Герб Кагарлицького району

Область і райони

Герб Кагарлицького району

Повідомлення Метя » 08 січня 2011, 06:40

Офіційно затверджений опис. Чи є помилки у “трактувальників”?

Синє поле щита із золотою зубчастою главою. На ній -чорний ханський намет на тлі двох перехрещених чорних козацьких шабель. В. центрі синього поля − срібна стрільчаста острога, під нею − золоті шестипроменева зірка і півмісяць ріжками догори.
Гербовий щит обрамлений піввінком із золотого колосся і гички цукрового буряка, завершений у підніжжі трьома коренеплодами і перевитий синьо-жовтою стрічкою.
Вгорі щит вінчає ритуальна таріль Черняхівської культури із зображенням старовинного слов'янського календаря. Малий Герб складає гербовий щит без супровідного орнаменту-обрамлення.

Ламана лінія, що поділяє щит на два кольорових поля − золоту главу і синє основне тло, означає: район знаходиться на лінії старовинних, так званих „змійових валів", які складали оборонну межу між давньо-слов'янськими племенами і диким степом. Загострені зубці лінії можна трактувати як верхів'я частоколу − суттєву частину оборонних споруд Київської Русі та пізнішої доби. Є відомості щодо їх наявності у період пізнього середньовіччя та Гетьманщини.

Чорний ханський намет − постійне місце проживання, ставка ханів (каганів), символізує владу в часи, коли на території сучасного району проживали осілі тюркські племена що прийшли зі Сходу і були на службі у Київських князів. Нагадує про давню історію краю та походження назви міста Кагарлик.

Козацькі шаблі − символ здатності мешканців краю боронити свою землю. У часи Визвольної війни на теренах Кагарличчини неодноразово відбувалися запеклі бої між козацькими військами та польською шляхтою. Шабля у геральдиці у середньовічні часи символізувала звитягу, мужність, незалежність, прагнення до перемоги. Символи з герба родини князів Острозьких.

Срібна острога (геральдичний опис у вітчизняних гербовниках − півкільце із загостреним верхів'ям). Походить від давнього геральдичного знаку “огончик “. Символізує устремління вгору, звернення до Бога, приєднання до його чеснот. Подається у супроводі шляховодної зірки та півмісяця.

Шестипроменева зірка − один із найстародавнішніх символів − людства, що потім перейшов у світову геральдику як невід'ємна її складова. Належить до чина так званих астральних знаків. Символ вічності (з ХVIII століття) високих помислів, ідеалів (неминаючих цінностей, значення яких вічне − любов, віра, надія, мудрість). (Існує вираз: “Народився під щасливою зіркою” Девіз “Асі азрега!" або “Асі азіга!"- означає “До ідеалу" та “До зірок".

В класичній геральдиці християнських народів зображалася скрізь, повсюди і завжди, коли потрібно було зобразити саме зірку.

Шестипроменева зірка (плоскісного вигляду, з суцільним полем, тобто “залита" золотом, зрідка − сріблом) називається в фаховій літературі Віфліємською зіркою. Саме її розміщали на всіх відомих нам творах художники середньовіччя та епохи Відродження. Особливо часто вона присутня на парсунах, присвячених народженню Ісуса Христа в Віфліємі, коли до нього прийшли з поклоном волхви. Як символ, що не має специфічного політичного чи національного змісту, саме шестикутна зірка у ХVI-ХІХ століттях особливо широко застосовується в якості символа об'єднуючого. Чимало країн світу включили до державних гербів саме золоту 6-променеву зірку.

Півмісяць − емблема інтернаціональна. У вітчизняній емблематиці (у всіх слов'янських християнських народів) зазвичай прийнято півмісяць зображати поруч із шести або дванадцятипроменевими зірками на куполах храмів у підніжжі Хреста. Символ має своєрідне трактування: “Осяяний храм (і люди в ньому) Хрестом Спасителя, а веде їх у вічний світ добра і миру золотий човен − Місяць під зіркою, що засяяла людству в день народження Божого Сина.

Гербовий щит обрамлено обабіч вінком. Його утворює пшеничне колосся та бурякова гичка, а у підніжжі три коренеплоди цукрового буряка. Символіка вінка − ознака почесті, давній символ нагороди,емблема безсмертя, відповідно, величі. Вінок з пшениці та цукрових буряків символізує та підкреслює аграрний статус району, культивування в ньому цих двох основних видів сільгоспкультур. Вінок перевито синьо-жовтою стрічкою — у відповідності до кольорів Державного Прапора України.

Ритуальна таріль − вінчає в горі вінок і на ній зображено старовинний календар наших пращурів. Символіка тарілі, що є художньою копією знахідок з спадщини славетної Черняхівської культури (III-II тисячоліття до н.е.), передає графічно відомості щодо високорозвинутої культури праслов'ян, наших пращурів.

Календар Черняхівської культури − тісно пов'язаний з давньою історією району, адже саме тут знаходиться досліджений археологами Черняхівський могильник, який і дав назву самій археологічній культурі. Календар підкреслює давні землеробські традиції на теренах району, безперервний та міцний зв'язок в часі − від давнього населення Київщини − до сьогодення.
Приєднані файли
герб Кагарлыкского района.gif
герб Кагарлыкского района.gif (9.15 Кб) Переглянуто 5027 разів
Метя
 
Повідомлення: 39
З нами з: 23 березня 2010, 04:54
Звідки: Київ

Повернутись в Київська область

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей

cron