової установи, також її рідною мовою.
28. Порядок застосування правил цього Положення про мову в судових установах УСРР встановлює в окремій інструкції Народній Комісаріят Юстиції УСРР.

ІІІ. Розділ ІІІ втратив чинність (Перелік N 3684-VIII)
(згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 10.04.75 р. N 3684-VIII) (Перелік N 3684-VIII)

IV. Про вживання мов у національно-територіяльних адміністративних одиницях
40. В національно-територіяльних адміністративних одиницях державні органи вживають, яко переважної для офіційних зносин, мови місцевої національної більшости, одначе забезпечуючи право користуватися рідною мовою для інших національностей в цій адміниствативній одиниці, що вони становлять в ній місцеву меншість.
41. Всі службовці державних органів в національно-територіяльних адміністративних одиницях повинні конче володіти мовою місцевої національної більшости, а також українською мовою.
42. Обов'язкові постанови та інші накази органів влади національно територіяльних адміністративних одиниць, оголошуванні до загального відома, належить публікувати мовою відповідної національности, що становить більшість в цій адміністративній одиниці, та мовою національної меншости даного району, з тим, що в селищах даної одиниці із складом населення інших національностей, ці постанови та накази належить оголошувати також і мовою національностей, що становлять більшість у тих селищах.
43. Печатки, штампи, а також вивіски, плакати, оголошення, подавані до загального відома, належить укладати мовою місцевої національної більшости та українською мовою з тим, що припускається параленьний текст кожною іншою мовою.
44. Всі акти публічно-правового характеру, як особові посвідки, свідоцтва про освіту, виписи з актів громадянського стану й т. інш. належить укладати українською мовою та мовою місцевої національної більшости з тим, що на бажання одержувачів цих актів, до них належить включати паралельний текст кожною іншою мовою.
45. Все діловодство державних органів в національно-тириторіяльних адміністративних одиницях належить провадити мовою місцевої національної білошости з тим, що в селищах з іншим складом людности, які належать до цих адміністративно-територіяльних одиниць, таке діловодство належить провадити мовою людности, що становить більшість в цих селищах.
46. Коли до складу району, відокремленого в національно-територіяльну адміністративну одиницю належать селища з іншим складом людности, то зносини районових виконавчих комітетів з органами цих селищ належить провадити їхньою мовою або українською.
Увага. В національно-територіяльних адміністративних одиницях необхідно зноситися мовою району національної меншости або українською, а за окремих випадків (за відповідними вказівками ОВК) можна й іншими мовами, в тому числі і російською.
47. Зносини селищ, відокремлених у національно-територіяльні адміністративні одиниці, належить провадити з районовими органами мовою селища або українською. Зносини районових виконавчих комітетів і окремих селищ, відокремлених в національно-тириторіяльні адміністативні одиниці, з органами влади в інших національно-територіяльних адміністративних одиницях, населених іншою національністю, належить провадити мовою цієї іншої національности або українською.
Увага. В національно-територіяльних адміністративних одиницях необхідно зноситися мовою району національної меншости або українською, а за окремих випадків (за відповідними вказівками ОВК) можна й іншими мовами, в тому числі й російською.
48. Зносини районових виконавчих комітетів, відокремлених у національно-територіяльні адміністративні одиниці, з округовими виконавчими комітетами, а також зносини округових виконавчих комітетів з районами, належить провадити мовою такого району або українською.
49. Правила, уставовлені в цьому Положенні про переведення українізації, належить відповідно застосовувати до переходу на мови відповідних національностей в районах і селах, що їх відокремлено в національно-територіяльні адміністративні одиниці.

V. Про забезпечення рівноправности мов національних меншостей, не відокремлених в національно-територіяльні адміністративні одиниці
50. Державні організації, провадячи покладену на них роботу, повинні виходити з інтересів найкращого обслуговування потреб національних меншостей загалом, а також національних меншостей, не відокремлених у національно-територіяльні адміністративні одиниці, та національностей, що становлять місцеві меншості в таких одиницях.
51. Державні організації повинні при переведенні своєї роботи українською мовою чи мовою місцевої більшости в національно-територіяльних адміністративних одиницях обов'язково забезпечувати можливість для кожного громадянина звертатися до них і одержувати відповіді рідною мовою громадянина.
52. Проводячи оголошення обов'язкових постанов та інших розпоряджень місцевих органів влади, а також оголошуючи урядові акти, визначені в арт. 9 цього Положення, державні органи повинні завжди мати на увазі кампактні маси національностей, що становлять меншість, не відокремлені в національно-територіяльні адміністративні одиниці, і зазначені акти, в разі потреби, крім української мови та мови місцевої більшости, відокремленої у національно-територіяльну адміністративну одиницю, оголошувати також іншими мовами, загально уживаними в даній місцевості.
53. Практичне переведення в життя правил цього Положення про забезпечення рівноправности мов та сприяння розвиткові української культури, зокрема в справі забезпечення інтересів національних меншостей, як відокремлених, як і не відокремлених у національно-територіяльні адміністративні одиниці, покладено на округові та районові виконавчі комітети.

VI. Про рівноправність мов в АМСРР
54. Правила про забезпечення рівноправности мов та сприяння розвиткові молдавської культури в АМСРР видає ЦВК та РНК АМСРР відповідно до цього Положення.

VII. Про спеціяльні органи та заходи що до забезпечення рівноправности мов в УСРР
55. Всю роботу в справі керівництва українізацією покласти на Всеукраїнську Центральну Комісію Українізації при РНК УСРР.
56. Керівництво практичним переведенням українізації в округах покласти на округові комісії українізації при округових виконавчих комітетах.
57. Всеукраїнська Центральна Комісія Українізації при РНК УСРР є під головуванням Голови Ради Народніх Комісарів.
58. Всеукраїнська Центральна Комісія Українізації при РНК УСРР чинить на підставі Положення про неї, видаваного від Ради Народніх Комісарів УСРР.
59. Округові комісії українізації є під головуванням голови округового виконавчого комітету. Склад округових комісій українізації затверджує округовий виконавчий комітет.
60. Керівництво та відповідальність за переведення українізації в державних організаціях покладено на керівників цих організацій.
61. При народніх комісаріятах УСРР, як об'єднаних, як і не об'єднаних управліннях уповноважених народніх комісаріятів Союзу РСР в УСРР та в центральних установах УСРР належить організувати урядничі комісії українізації в складі: голови - керівника установи або його заступника, представника місцкому, а також осіб, окремо призначених від керівника установи, що можуть сприяти переведенню українізації.
62. На урядничі комісії українізації за загальними директивами Всеукраїнської Центральної Комісії Українізації при РНК УСРР покладено:
а) переведення обліку особого складу співробітників установи і підпорядкованих їй закладів з метою вияснення їхнього знання української мови;
б) організацію спільно з місцкомом курсів української мови, гуртків українознавства й переведення широкої культурно-освітньої роботи, щоб допомогти співробітникам установи вивчити українську мову та культуру;
в) адміністративно-господарче керівництво курсами української мови й гуртками українознавства при установі;
г) визначення категорій співробітників, що їх за характером їхньої праці звільняється від обов'язкового навчання на курсах української мови;
д) обов'язкову перевірку знання української мови нових співробітників, що їх приймається на посади, а також вироблення заходів до цілковитої українізації установи.
63. Методологічне та інспекційне керівництво курсами української мови та гуртками українознавства покладено на Народній Комісаріят Освіти УСРР та округові інспектури освіти.
64. Приймати на роботу в державні організації службовців, що не знають української мови, а в національно-територіяльних адміністративних одиницях, крім того, і мови місцевої більшости, не припускається.
Увага. Винятки з цього правила можна припускати лише тимчасово в порядкові, визначеному в спеціяльній постанові Всеукраїнської Центральної Комісії Українізації при РНК УСРР.
65. В державних організаціях, де співробітники ще не цілком добре засвоїли українську мову або мову відповідної місцевої більшости, навчання таких співробітників відповідної мови можливо провадити лише за їхні власні кошти.
66. Співробітники, що закінчили курси навчання української мови, дістають від відповідної комісії українізації установи, де вони складали іспит з української мови, відповідні посвідки.
67. Для осіб, що бажають дістати посади в державних організаціях УСРР, але не мають посвідок про знання потрібних мов, організувати при Народньому Комісаріятові Освіти УСРР та його місцевих органах спеціяльні кваліфікаційні комісії, що заплатно, за відповідними інструкціями, перевіряли б знання мови таких осіб і видавали відповідні посвідки.
68. Учнів вищих шкіл, робітничих факультетів, технікумів і професійних шкіл, що склали іспит з української мови при своїх школах і мають про знання мови відповідні посвідки, приймаючи на службу в державні організації на ново не піддається іспитові з української мови.
69. Українізацію громадських організацій провадиться, згідно з правилами, що їх установили центральні органи цих організацій.
70. Всі інструкції, що стосуються до переведення українізацї центральних державних організацій та матеріяли про стан українізації в них, належить обов'язково надсилати в копіях до Всеукраїнської Центральної Комісії Українізації при РНК УСРР.
Також надсилають зазначені вище інструкції та матеріяли про українізацію місцевих органів округові комісії українізації до Всеукраїнської Центральної Комісії Українізації при РНК УСРР.

VIII. Про відповідальність за ламання правил цього Положення
71. За ламання правил цього Положення винні підлягають кримінальній відповідальності.
72. Співробітників, що не вживали належних заходів до вивчення української мови або мови відповідної місцевої національної більшости, а також тих з них, що виявляють негативне відношення до українізації, керівники відповідних установ і організацій адмістративно звільнюють, не видаючи вихідної допомоги і без попереджень.
Увага. Співробітників, звільнених в порядкові цьогв артикулу, можна приймати на працю лише після того, як вони в достатній мірі засвоють українську мову або мову відповідної місцевої національної більшости та дістануть про те посвідку від належної кваліфікаційної комісії.

Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету ПЕТРОВСЬКИЙ
Голова Ради Народніх Комісарів УСРР В. ЧУБАР
Секретар Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету А. БУЦЕНКО

http://mail.document.ua/pro-zabezpechen ... 06853.html
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 7365
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Герб УРСР

Повідомлення Леонід Краморенко » 13 березня 2016, 01:01

Можна як завгодно трактувати - емблеми, логотопи тощо - однак щит в герба УРСР є. Власне, сам герб нікуди не дівся, його намагаються використовувати в якості геральдичного символу с.Новорепівки Новотроїцького р-ну Херсонської області (див. http://uk.wikipedia.org/?curid=276554). Не зрозуміло тільки, на якій підставі.
novorepivka.JPG
novorepivka.JPG (46.93 Кб) Переглянуто 1590 разів

Цікавить питання, чи використовували герб УРСР хоч десь і колись у вигляді малого герба - без снопів і стрічок з написами "рівноправними" мовами - лише як щит з зображеннями сонця і серпа з молотом?
Леонід Краморенко
 
Повідомлення: 223
З нами з: 15 листопада 2011, 21:32

Re: Герб УРСР

Повідомлення Krutyvus » 13 березня 2016, 07:41

Який жах! Змінили мої забавлянки в альтернативний герб УРСР!
Приєднані файли
22schz (1)_397x442.jpg
22schz (1)_397x442.jpg (43.06 Кб) Переглянуто 1589 разів
Робота займає час відведений на неї.
Аватар користувача
Krutyvus
 
Повідомлення: 781
З нами з: 19 грудня 2009, 19:18

Re: Герб УРСР

Повідомлення ABG » 14 березня 2016, 10:16

Леонід Краморенко написав:...його намагаються використовувати в якості геральдичного символу с.Новорепівки Новотроїцького р-ну Херсонської області.

Село засноване у 1809 році кріпосними князя Волконського з Саратовської та Нижньоновгородської губерній.

Кріпаки кріпаками й залишилися...
:mrgreen:
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 7365
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Герб УРСР

Повідомлення ABG » 14 березня 2016, 10:25

Леонід Краморенко написав:Цікавить питання, чи використовували герб УРСР хоч десь і колись у вигляді малого герба - без снопів і стрічок з написами "рівноправними" мовами - лише як щит з зображеннями сонця і серпа з молотом?

Я такого не зустрічав. Зрештою, в цьому було б мало сенсу, бо зображення у щиті герба УРСР майже не відрізнялося від герба РРФСР (в останньому була ще вписана абревіатура).

ррфср.gif
ррфср.gif (8.87 Кб) Переглянуто 1581 разів

При совку повсюдним було використання просто серпа та молота з 5-променевою зіркою. Цей знак фігурував на прапорі СРСР та всіх союзних і автономних республік. Формально він виконував функцію узагальненого радянського "малого герба".
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 7365
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Герб УРСР

Повідомлення Юрій К. » 15 березня 2016, 16:34

Як би там не було, але при совку ніхто не дозволяв собі гратися з зображеннями державного герба, як це робиться в сучасній Україні. Пам'ятаю, як під час проходження строкової військової служби наказали мені оформити ленкімнату. Почесне місце, звичайно, відводилося державним символам. Коли малював державний герб, то відтворив напис тільки російською мовою. Замполіт подивився і каже: "Так нельзя! А где надписи на языках союзных республик? Надо написать, иначе это уже не государственный герб. И земной шар нарисуй так, как положено".
Юрій К.
 
Повідомлення: 161
З нами з: 26 грудня 2009, 23:47
Звідки: Запоріжжя

Re: Герб УРСР

Повідомлення TheDarkMax2 » 16 березня 2016, 15:44

Юрій К. написав:Як би там не було, але при совку ніхто не дозволяв собі гратися з зображеннями державного герба, як це робиться в сучасній Україні.
Порядок досягається або через виховання в сталій традиції, або через дисципліну тоталітаризму.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! ©

З моїх снів утичеш над ранок, терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні, фіалкові очі мокрі від сліз.
Аватар користувача
TheDarkMax2
 
Повідомлення: 1000
З нами з: 30 квітня 2014, 01:26
Звідки: Україна, Харків

Re: Герб УРСР

Повідомлення Леонід Краморенко » 03 квітня 2016, 20:50

TheDarkMax2 написав:Порядок досягається або через виховання в сталій традиції, або через дисципліну тоталітаризму.

Чудова теза. Герби і прапори є здебільшого публічною власністю - що в Європі, що в СРСР її поважали, методи прививання поваги були дещо різними. Подивіться в якій якості в нас місцева символіка на вікісховищі https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Coats_of_arms_of_Ukraine - вона невекторизована навіть на 10% від тої кількості, що затверджена. Чому б не навести там лад без замполітів та інших харизматичних лідерів? Хоч якась суспільна користь з того буде.
Леонід Краморенко
 
Повідомлення: 223
З нами з: 15 листопада 2011, 21:32


Повернутись в Державні символи України

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Google [Bot] і 1 гість