ТБ за межею фолу
Ігор ЛОСЄВ
// День. - №161, п'ятниця, 11 вересня 2009р.
Іноді наші надто мудрі, високоінтелектуальні телеканали беруться освічувати теленаселення через «ящик», але роблять це з такою ведмедячою грацією, що залишається лише довго розмірковувати після чергової імпрези: і що це означає? Бувають навіть випадки, коли, як не бийся, нікуди не подітися від резонів конспіралогії, оскільки категорії випадковості, збіги нічого не пояснюють. Ось і в цьому випадку канал СТБ у День незалежності і після Дня Державного Прапора України випустив в ефір «історико»-політичний трилер під захоплюючою назвою «Секретний код українського прапора». Ініціаторами фільму виступили якісь стурбовані герольдмейстери, які заявили, що біди України пов’язані з... невірним розташуванням синьої та жовтої смуг на Державному Прапорі. Ось якщо їх поміняти місцями — жовту верх, а синю вниз, то настане в Україні рай і у «человецех благоволение».
Дійство на СТБ у програмі «В пошуках істини» (хоч складається враження, що істину там шукають за рецептами героя російської історії Івана Сусаніна) розверталося вельми грайливо. Спочатку ведучий з дитячою радістю вигукнув, що прапор нашої країни такий як є — невірний, і взагалі, ми живемо під прапором австрійської провінції. Для наочності ведучий продемонстрував синьо-жовте полотнище з гербом Габсбургів. Щоправда, не врахував мисливець за сумнівним істинами, що у світі існує близько 200 держав, а в них — сотні регіонів зі своєю символікою, а колірний спектр досить обмежений, тому збіги неминучі. Поєднання блакитного та жовтого зустрічаються в символіці десятків держав. До речі, якщо на СТБ зацікавляться, то знайдуть жовту і синю смугу на прапорі Ростовської області Російської Федерації. Цікаво, ніякий російський телеканал ще не докоряв донським козакам, що вони живуть під прапором українських націоналістів?
На думку знавців СТБ, прапор України «перевернув» гетьман Скоропадський, який нібито хотів таким чином сподобатися Австро-Угорщині та Німеччині. Для більшого ефекту показали ігрове кіно, де гетьмана зображав чомусь якийсь п’яненький суб’єкт у черкесці й погонах молодшого офіцера (хоч, як усім відомо, Павло Скоропадський дослужився до генерал-лейтенанта). Взагалі фактологічна неохайність явно не до лиця історичній телепрограмі, що, однак, уже встигло стати її характерною рисою.
Шкода, що на «СТБ» не знають, що жовто-сині кольори існували на українських землях задовго до будь-яких австро-угорщин. Є й інші погляди. Наприклад, екс-нардеп пан Чародєєв стверджував, що синьо-жовтий прапор занесли в Україну шведи в часи Мазепи. Дивно, чому екс-нардепа ще не запросили на СТБ як експерта? Великий недогляд.
Проте запросили пана Ігоря Каганця, який освячував дійство своєю присутністю і вишиванкою. «Австрійський акцент» на СТБ, швидше за все, не випадковий. Наприкінці ХІХ — початку ХХ століття в Російській імперії дуже популярною була думка, що всі національно-державницькі рухи українців є наслідком австрійської інтриги. Сьогодні ця думка переживає свій «ренесанс» у Російській Федерації. А канал СТБ просто чутливо уловлює геополітичні вітри з північного сходу. Ось так і живемо в «нашому не своєму» інформаційному просторі. Адже синьо-жовті кольори використовувалися на бойових знаменах Галицько-Волинського князівства, галицькі полки під ними брали участь у Грюнвальдській битві 1410 року, використовувалися ці прапори запорізькими козаками. Зокрема, синьо-жовті стяги зобразив Ілля Рєпін на своїй знаменитій картині «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Імператор Олександр ІІІ, який придбав картину для своєї колекції і відвалив за неї 60 тисяч сріблом (величезна на ті часи сума), поцікавився в Академії наук, чи дійсно були такі знамена у запорожців, чи це сепаратистська витівка живописця Рєпіна, і отримав однозначну відповідь: так, були.
Не втрималися на СТБ і від педалювання міжрегіональних комплексів, мовляв, синьо-жовтий прапор вигадали «западенці». Ну, і що, навіть якщо це так? Музику до нашого Державного Гімну написав «западенець» Вербицький. Вона від цього гіршою не стала. На жаль, деякі київські (назвати їх українськими язик не повертається) телеканали вважають своїм обов’язком брати активну участь у справі «демонізації» Західної України. Це, між іншим, улюблене заняття російських «українознавців» у штатському. Багато було «В пошуках істини» і іншої маячні, на зразок того, що українські прапори в період німецької окупації України віталися окупантами.
Дивно, чому такі глибокі знавці не розповіли, як ніжно ставилися німецькі окупанти до біло-синьо-червоного прапора РОА (армії генерала Власова) і до Андріївського, зображення якого носили на рукавах солдати РОА та російських есесівських формувань? Невже не знають? У цьому самому контексті, демонструючи особливу акцентуйованість, СТБ заявив, що кольори українського прапора співпадають із кольорами прапора німецьких ВПС — лютфваффе.
І знову вражаюча однобокість погляду на СТБ: ну, хто в нас бачив прапор лютфтваффе, а ось синьо-жовтий прапор ВПС СРСР бачили мільйони. До речі, і в нинішній РФ кольори прапора російської авіації не змінилися. Ерудити з СТБ могли б ще розповісти, що марш радянської авіації «Все выше, и выше, и выше стремим мы полет наших птиц» за своєю мелодією абсолютно тотожний одному з популярних нацистських «пролетарських» маршів (адже гітлерівці як-не-як були соціалістами). СТБ розповів і байку про те, що нібито після перемоги Третього Рейху планувалося замінити червоно-біло-чорний прапор (червоне нацистське знамено з чорною свастикою в білому колі) на... синьо-жовтий.
Доказів, звичайно, жодних не навели, окрім посилань на екзотичну нацистську організацію з містичним нахилом «Ананербе», на яку можна валити все. Загалом, тенденція зрозуміла.
Погрожували на СТБ «викрити» і наш герб, в якому телевізійні «мудреці» також виявили якусь «грандіозну помилку» (як вони витончено висловилися). Це ж яка, цікаво, помилка в символі влади Великого київського князя? До речі, ще 1960-ті роки минулого століття мені довелося в одному з томів виданої у Москві «Дитячої енциклопедії» у розділі, присвяченому нумізматиці, побачити зображення карбованої у стародавньому Києві монети. На одному її боці був зображений Великий князь, а поруч напис: «Се Володимер на столи, а се його срибло». А на іншому боці монети був зображений тризуб.
Узагалі-то кращим герольдмейстером України є український народ. Українець, виходячи на околицю рідного села, бачить золоті поля пшениці і блакитне небо над ними. Це його Україна, це його прапор. І не потрібно каламутити воду, тим більше, що вона в нас і без того, дякуючи політикам та окремим телеканалам, дуже каламутна. А влаштовувати, за прикладом СТБ, подібні провокаційно-сенсаційні передачі в День незалежності та одразу ж після Дня Державного Прапора — це велике і непрощенне політичне свинство.