nurderwind » 21 вересня 2014, 01:06
почнемо з того, що Добруджа і зараз є одиницею.
на мою думку, іще однією важливою ознакою історичної землі є те, що вона у різні часи потрапляла під вплив різних держав, виступаючи при цьому як визначено окреслена одиниця. Добруджа свого часу передавалася від Болгарії до Румунії, до Росії і знову до Румунії - у більш-менш сталих межах.
карта, що Ви наводите, насправді досить прийнятна, із деякими поправками і зауваженнями. маю на увазі першу карту; друга - та, що зі шкільного атласу, - то дурня повна.
Перш за все, Середня Наддніпрянщина мені видається надто узагальненим регіоном. Історично вона майже ніколи не виступала як цілісна одиниця, а радше як Київщина і Полтавщина/Переяславщина.
Тому спершу пропоную умовно розділити територію України на 3 історичні макрорегіони (Правобережжя, Лівобережжя і Дике Поле), так ми можемо і обрати систему координат, як ви кажете.
Правобережжя мало розвинені феодальні традиції, чіткий розподіл на князівства/воєводства тут відбувся раніше - у 13-14 стст. тому межі між Галичиною, Волинню і Поділлям краще проводити тими, що були між воєводствами Королівства Польща. далі, як відомо, прийшли російські губернії, які мали дещо інші кордони (Житомир, скажімо, чомусь став Волинню, хоча до цього ніколи не належав до цієї землі).
мабуть, єдиним суттєвим питанням у межах земель на Правобережжі є межиріччя Збруча і Серету, яке належало до Подільського воєводства, але після розподілів Польщі відійшло до Австро-Угорщини, ставши частиною Галичини. тепер різні автори відносять цей район хто до Галичини, хто до Поділля...
іще одним пунктом є Белзьке воєводство, яке ще у князівські часи переходило поперемінно від Волині до Галичини і навпаки. схильний вважати, що варіант належності його до Галичини більш доцільний.
На Лівобережжі сталі кордони утворилися пізніше, коли були утворені спершу козацька держава, московські намісництва, а далі і губернії. (давньоруські князівства, воєводства, далі полковий устрій також є цікавими, але надто часто межі і кількість адм. одиниць змінювалися...). Тут, перш за все, слід виділити Гетьманщину, що за територією збігається із трьома намісництвами (Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське), з якої потім виникло 2 губернії (Полтавська і Чернігівська). Полтавщина, власне, за територією дуже близька до Переяславського князівства, Чернігівщина - аналогічно до Чернігівського. Тому такий розподіл мені видається правомірним. У межах Чернігівщини так само можна виокремити власне Чернігівщину і Сіверщину (територія Новгород-Сіверського намісництва). На карті, судячи з усього, Чернігово-Сіверщина подана у межах воєводства, із чим я не погоджуюсь.
Другою частиною Лівобережжя є Слобожанщина, тут із межами більш-менш зрозуміло. Хіба що є питання щодо Путивля, який у Росії належав до Курської губернії. Я би відніс його скоріше до Сіверщини, бо саме місто Путивль виникло задовго до Слобожанщини.
Із Диким полем, де феодальні відносини (як і геральдика) мали менш "європейські" традиції (тут не було магдебурзького права), виходить зовсім інша історія. Усталені межі країв тут сформувалися порівняно пізно. Те, що зображено на карті, мені видається найбільш прийнятним варіантом. Фактично, це межі земель на другу половину 18-го століття, коли було остаточно окреслено Кримське ханство, Єдисан, а також Запоріжжя.
("Причорномор'я", інколи також називають "Помор'я", - окей, не запозичена назва для землі, на відміну від Єдисан, але мені вона видається якоюсь розмитою. чим Таврія тоді не Причорномор'я? або Буджак?..)
Так от щодо гербу.
Потреба у гербі, Великому гербі, звичайно є. Але я вважаю, ми маємо дотримуватися європейських традицій герботворення. Перш за все беруться до уваги герби земель, а не етносів/етнічних груп. Держава окреслена територіально, а не етнічно. До того ж виникне чимало питань, як от: чому караїмська емблема може бути на гербі, а (умовно) вірменська - ні? Гуцульська - може, а севрюцька - ні? Так ми дійдемо до маси логічних протиріч.
