Home page
Site map
Contacts
  About Society              Board              Members              Publications              Links              Forum              About site
  History

  Battle Flag

  Ministry of Defence

  General Headquarters

  Ukrainian Land Forces

  Ukrainian Air Forces

  Ukrainian Navy

  Military Educational Institutions (Schools)

  Peaceable Units








Місцезнаходження відвідувачів цієї сторінки

Тут спілкуються українською

 

ВІЙСЬКОВА СИМВОЛІКА

Під поняттям “військова символіка” будемо розуміти все, що використовується у військовій справі та має не конкретно предметний, а символічний зміст. Аналіз розвитку війська та військової символіки дає можливість поділити останню на декілька великих груп.
1. Перша, основна (за кількістю зразків) і найдавніша складова військової символіки – ВІЙСЬКОВА ЕМБЛЕМАТИКА.
Емблема (від грецького слова emblema – вставка, опукле зображення) – це символічне умовне зображення, що відображає певне поняття й означає в наш час приналежність військовослужбовців або різноманітного військового майна до відповідного виду збройних сил, роду військ (сил), спеціальних військ або служб, окремих об’єднань, з’єднань, військових частин, установ, закладів і т.н., а також до окремих категорій військовослужбовців-спеціалістів. Часто військова емблема вказує також на державну приналежність військовослужбовця.
У сучасній українській армії до цієї групи належать:

  • емблема Збройних Сил України, емблеми Міністерства Оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів Збройних Сил України, родів військ (сил) та служб;
  • власні емблеми об’єднань, з’єднань, військових частин, підрозділів, кораблів, катерів, суден, установ, закладів, військових підприємств і т.н. (в подальшому коротко називатимемо їх емблемами військових частин);
  • спеціальний комплекс емблем (емблематичних знаків), що використовуються як складова частина військової уніформи українських військовослужбовців: кокарди, емблеми на головні убори, фурнітура (гудзики з державною або військовою символікою), шитво на мундирах і головних уборах і тощо;
  • окремий розділ військової емблематики складають розпізнавальні знаки, що існують у вигляді спеціальних знаків, які наносяться на техніку або пришиваються на військову уніформу. Можна вважати їх примітивними емблемами. Інколи це простий знак (геометрична фігура, цифра, літера і тощо), тому що його функція – просто відрізняти одного військовослужбовця (зброю) від іншого, який належить до іншого підрозділу. Для порівняння: емблема (символ), крім розпізнавальної функції, має ще і досить складний зміст, пов’язаний з історією частини, родом військ, до якого вона належить та специфічними завданнями, які вона виконує.

Таке явище як розпізнавальний знак було відоме не тільки арміям США та Європи, але й Радянській армії. Бойовий статут Сухопутних військ Радянської армії визначав його так: “Розпізнавальний знак з’єднання (частини) є малюнок геометричної фігури у вигляді кола, квадрата, прямокутника, ромба, трикутника та інших фігур. Для збільшення кількості варіантів розпізнавальних знаків допускається нанесення ліній в різному напрямку, цифр, літер, малюнків окремих порід дерев або їх листя всередині знака, а також замальовка однієї із частин знаку. Розпізнавальний знак з’єднання (частини) призначається старшим начальником і періодично змінюється.”
2. Давню історію має і друга група військової емблематики – ВІЙСЬКОВА ВЕКСИЛОЛОГІЯ, до якої належить весь комплекс прапорів, знамен, прапорців, штандартів, що використовуються в збройних силах.
В Збройних силах України до цього розділу належать:

  • прапори Збройних сил України, Міністерства Оборони України, Генерального штабу Збройних сил України, видів Збройних Сил України;
  • Бойовий Прапор з’єднання або військової частини;
  • Штандарти Міністра Оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, командувачів Сухопутними військами, Повітряними Силами, Військово-морськими Силами Збройних Сил України (теоретично можлива також поява посадових прапорів інших вищих керівних осіб Збройних Сил України);
  • комплекс прапорів та вимпелів кораблів і суден Військово-морських Сил Збройних Сил України;
  • всі інші прапори Збройних Сил України (шефські, почесні і т.н.).

Можлива поява офіційно (неофіційно вони вже існують) хоругвей або прапорів тих військових частин, установ і закладів, яким не надаються Бойові Прапори.
3. Окрему групу військової символіки складає ВІЙСЬКОВА ГЕРАЛЬДИКА. До неї належать герби військових з’єднань, частин, установ, закладів, підрозділів. На жаль, у Збройних Силах України зараз існує небагато гербів. Однак у майбутньому можлива поява гербів Міністерства Оборони, Генерального штабу Збройних Сил України тощо.
До цієї групи можна віднести й особисті герби військовослужбовців, що відображають специфіку їхньої професії (наприклад, герби, отримані за військову звитягу).
Виокремлення цієї складової із загальної геральдики здійснене за формальною ознакою – як герби пов’язані з військовою справою, з військовослужбовцями. Поза тим вони жодним чином не відрізняються від класичних гербів.
На жаль, за останні роки геральдика в Україні, а особливо в Збройних Силах, набула двозначного змісту завдяки появі так званих “фахівців”, що доречно й недоречно використовують цю назву. Тому геральдику інколи пов’язують з великою кількістю військових і невійськових емблем, які не є гербами і побудовані за іншими, негеральдичними правилами, а до геральдики не мають жодного стосунку.
4. Четверта група військової символіки – ВІЙСЬКОВА ФАЛЕРИСТИКА. Сьогодні не існує чіткого наукового визначення цієї дисципліни. Тому під фалеристикою будемо розуміти весь комплекс військових нагород, заохочувальних та ювілейних відзнак, знаків кваліфікації, що виконані у вигляді металевих нагрудних знаків. До фалеристики також можна віднести металеві нагрудні емблеми військових частин, які часто на професійному сленгу називають “полковими знаками”.
5. П’ята група військової символіки – ВІЙСЬКОВА СФРАГІСТИКА. Вона включає весь комплекс військових печаток, що використовується в Збройних силах.

* * *
За недовгий період існування відродженої української армії військова символіка отримала доволі широкий розвиток.
Найцікавішим явищем, яке не має аналогів у попередній військовій історії України, стало створення власної символіки з’єднань, військових частин, установ і закладів Збройних Сил України. Якщо врахувати той факт, що Радянська Армія, з частини якої була створена Армія Українська, такого явища практично не знала взагалі, то стає зрозумілим, що українська військова нарукавна емблема – це витвір цілком український, зі своїм стилем і традиціями.

ТЕРМІНОЛОГІЯ

В практиці останніх років нарукавні емблеми в Україні називали по-різному: нашивки, шеврони, емблеми, нарукавні знаки.
24 жовтня 2002 році на конференції Українського Геральдичного Товариства на підставі досвіду як української, так і іноземних армій, М. В. Слободянюк запропонував надалі називати цей вид військової емблематики “нарукавними емблемами”.
Підтвердженням слугував аналіз використання існуючих в українській мові назв для цього предмета військової уніформи, а саме:

  • ЕМБЛЕМА (ВІДЗНАКА) – занадто загальна назва, що не відтворює специфіки явища. Емблемами можуть бути й не нарукавні емблеми, наприклад, металева відзнака, емблема на головному уборі, на грудях тощо;
  • ШЕВРОН – взагалі неправильна назва. Шеврон (французьке слово chevron – буквально кроква) – це нашивка кутової форми, яка робиться з галуна, тасьми або шнура на різних частинах військового обмундирування (головним чином на рукавах), що служить, зазвичай, для визначення рангу (військового звання) або кваліфікації (часу служби, участі в бойових діях і т .н.) військовослужбовця;
  • НАРУКАВНА НАШИВКА, НАРУКАВНИЙ ЗНАК – неточне визначення. Є різні види нашивок, наприклад, шеврон – це теж нашивка;
  • РОЗПІЗНАВАЛЬНИЙ ЗНАК – також не точно визначає явище. Поняття “розпізнавальний знак” значно вужче за змістом, аніж поняття “емблема”, а крім того, може існувати в різних виглядах. Щоправда, у практиці іноземних армій (наприклад, США) існує багато прикладів, коли розпізнавальний знак через певний час вживання перетворювався на символ частини, її нарукавну емблему. Однак немає сенсу робити це в українській армії, особливо коли є можливість створення відразу саме емблеми.

Тому в подальшому для визначення власної символіки військових частин в тих випадках, коли емблема створюються саме для носіння на рукаві військової уніформи, будемо використовувати термін “нарукавна емблема”.


Емблема Збройних Сил України являє собою прямий рівносторонній хрест із розбіжними сторонами малинового кольору, у центрі якого у круглому медальйоні синього кольору вміщено зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого. Висота медальйону становить 2/5 висоти хреста.
Пружки хреста і медальйона – золоті.

Прапор Збройних Сил України являє собою прямокутне полотнище малинового кольору зі співвідношенням сторін 2:3.
У центрі полотнища розміщено зображення емблеми Збройних Сил України. Висота емблеми становить 4/5 висоти полотнища.
Обидві сторони полотнища ідентичні.

Емблема Збройних Сил України зразка серпня 1992 року. Встановлена Комісією по створенню символіки Збройних Сил України під керівництвом першого заступника Міністра Оборони України генерал-лейтенанта І.Біжана і є варіантом малого державного герба України, в якому форма щита змінена з п’ятикутної на щит з закругленою нижньою частиною (інколи такий щит в геральдиці називають також іспанським). В практиці деякий час (приблизно до 1996 року) використовувалася як розпізнавальний знак на бойовій і спеціальній техніки, на літаках, а також на фасадах парканів та будівель військового призначення.
Відмінена.

НАРУКАВНІ ЕМБЛЕМИ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Першими емблемами Збройних Сил України були розроблені і запропоновані Комісії по розробці військової символіки Збройних Сил України в серпні 1992 року проекти художника О. Руденка (мал.1–3).

1
2
3

Вони були виготовлені пробною партією для розгляду на Комісії. Під час обговорення 23 січня 1993 року Комісія визнала їх недосконале художнє вирішення (див.: ”Народна Армія” за 27 січня 1993 р.), що разом з претензіями автора привело до відмови від них.
В результаті в першій половині 1993 року розробка загальновійськової нарукавної емблеми Збройних Сил України опинилася на початковому рівні. Тепер завдання створення проектів було прямо поставлено перед Головним речовим управлінням тилу Міністерства оборони України. Спочатку воно використало для нового мундиру Міністра оборони України генерал-полковника К. Морозова (пошитого для візиту до США) і для роти почесної варти кустарно зроблені зразки (мал.4–6).

1
2
3
4
5
6

Далі розробка почалась з використанням пропозицій від громадян, які надійшли до того часу в Міністерство оборони. У Львові виготовили експериментальну партію нарукавних емблем за малюнком львівського художника Р. Дуб’яка (мал.7–9).

1
2
3
7
8
9

Оскільки цей варіант не сподобався генералу К. Морозову, то було вирішено підготувати інші пропозиції, що і було доручено львівським фірмам "Горянка" і "Біотоп". Частину проектів фірми зробили пробним накладом (мал.10-12 і 15).

1
2
3
10
11
12

1
2
3
13
14
15

1
2
3
16
17
18

Інші пропозиції виконали лише як малюнки (мал.13,14, 16, 17). Серед них К. Морозов вибрав одну (мал.16), однак попросив додати до неї кетяг калини, який був на інших малюнках. Цікаво, що кінцевий варіант емблеми підготували двох типів, які різнилися лише тим, що на одному подано малий Державний герб України, а на іншому – подібний до нього символ Збройних Сил України (Тризуб на заокругленому знизу щиті). Для виробництва затверджено проект з малим Державним гербом України (мал.18), який і досі носиться всіма військовослужбовцями (у кольорі відповідно до виду Збройних Сил) як символ їх приналежності до Збройних Сил України. Виготовляються вони в різній техніці, а продовж останніх років все більш популярними стають вишиті (мал.19-21).

1
2
3
19
20
21

1
2
3
22
23
24

Крім загальної емблеми були розроблені емблема аеромобільних військ України (мал.22), емблема військових музикантів і диригентів (мал.23) та емблема військових ліцеїстів (мал.24).

М. СЛОБОДЯНЮК

 
About Society     Board     Members     Publications     Links     Forum     About site