СТЕПАНЬ

Селище міського типу.
Розташоване над річкою Горинь. Перші літописні згадки про Степань як центр удільного князівства Івана Глібовича відомі з кінця ХІІІ ст. У першій половині ХІV ст. Степань потрапляє в залежність від литовських князів. На прохання луцького старости князя Семена Юрієвича Гольшанського великий литовський князь Олександр надає 2 травня 1499 р. привілей на проведення в містечку щорічного ярмарку на святого Спаса. Сигізмунд 1510 р. підтверджує ще два ярмарки, а 1511 р. надає "замок Степань з містом" князеві Костянтину Івановичу Острозькому. У ХVІ ст. Степань розростається. 1572 р. поблизу вже існував Свято-Михайлівський монастир. Після 1620 р. місто переходить у власність князів Заславських. Пізніше ним володіли Сангушки, Любомирські, Потоцькі, Ворцелі. На міській печатці з документів ХVІІІ ст. зображена видозміна герба князів Острозьких, а україномовна колова легенда подає також і дату виготовлення толоки, правдоподібно - "1596" (друга цифра не зовсім виразна, але характер виконання печатки вказує на кінець ХVІ ст.). Після захоплення Волині Російською імперією Степань не отримав адміністративного статусу і не вживав більше свого герба.

Герб: у зеленому полі золота 6-променева зірка, обабіч неї дві золоті 6-променеві зірки меншого розміру, під ними срібний півмісяць ріжками вгору, над ними - золоте півкільце із загостреним виступом.

Прапор: квадратне полотнище, на зеленому тлі вертикально розташовані - жовта 6-променева зірка, обабіч неї дві жовті 6-променеві зірки меншого розміру, під ними білий півмісяць, над ними - жовта острога; від древка та з вільного краю прапор має жовті лиштви (шириною в 1/5 ширини прапора).

Герб реконструйовано за міським знаком ХVІ ст. У його основі - видозміна герба князів Острозьких.
Затверджені селищною радою 28 січня 1998 р.
Автори проектів – А. Гречило та Ю. Терлецький.

(Гречило А., Терлецький Ю. Герби та прапори міст і сіл Рівненської області. - Київ, Львів, Рівне, 2002. - С. 64-65)