Юрій К. » 29 січня 2012, 11:55
Ось така стаття зі збірника: Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірка наукових статей. – Вип. 18. – Київ: ХІК, Часи козацькі, 2009.
Мирослав Жуковський (Нікополь), заступник директора
з наукової роботи Нікопольського державного
краєзнавчого музею, магістр історії
Про походження прапора гетьмана Богдана Хмельницького
19 квітня (29 квітня за н.ст.) 1648 р. у Микитинській Запорозькій Січі відбулася вікопомна подія – велика козацька рада обрала Б. Хмельницького Гетьманом Війська Запорозького, якому були вручені гетьманські клейноди. Це мало велике історичне значення в процесі утворення Української козацької держави. Літопис Самійла Величка, що є основним джерелом вищезгаданого історичного факту, конкретизує, які саме були вручені Хмельницькому символи влади – «дуже гарна королівська золотописна корогва, дуже модний бунчук з позолоченою галкою й деревцем, дуже майстерно зроблена й оздоблена коштовним камінням срібна позолочена булава, срібна військова печатка та нові мідяні великі котли з довбишем» [1]. Але доля саме цих козацьких інсігній в подальшому не простежується.
Відзначення у 2008 – 2009 роках 360-річчя початку Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. та подій, пов’язаних з утворенням Української козацької держави, дає привід звернути увагу на клейноди і особисті речі гетьмана Б. Хмельницького, відомі нам за дослідженнями у 1998 – 2006 роках українського історика Ю.К. Савчука, зокрема його прапор [2].
За описом вищезгаданого дослідника, гетьманський прапор є полотнищем білого кольору, оздобленим за периметром лиштвою (у минулому — темно-червоного кольору). Його ширина дорівнює 104 см, довжина вцілілої частини 123 см. Ширина лиштва – 19 см. Білий клин полотнища зшитий з двох фрагментів – один має майже квадратну форму розмірами 66 х 64 см, інший — клиноподібний. У центрі першого зображено коло червоного кольору діаметром 60 см, до якого вписано хрест розмірами 42/36,5 см з червоною окантовкою за периметром. Під хрестом зображено півмісяць, обернений рогами догори. На сьогодні і хрест і місяць одного кольору. Вони обрамлені десятьма шестикутними зірками – вісім із яких жовтого кольору з окантовкою темного кольору та дві червоного кольору. Промені зірок гострокутні. Розташування зірок має певну симетричну конфігурацію по колу по п’ять з правого та лівого боку хреста і місяця. З них по одній жовтій над поперечним раменом хреста, по одній жовтій навпроти його кінців, по одній червоній — під ним. Ще по дві жовті зірки знаходиться навпроти нижньої частини хреста і рогів місяця. Під червоними зірками розташовані кириличні літери червоного кольору і відповідно за рукописанням під правою — «Е.К.», під лівою – частково пошкоджені літери «МЛО». Обабіч кола розташовані золоті кириличні літери: у горішній за рукописанням праворуч «Б.», ліворуч «Х.Г.», у долішній – праворуч «В.», ліворуч – «.З.». Вищезгадані літери «Б.Х.Г.ЕК.МЛО.В.З.» розглядаються Савчуком Ю.К. як скорочений запис – «Богдан Хмельницький Гетьман Єго королівської милості Війська Запорозького». Ю.К. Савчук вважає, що цей прапор, вперше документально зафіксований в реєстрі трофеїв шведських королів у 1685 р., був орієнтовано виготовлений між 1649 – 1651 роками і потрапив до шведів під час воєнних дій проти поляків у 1655 – 1660 роках [3].
Англомовний каталог Шведського Королівського Військового музею «Про державну трофейну колекцію» має, за авторським перекладом, зокрема наступні дані про прапор Б. Хмельницького:
1. Час його виготовлення невідомий;
2. Ймовірно, прапор був захоплений у битві під Берестечком в 1651 р. литовським князем Янушем Радзівілом, і пізніше був захоплений шведами під час битви за Варшаву у 1655 р.;
3. Прапор виготовлений з льону і вовни;
4. Його розміри: ширина 110 см, довжина – 184 см, довжина держака – 126,5 см;
5. Техніка виконання: малювання барвниками [4] (фарбою з натуральних матеріалів, склад яких ще потрібно виявити хімічними дослідами).
Аналіз вищенаведеної інформації про прапор Б. Хмельницького та його порівняння з іншими, йому сучасними, був би неповний без з’ясування, коли на початку Національно-визвольної війни він вперше іменується гетьманом. Першою згадкою його титулу є вищезгаданий літопис С. Величка. Окрему групу документів складають листи самого Б. Хмельницького до інших володарів та їх представників. Першим відомим джерелом з титулом «hetman Wojska Zaporoskiego j.k.mci.» є звернення до білоцерківського підстарости Зиґмунда Чорного від 27 травня 1648 р. з-під Корсуня [5].
Але є ще одна невелика група джерел, що має високий рівень достовірності. Це повідомлення московських воєвод, що були намісниками царя на кордоні з Річчю Посполитою. На сьогодні відомі опубліковані два документи:
1. Лист севських воєвод З. Леонтьєва та І. Кобильського в Розрядний Приказ про те, що 19 травня 1648 р. в Севськ прийшов Петрушка Васильєв, який був в м. Переяславі «и в том городе он слышал, что в Запорогах собрались казаки и многие литовские своевольные люди, а гетман де у них Хмелицкий» [6].
2. Повідомлення путивльського воєводи Плещеєва в Розрядний Приказ про те, що в Путивль з Ніжина приїхали 30 травня 1648 р. литовські торгові люди, які розповіли, як 23 квітня 1648 р. польський гетьман М. Потоцький «послал в Запороги на самовольных казаков запорожских черкас на казацкого гетмана Хмельницкого сына своего Степана» [7].
Таким чином, це ще одне підтвердження, хай і побічне, про те, що Богдан Хмельницький був обраний гетьманом до битв з поляками на Жовтих Водах і під Корсунем, які відбулися у травні 1648 р. На користь цього говорить і сам принцип формування командування Війська Запорозького у попередні часи.
Отже, прапор Б. Хмельницького, що зберігається у Стокгольмі, де зафіксовано його титул гетьмана, міг бути виготовлений самими козаками у Микитинській Січі навесні 1648 р. і вручений йому під час або відразу ж після гетьманської інавгурації, але ще до виходу козацької армії в похід проти польських військ. Це пов’язано з тим, щоб було означено яскравою біло-червоною плямою прапора місце перебування гетьмана в похідній колоні Війська або на полі майбутнього бою з ворогом, а також для союзних татар.
На користь цього припущення говорить, за особистими спостереженнями автора, і наступне:
1. Прапор має кириличні літери, в той час як прапори польських королів мають написи латинськими літерами (та й не могли вінценосні особи Речі Посполитої принижувати свою гідність в штандартах «схизматською» мовою).
2. Прапор пошитий з поширених серед козаків відносно дешевих тканин льону і вовни, обшитий грубими «чоловічими» стежками (за образним виразом художниці-реставратора Національного музею історії України Т.В. Мілюженко, що здійснювала реконструкцію прапора). В той же час прапори польських королів виготовлялися з дорогих тканин – оксамиту, шовку тощо і над ними працювали майстри кравецтва та вишивання.
3. Зображення на прапорі Б. Хмельницького здійснені барвниками, в той час як королівські штандарти гаптувалися золотими та срібними нитками (як зазначено у С. Величка – «золотописні»).
4. Зображення хреста над півмісяцем на прапорі Б. Хмельницького було поширеним серед баневих хрестів козацьких храмів на Запорожжі, в першу чергу, Січової. Приклад тому – хрест з бані Микитинської Січової Святої Покрови Божої Матері церкви, де відбувся урочистий молебень з нагоди обрання Б. Хмельницького гетьманом. Цей хрест зберігається у Нікопольському державному краєзнавчому музеї.
5. Експонований в Шведському Королівському військовому музеї прапор Б. Хмельницького виглядає на фоні розкішних королівських і царських прапорів скромно і не досить яскраво. І тільки після перемог Б. Хмельницького над поляками у козаків було достатньо трофеїв (золота, коштовних тканин), щоб виготовити гідний для свого гетьмана прапор.
Таким чином, з огляду на склад матеріалу та техніку виготовлення прапора Б. Хмельницького в контексті воєнно-політичних подій на початку Визвольної війни українського народу середини ХVII ст. та традиції середньовічного прапорництва є підстави вважати: 1) він не був виготовлений на замовлення польського короля; 2) весну 1648 р. — часом його виготовлення в єдиному на той час можливому місці, де відбулось обрання Богдана Хмельницького Гетьманом Війська Запорозького – у місті-фортеці Січ на Микитиному Розі.
__________________
1. Величко С.В. Літопис. — К.: Дніпро, 1991. — Т. 1. — С. 59.
2. Савчук Ю.К, Гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького у колекціях музеїв Європи. (пошук, знахідки, атрибуція). Інститут Історії України НАН України — К., 2006. — 96 с.
3. Так само. — С. 50, 52, 94.
4. In hoc signo vinces. A Presentation of the Swedish State Trophy Collection. Catalogue. С. 217.
5. Пріцак Л. Титулування Богдана Хмельницького 1648 – 1649 рр. / Із досліджень про державу Богдана Хмельницького 1648-1657 рр. Статті і матеріали «Акта». — К., 2003. – С. 234.
6. Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы в трех томах. – Т. 11. (1648 – 165 гг.). Изд-во АН СССР. — М., 1953. — С. 21 – 22.
7. Так само. — С. 22 – 23.