Національні символи в Галичині 1848 р.

Історичні та сучасні національні символи

Національні символи в Галичині 1848 р.

Повідомлення ABG » 23 липня 2014, 00:47

Фрагмент з: Гречило А. Українська територіальна геральдика. – Львів, 2010. – С. 80-82.

Відродження Руського Лева

Давній територіальний герб з “руським” левом, замінений новими австрійськими символами 1772 р., досить швидко перестав функціонувати. Хоча Галицька дворянська гвардія у Відні й використовувала в 1781–1793 рр. синьо-жовті прапорці, однак їх колористика також збігалася з барвами колишнього претензійного, а тепер нового краєвого герба – три золоті корони на синьому фоні.
Відродження історичного символа Руського королівства ХІІІ–ХІV ст. відбулося після “весни народів” 1848 р. Саме ці революційні зміни дали змогу утрадиційнитися поняттю українських національних кольорів у Галичині, яке згодом поступово поширилося на інші етнічні землі й на початку ХХ ст. набуло всеукраїнського значення. Проте питання українських національних символів на початку 1848 р. було ще не до кінця з’ясоване. На відміну, скажімо, від поляків, у яких завдяки не так давно перерваним державницьким традиціям, фактично не було якихось сумнівів у подібній проблемі, чи чехів, територіальний знак яких продовжував офіційно функціонувати в Австрійській імперії.
Головна Руська Рада порушила проблему національних символів тільки на таємній раді сьомого засідання, що відбувалася 16 травня, а вже на таємній раді 18 травня вирішено, “...що знамя земли рускои тутейшои єсть левъ, а цвѣты руски жовтый и синый” . Малюнок самого герба (з повернутим геральдично вправо левом), взятий з перевиданого 1839 р. у Ляйпцігу 1-го тому гербовника К. Несецького, опубліковано з описом кольорів у “Зорі Галицькій” аж 27 червня . Утвердження українських національних символів набуло великого поширення. Йосафат Кобринський у листі з Коломиї від 8 червня до Якова Головацького писав: “...Льва в синѣм поле по шапках и капелухах даже селяне носятъ... В Коломыи зроблена хоругва Левъ в синим поли: и хороша робота коштує и хороши грош...”
Відродження давнього територіального герба як українського національного знака викликало агресивну реакцію з польського боку, що своєю чергою провокувало українські вимоги заборонити використання в Галичині польського орла . У відповідь на польські провокації згодом у “Зорі Галицькій” опубліковано вірш з такими глузливими словами:
“...Где єсть теперь така сила,
Щобъ Русина повалила?
Левъ ся орла не боитъ.
Якъ Левъ рикне, птахъ злетитъ...”
З 2 по 16 червня 1848 р. у Празі відбувався Слов’янський з’їзд, на якому однією з проблем українсько-польського порозуміння було питання атрибутів загонів Національної гвардії в Галичині. Відповідно до “Оуставу для учрежденія Гвардиі народовой (Стражи народовой) въ кесарствѣ Аустріяцкомъ” від 8 квітня у § 19 зазначено, що “каждий баталіонъ маєтъ корогву (хоронгевъ), а каждій швадронъ штандаръ оздобленій колорами краю” . Оскільки тогочасні краєві символи не влаштовували ні українську, ні польську сторону, то 5 червня в декларації Зенона Поглодовського запропоновано, щоб гвардія на території всієї Галичини мала спільні відзнаки (орла і лева) . Це питання, а також принцип виборності більшістю голосів керівників підрозділів гвардії та мови командування (української або польської), погоджено обома делегаціями й увійшли як § 3 порозуміння .
Досить неординарна подія відбулася наприкінці червня 1848 р. у Львові. В неділю уранці 25 червня на вежі львівської ратуші було вивішено “хоруговъ рускои барвы, а при ней зъ лѣвои стороны хоруговъ польску”, хоча Головна Руська Рада відмежувалася від цієї події й у газеті “Зоря Галицька” заявлено, що “то не Русини оучинили, и наветъ не знаютъ, кто тоє оучинивъ” . Щоправда, вже через рік Головна Руська Рада клопоталася, щоб під час урочистостей 15 травня 1849 р. на ратуші Львова була встановлена хоругва “руска синожовта и чорножовта ракуска” (тобто австрійська. – А. Г.), а згодом пробувала з’ясувати, – за чиїм наказом ці прапори знято того ж дня .
Незважаючи на домовленості під час празького Слов’янського конгресу, в Галичині почалося активне створення національних гвардій під польською атрибутикою. Так, у селах причиною цього було те, що організаційними питаннями переважно займалися пропольськи налаштовані мандатори. Це викликало обурення й опір українського населення. Протестаційні листи йшли від сотень громад. Так, селяни Нового Милятина відмовилися вступати до гвардії “під знаком орла єдиноглавного” й вимагали організувати “Руську гвардію” . Тому почалося стихійне формування таких загонів (наприклад, створення української гвардії в Дрогобичі у липні 1848 р. та освячення там синього прапора з жовтим левом ). А 20 вересня Головна Руська Рада видала відозву до українського народу у справі організації національних гвардій . Дано рекомендації про вигляд прапорів таких загонів: на синьому полотнищі з одного боку мав бути жовтий (золотий) лев, що спинається на скелю такої ж барви, а на зворотному – патрон місцевої церкви. Досить швидко національні гвардії були створені в Яворові, Стрию, Бережанах, Станіславові, Жовкві та інших містах. До Головної Руської Ради зверталося багато сільських громад із проханням допомогти “штандар руский зо Львова спровадити”, з огляду на складність виготовити його на місці . Це спричинило значне поширення простіших у виготовленні прапорів “у руських барвах” – з двох рівновеликих горизонтальних смуг, синьої та жовтої. За тогочасними трактуваннями синій колір – “якъ чисте небо южнои Руси” – мав уособлювати мир і спокій, жовтий – “якъ тіи зорницѣ на ясномъ небѣ” – означав прагнення народу до просвіти, а “левъ спинающийся на скалу означавъ силу, крѣпость народну и тоє самоувѣреніє, що помимо перепонъ досягнути хоче своєй цѣли”. Символ “руського” лева досить широко використовувався на печатках багатьох сільських громад від кінця ХІХ ст. , а під час Першої світової війни фігурував на кокардах легіону Українських січових стрільців.
З боку поляків у Галичині ставлення до давнього територіального знаку з левом після 1848 р. визначалося вже через сприйняття його як українського герба. Цікаво, що напередодні повстання 1863 р. польський тимчасовий національний уряд запровадив символ із трьома знаками – орлом (Польща), Погонею (Литва) та Архангелом Михаїлом (мав уособлювати Русь), – що мав відображати ідею відновлення Речі Посполитої, але вже не “двох народів” (Польща і Литва), а трьох . Тому в польських колах, які намагалися досягнути порозуміння з українцями, більше апелювалося до традиції саме цих символів. Скажімо, висловлювалися пропозиції змінити офіційну назву Галичини на “Польсько-Русинський край”, а в гербі помістити білого орла й Архангела Михаїла, “в очікуванні Погоні” (тобто, символа Литви, – знову повторення ідеї “Речі Посполитої трьох народів”. – А. Г.).
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 7365
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Національні символи в Галичині 1848 р.

Повідомлення ABG » 22 серпня 2014, 11:04

Серед різних фальшивок про походження кольорів українського прапора активно поширювалася (й поширюється досі) вигадка, що нібито синьо-жовтий прапор "був вручений галичанам австрійським імператором".

Насправді мова йде про події 1849 р., на час яких поняття національних кольорів у Галичині вже утвердилося. На початку 1849 р. виникла ініціатива сформувати український добровільний "батальйон руських стрільців". Цісар Франц Йосиф 10 березня дав дозвіл на його створення. Для батальйону планували виготовити хоругву. За тодішньою традицією для батальйону обирали покровительку (т. зв. Fahnemutter), яка на знак своєї опіки мала дати стрічку для прапора. Було отримано згоду від ерцгерцогині (архикнягині) Софії (матері імператора Франца-Йосифа), яка в грудні 1849 р. надіслала до Львова вишиту стрічку. Стрічка була синьо-білою, в кольорах родового герба ерцгерцогині Софії. Самої хоругви (прапора) виготовити ще не встигли, а вже 3 січня 1850 р. батальйон було розпущено. Згадану стрічку, яку так і не використали за призначенням, було передано на зберігання в "Народний Дім" у Львові.

1849_Софія.jpg
1849_Софія.jpg (64.03 Кб) Переглянуто 1199 разів
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 7365
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів


Повернутись в Державні символи України

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей

cron