головна сторінка
мапа сайту
Контакти
  Про УГТ              Рада УГТ              Члени УГТ              Публікації              Лінки              Форум              Про сайт
Символіка Збройних Сил України
Розділи
  ІСТОРІЯ СИМВОЛІКИ ЗСУ

  БОЙОВИЙ ПРАПОР

  МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ

  ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ ЗСУ

  СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА ЗСУ

  ПОВІТРЯНІ СИЛИ ЗСУ

  ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИ ЗСУ

  ВІЙСЬКОВО-НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

  МИРОТВОРЧІ ПІДРОЗДІЛИ ЗСУ

  БІБЛІОГРАФІЯ




Сайт розроблено за
фінансової підтримки
Українського державного
центру радіочастот






Місцезнаходження відвідувачів цієї сторінки

Тут спілкуються українською

 
МИРОТВОРЧІ ПІДРОЗДІЛИ ЗСУ


Нарукавна емблема 6-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України в Іраку

21 січня 2004 р. начальник Генерального штабу Збройних Сил України генерал-полковник О. Затинайко затвердив нарукавну емблему для 6-ї окремої механізованої бригади (омбр), що сформована в Західному оперативному командуванні для заміни в Іраку аналогічної 5-ї омбр.
Емблема розроблена Воєнно-геральдичною службою Генерального штабу Збройних Сил України під керівництвом полковника О. Муравйова. Затвердженим був тільки захисний варіант емблеми: на щиті піщаного кольору з коричневою облямівкою розташована частина розробленого в 2003 р. за проектом Л. Матяша знака “Миротворець Збройних Сил України” (схрещені меч та лаврова гілка сірого кольору), у нижній частині – гренада такого ж сірого кольору, з нанесеним на ній номером бригади коричневого кольору.
Пізніше, на початку лютого, було узгоджено кольоровий варіант емблеми: малиновий щит з жовтою облямівкою, меч та лаврова гілка білого кольору, гренада жовтого кольору з цифрою малинового кольору.

Михайло СЛОБОДЯНЮК (Львів), Знак, ч. 32.

     


7 Окрема механізова бригада



Символіка львівських миротворців в Іраку

У 2004 р. на зміну 7-й механізованій бригаді миротворчих сил України в Іраку (що була сформована в Південному оперативному командуванні) стали готувати відповідні підрозділи у Західному оперативному командуванні. Спочатку прийняли рішення не формувати штучно чергової, 8-ї бригади, а відправити до Іраку 80-й окремий аеромобільний полк у повному складі. Однак політична заява уряду України про виведення українського миротворчого контингенту до кінця 2005 р. скоригувала плани військових. Вже на початку 2005 р. з Іраку вивели деякі підрозділи 7-ї механізованої бригади. А у Львові на базі полку була сформована 81-а полкова тактична група (ПТГр) у складі одного аеромобільного батальйону (чотири роти), мінометної батареї, інженерно-саперного взводу, взводу РХБЗ, розвідувальної роти, підрозділу зв’язку і роти військової поліції. Остання в Україні має назву роти військової служби правопорядку, а при виконанні завдань в Іраку ця малозрозуміла назва замінена на просту і загальновідому – MP (військова поліція).
Після підготовки на Яворівському полігоні у травні 2005 р. 81-а ПТГр передислокувалась у провінцію Васід і прийняла від 7-ї бригади зону відповідальності українських миротворців. Остаточне виведення миротворчого контингенту України з Іраку заплановане на кінець 2005 р.
Як і для всіх миротворчих частин, для 81-ї ПТГр була розроблена символіка. Спочатку на підставі двох малюнків, підготовлених у частині, менеджером ТЗоВ “Юля” Зеновієм Галишинцем була розроблена нарукавна емблема групи (мал. 1). Разом з нею створили і нарукавну емблему для 80-го окремого аеромобільного полку, яка має з першою багато спільного. Після розгляду і затвердження емблеми в Воєнно-Геральдичній службі Генерального штабу Збройних Сил України розпочалося її виготовлення (одночасно в вишитому варіанті й за технологією термопресування пластичних мас на тканині, в кольоровому і захисному вигляді).
Крім нарукавної емблеми виготовлялась нарукавна емблема багатонаціональної дивізії Центр-Південь (мал. 2), зразки якої попередні формації українських миротворців купували в Іраку. Також підготовано варіант нарукавної емблеми миротворчих підрозділів українських Збройних Сил за кордоном з написами англійською мовою (мал. 3), однак його не виготовили. Солдатів забезпечили виданими зі складів Збройних Сил стандартною емблемою з написами українською мовою.
На завершення голова Львівської обласної державної адміністрації П. Олійник, за згодою Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковника М. Петрука, надав 81-й полковій тактичній групі назву “Галицька”, і з фінансовою підтримкою ЛОДА був виготовлений на фірмі “Рамар” прапор частини (мал. 4 і 5). Ескіз прапора розробили в частині на підставі існуючого Бойового прапора Збройних Сил України (хоча офіційно Верховною Радою України ніколи не затвердженого, але протягом 1994-2001 рр. неодноразово надаваного частинам). Розмір прапора 90х135 см.
Останнім елементом символіки частини став нагрудний знак 81-ї полкової тактичної групи (мал. 6), створений на львівському ювелірному заводі в травні 2005 р. на основі раніше виготовленого знаку для 6-ї окремої механізованої бригади.

Михало СЛОБОДЯНЮК (Львів)



Символи України в пустелі Кувейту

Наприкінці 2002 р. у Західному оперативному командуванні сформували у місті Самборі 19-й окремий батальйон радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ). До часу, коли прийняли рішення про направлення батальйону в Кувейт (березень 2003 р.), він був повністю готовий до своєї місії.
Приємно зазначити, що розвиток військової символіки в Збройних силах України досяг такого рівня, що створення власної емблеми частини стало вважатися елементом її підготовки. Перші зразки емблеми батальйону з’явилися в управлінні РХБЗ Західного ОК завдяки ініціативі майора В. Ларіонова. 29 листопада 2002 р. ми з ним обсудили підготовлений майором непоганий проект, який полягав на поєднані міжнародних символів РХБ небезпеки, що вказували на призначення батальйону. В завершальну фазу розробка емблеми увійшла 10 лютого 2003 р., коли опрацьовані проекти (свій проект підготували також у батальйоні) розглянув відповідальний за підготовку батальйону генерал-лейтенант В. Фролов. Ескізи його не задовільнили і наступного дня малюнки передали мені для остаточної доробки. 12 лютого я за допомогою комп’ютерного дизайнера фірми “Юля” В. Крупи підготував декілька варіантів. За основу взяв ідею майора В. Ларіонова. На жаль, з вини командира батальйону, який не зміг пояснити значення одного із символів (біологічної небезпеки), керівництво дало наказ вилучити цей елемент. Тому емблема вміщує лише символи хімічної небезпеки (дві схрещені реторти) та добре знайомий всім знак радіаційної небезпеки. Додатково, з метою розпізнавання приналежності військовослужбовців, додано стрічку кольорів національного прапора з написом англійською мовою “UKRAINE”.
Найменування батальйону подане абревіатурою англійських літер його повної назви і номером. Один варіант зроблено на чорному тлі, інший - на блакитному (кольорі ООН).
Того ж дня ескізи розглянув генерал В. Фролов і зробив декілька зауважень, які стосувались необхідності дати повний напис назви батальйону. Також вибрано чорний колір - традиційний колір військ РХБЗ.
13 лютого 2003 р. перероблену емблему затверджено і почалося її виготовлення для особового складу. До речі, був підготовлений і варіант емблеми для майбутньої служби батальйону в Україні - всі написи замінено на українські. Слід також сказати, що була зроблена помилка в слові “separate”. Виготовлялись кольорова версія і захисна. Кольорову солдати носили на зимових куртках (в Україні в березні було дуже холодно), а захисні версії нашивались на правий рукав літнього обмундирування. На бортах автомашин емблема малювалася фарбою.

Михайло СЛОБОДЯНЮК (Львів), Знак, ч. 29.