Ігор90 написав:1. Тим не менш, німецький прапор дає нам приклад того, що в крижі може бути поміщена фігура, яку державний прапор не має. Тризуб в крижі був задуманий та існував відпочатку появи нашого прапора, тож його повернення назад на своє місце не є надуманим.
В крижі прапора ВМФ Пруссії, який згодом успадкувала Німецька імперія, був не державний прапор, а
гюйс. Це, як Ви знаєте, не зовсім одне й те ж.
На наш погляд, розміщення на військовому прапорі Української Держави Тризуба з хрестом було зумовлено впливом військово-морської символіки часів Центральної Ради, зокрема “прапора Української військової фльоти”. Таким чином, Тризуб з хрестом можна вважати символом тогочасного українського флоту. Нині ж символіка ВМС ЗС України, зокрема, емблема, інша.
Ігор90 написав:2. Відомі фотографії прапору ВМС зразка 1918 р. - тризуб є виразним і не зливається з жовтим тлом. Щодо суперечності кольору гербової фігури - а як це питання було розсмотрене в 1918 р.? Очевидно, воно просто не було визнано важливим. А якщо це тоді було визнано неважливим, то й гріх це питання піднімати знову...
Не дуже-то й виразний. З близької відстані Тризуб дійсно буде видно, з далекої - ні. Тому нема сенсу його зображувати.
Ігор90 написав:Mykola Chmyr написав:Нічого подібного. На історичному прототипі Держпрапор в крижі був блакитно-жовтий. Це також треба відновити?
Не зрозумів? Сучасний прапор ВМС має таку ж саму послідовність кольорів. Чи Ви про кольори блакитний/синій? Як на мене, то треба дивитись на опис в наказі 192/44 і нікуди більше.
Дивимось:
"В крижі ж теж відступивши 1/8 ширини хреста від його боків міститься національний прапор Держави, /складений з блакітноі і жовтоі горізонтальних смуг/, в центрі якого міститься золота печатка Св. Володимира такоі ж ширини як хрест і в 1 1/2 раза вище своеі ширини. Прапор шьеться з матеріі відповідного кольору, а печатка малюеться бронзовою фарбою."
(ЦДАВО України - Ф. 3766. - Оп. 1. - Спр. 153. - Арк. 115).
А відповідно до Статті 20 Конституції України Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
І як тепер бути?
Ігор90 написав:Mykola Chmyr написав:А ім'я не назвете?
М.Мамчак у книжці "Військово-морська символіка України" на с. 32 називає ім'я в.-адмірала Безкоровайного.
Дякую за інформацію.
Ігор90 написав:Щоби не казати забагато, я переконаний, що "все уже придумано до нас", при тому в кращому вигляді. Треба тільки поновити все це знову. Завжди був сторонником відновлення символіки в такому виді, в якому вона вже колись була задумана. Тільки тоді можна казати про традиції.
Таку думку вперше почув ще на поч. 2000-х рр. від В.Кравцевича. Мовляв, навіщо видумувати, наприклад, емблеми родів військ - беремо малюнки з додатків до наказу Головної Управи Війська УНР від 24 квітня 1919 р. ч. 276 і буде нам щастя.
Тільки от нічого путнього такий підхід не дасть. Більше того, його застосування якраз буде свідчити про те, що традицій нашим Збройним Силам явно бракує.
По-перше, виникає питання: а що саме обирати? Військовий Прапор Української Держави? А чому не прапор Української військової фльоти відповідно до Тимчасового закону про флот УНР від 14 січня 1918 р.? Він більш ніж на півроку "старший". Те саме зі знаками розрізнення звань - в різний час вони були і на петлицях, і на погонах, і на рукавах... І всі гарні, і всі історичні.
По-друге, якщо щось "придумано до нас", це аж ніяк не означає, що це "щось" - єдино вірне рішення. Не варто вважати розробників часів Української революції 1917-20 рр. непогрішимими - вони теж могли помилятися.
Ось Вам приклад. В додатку до наказу ГУВ УНР від 24 квітня 1919 р. ч. 276 передбачався спеціальний знак на петлиці військовиків Юридичної управи - колона, увінчана Державним гербом (Тризубом). Цей спецзнак був продуктом
механічної переробки традиційної емблеми правосуддя Російської імперії - колона зі словом “законъ”, увінчана імператорською короною.
Чи потрібна нині така символіка? Напевно, що ні.
По-третє, в країнах з дійсно глибокими і, головне, безперервними традиціями, не бояться змін.
Згадайте хоча б французький орден Почесного легіону. На медальйоні орденського хреста зображувався профіль Наполеона як Першого консула, Наполеона як Імператора, Генріха IV, знов Наполеона, нарешті, Маріанни. Однак не дивлячись на ці метаморфози він залишався орденом Почесного легіону.
Те саме стосується багатьох інших речей, і прапорів також.
Тож не варто чіплятися за якийсь зразок і вважати його "священною коровою". Час не стоїть на місці і нові обставини диктують нові підходи. Гармонійно поєднати ці підходи з історичними прецедентами і є головним завданням сучасних розробників символіки.