У села, де знайшов вічний спокій Богдан Хмельницький - унікальне зображення клишоногого. На гербі Суботова переляканий ведмідь, розоривши пасіку, утікає від селянина з сокирою. Під щитом — вислів самого Богдана: "Буде, що Бог дасть". Замість корони на гербі намалювали гетьманську шапку Хмельницького, яка, за словами голови Черкаського обласного геральдичного товариства ОлегаТолкушина, ідеально вписується у загальний образ.
Історично відома алегорія: прийшов поляк Чаплинський і на замовлення свого дідича Олександра Конєцпольського зруйнував родинний маєток Хмельницьких. Згодом Богдан Хмельницький та його старший син Тиміш з невеличким загоном козаків подались на Січ і заволоділи фортецею. Невдовзі його було обрано за гетьмана, якому вдалося, очоливши Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої, визволити з-під ляхів значну територію України.
Проте починалося все саме звідси — з хутора Суботів, привілей щодо права власності на який Богдан Хмельницький отримав у 1646 році з рук польського короля Владіслава IV. Той, на відміну від польської шляхти, завжди прихильно до нього ставився, пам'ятаючи, як реєстровий козак Хмельницький врятував його від смерті ще королевичем під час одного з боїв під Москвою. Від свого заснування у 1616 році Суботів належав до Корсунського, з 40-х років XVII ст. — до Чигиринського староства у складі Речі Посполитої. Власники Чигиринщини Конєцпольські — коронний гетьман Станіслав і його син, коронний хорунжий Олександр — за допомогою чигиринського підстарости Даніеля Чаплінського, який мав особисті рахунки з Хмельницьким, вирішили позбавити його маєтку в Суботові, що в ті часи було звичною справою.
Чаплинський вчинив ґвалтовний «заїзд» на Суботів, зруйнувавши економію й пограбував майно Хмельницького, а слуги Чаплинського одночасно на Чигиринському ринку важко побили малого сина Хмельницького. В кінці того ж року А. Конєцпольський наказав ув'язнити й стратити Богдана Михайловича, якого врятувала лише допомога й порука його друзів. Врешті решт, гетьман права на родинний маєток собі повернув, зробивши його значним осередком культури: у Хмельницького була велика бібліотека. Чималий інтерес становили тут будівлі і архітектура — у Суботові, як і в Чигирині, був будинок гетьмана, а поряд — будинки козацької старшини.
Джерело: "Справжня Варта"
P.S. Питання до Андрія Богдановича: цей герб Суботова - нове прочитання старого герба, цілком новий, чи реально був якійсь прототип?