ПЕРЕВЕРНУТИ ПРАПОР ЛЕГШЕ, НІЖ ЗМІНИТИ КРАЇНУ...
- ww112783.jpg (33.61 Кб) Переглянуто 27467 разів
Що може зробити парламентар за п’ять років у Верховній Раді? Логічно — реформувати державу. Проте для наших обранців це занадто складно і невигідно. Простіше причину всіх бід шукати не у своїй бездіяльності чи бездарності, а в міфічних символах
Легше сказати виборцям, що будівлю під куполом у столиці звели на проклятому місці, сусід наврочив чи державний прапор не за фен–шуєм. І замість того, аби голосувати за потрібні для народу закони, наприклад, про добування бурштину, можна носитися з ідеєю поміняти місцями синій та жовтий кольори на українському прапорі. Головне — знайти «експерта», який би з екрана телевізора впевнено доводив, що «вороги перевернули український прапор» і від цього розвалена економіка, війна, анексований Крим і зубожіння громадян. Змінять прапор чи ні, а каденція закінчуватиметься, всі бачитимуть, як обранці «старалися», і голосуватимуть за них знову. Хоча, може, ефективніше перевернути не прапор, а депутатів? Раптом у позиції догори ногами до них прийдуть більш плідні ідеї?
Активно говорити про те, що все в Україні погано, бо на прапорі неправильно розміщені кольори, почали під час Революції гідності. На Майдані у Києві й Рівному українські стяги таки перевернули жовтим до неба. Нині рівненські активісти навіть не пригадують, кому саме належала ця ідея, але революція у нас пройшла саме під жовто–синім стягом. А нещодавно народний депутат від Рівненщини Юрій Вознюк (на фото) заявив, що збиратиме підписи колег, аби офіційно змінити Конституцію і перевернути прапор:
— Одного дня мені сестра сказала: «Прапор треба перевернути. Будеш сміятись, але всі негаразди України від того, що наш стяг догори ногами. Завжди вважалось, що переможець, коли завойовував певне поселення або навіть країну, перевертав їхній прапор. Це був знак окупації та поразки. А наш прапор ворогам і перевертати не потрібно — ми самі все зробили за них». Я тільки рукою відмахнувся, але почав потихеньку збирати різну інформацію з цього приводу. Вона вражала. Говорив і з представницею Всесвітнього громадського руху українців «Поверни прапор». Розмова, а потім матеріали, які мені скинула, остаточно переконали — нам потрібно повернути прапор. Цей процес кропіткий. Крім зміни до Конституції (150 підписів народних депутатів, 226 голосів «за» для направлення в Конституційний Суд, його погодження, 300 голосів «за», щоб ухвалити рішення в цілому), потрібно змінити атрибутику, документи і все, що з цим пов’язано. Але, на мою думку, зусилля того варті: Україні ще жити десятки тисячоліть і було б добре, якби під правильним стягом.
У чому різниця між синьо–жовтим і жовто–синім? У… китайцях. Значення кольорів українського прапора покоління українців, яке принаймні ходило до школи за часів незалежності, знає: синій — небо, що символізує мир, а жовтий — лан пшениці, тобто достаток. Звідси і чимало віршів та пісень, як–от: «За синєє небо, за жовте колосся боротися треба, щоб краще жилося». Втім, прихильники ідеї перевернути наш стяг доводять, що синьо–жовтий за фен–шуєм утворює гексаграму «Пі», на якій вода (синій колір) заливає вогонь (жовтий), а це уособлює занепад. Якщо кольори поміняти місцями, то буде гексаграма «Тай», тобто розквіт.
Є й інше пояснення, українське: жовтий колір — сонце, що символізує силу, а синій — вода. Мовляв, Україна стане міцною, коли домінуватиме жовтий. Вже навіть створили цілу спільноту «Поверни прапор», яка має власний веб–сайт та чимало прихильників. Вони переконані: коли 1917 року затверджували український національний стяг в УНР, він був жовто–синім, а Павло Скоропадський за свого правління його нібито перевернув — на догоду німцям. Як доказ — показують старі світлини, де темніший відтінок (нібито синій) — знизу. Втім, знавці фотографії це твердження спростовують, бо на чорно–білих знімках жовтий виходить темнішим, аніж блакитний, яким часто замінюють синій на нашому прапорі.
До слова, історики дослідили, що синьо–жовтими були ще бойові знамена Галицько–Волинського князівства. Під ними галицькі полки брали участь у легендарній Грюнвальдській битві в XV столітті, до речі, успішній для них. Під синьо–жовтими стояли також козаки. Саме такий прапор зобразив Ілля Рєпін на картині «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
Історик та голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило спростував міфи про те, що національний прапор України був колись жовто–синім. Вочевидь, нардеп Юрій Вознюк не знає досліджень науковців, які не знайшли жодних документів 1917 року про офіційне затвердження кольорів нашого стяга. Зате є свідчення, що синьо–жовтими були бойові знамена українського флоту. Окрім того, і Михайло Грушевський, і Сергій Єфремов, і видання 1917–го вказують якраз на синьо–жовтий прапор (часом блакитно–жовтий), який від часів УНР ніхто не змінював.
Пан Гречило, готуючи матеріал для проекту «Історична правда», навів на користь синьо–жовтого чимало історичних документів та світлин, зокрема з кольоровими плакатами 1917 року, на яких — нинішній стяг України. Є в історика і відповідь для любителів фен–шую. Він зазначає: «По–перше, ні китайські вірування, ні конфуціанство не мають до українських традицій жодного стосунку. По–друге, ні фен–шуй, ні «І–цзин» не мають жодного стосунку до вексилології та принципів створення прапорів. Скажімо, прапори з трьома горизонтальними смугами, вертикальними діленнями, хрестами тощо до гексаграм — ні приший, ні прилатай. Зрештою, навіть китайський прапор створений не за фен–шуєм, а на ідеологічній комуністичній основі. По–третє, треба бути зовсім наївним, щоб приписувати всі свої негаразди кольорам на прапорі. Це нагадує старий анекдот про те, що СРСР розпався, бо Ленін у Мавзолеї лежав не за фен–шуєм. Але коли б у цих вигадках була дещиця правди, то я не проти, аби китайці запровадили собі жовто–блакитний прапор як символ розквіту та гармонії. Та от чомусь вони на це не ведуться… Що тут можна порадити? Якщо протікає кран, треба звертатись до сантехніка. Коли пожежа — викликати пожежників. Якщо комусь здається, що на прапорі «вода заливає вогонь», то з цим — до психіатра, бо ні вексилологія, ні геральдика до цього стосунку не мають».
Звісно, є якась ймовірність того, що Юрію Вознюку вдасться переконати колег перевернути наш прапор, аби все в державі стало чудово. Зрештою, тоді в Україні краще житиметься хоча б тим, хто виготовляє прапори, офіційні таблички та друкуватиме нові примірники Конституції. Бо на це витратять мільйони з державного бюджету і добру частину коштів, за українським фен–шуєм, обов’язково розкрадуть.
Алла САДОВНИК
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=0&arch=1806