sergm написав:Мені якраз здається, що Зьомко, Малий, Слєпий, і навіть Трач із Юрчиком виглядають прізвищами польського походження, але до польських предків я ще не докопав, хоча вже й дійшов до людей, народжених у ХVІІІ сторіччі.
Перші три так, а щодо Трача та Юрчика - дуже сумніваюся, бо етимологічно вони зовсім не польські.
Тлумачення, значення слова «трачка»:
ТРАЧКА, и, ж., діал. Лісопильня, тартак. В низині кипіло голосне життя. Там гомоніла велика парова трачка (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 313).
Словник української мови, Том 10, стор. 241.
Трачка, -ки, ж. Лѣсопильня. Шейк. Шух. І. 181.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 280.
У польській мові немає імені Юрій (Юрчик), а відповідником є Jerzy [Єжи]. Здрібнілу форму Jurko поляки вживали під впливом українського звучання імені.
sergm написав:Для побілки (фарбування стін та стелі) використовували білу глину, яка продавалась у вигляді кружків (малаїв), для останнього шару додавали синьки.
Не знаю, чи пов’язані якось місцеві кружечки білої глини із румунським "mălaiu" або татарським "malaj". Але зв’язок прізвища з місцевим поняттям виглядає більш переконливим, ніж із більш віддаленими географічно. Хоча перші носії прізвища могли і прийшлими бути...
До речі, я ніяк не розкопаю, чи є різниця між малаєм і мамалигою? У тих краях із кукурудзи варять мамалигу. Втім, і ця страва є малопопулярною.
Мала́й, -лая, м. 1) Хлебъ изъ, кукурузы, гороху или проса. Kolb. І. 51. Малаю, малаю, я тебе за хліб не маю. Ном. № 14115. Иногда — вообще плохо выпеченный хлебъ, вязкій. 2) Раст. Просо, Panicum miliaceum.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 400.
Мамали́ґа, -ґи, ж. Родъ кушанья изъ кукурузной муки. Чуб. VII. 442.
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 403.
МАМАЛИҐА, и, ж. Густа каша з кукурудзяного борошна. Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалигу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 255); Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 237); Вранці мати густу мамалигу Вигортає на стіл з казана (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 363).
Словник української мови, Том 4, стор. 615.
Конкретніше: малай - це хліб, мамали́ґа - це каша.
Не думаю, що для Ольгопільщини словесні запозичення з молдавської/румунської чи тюркських мов це якась дивина, оскільки станом на 18 ст. це було культурне пограниччя і зі Степом, і з Бессарабією.
Схоже, що ці глиняні кругляки саме через форму та подібність до "несмачного хліба" й прозвали малаєм.