Дашкевич Ярослав Романович

Біографія

Дашкевич Ярослав Романович був одним із провідних українських дослідників у галузі гуманітарних дисциплін, відомим громадським і культурним діячем. Доктор історичних наук (1994), професор (1996). Керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (1991-2010), заступник директора Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (1993-2010).
Народився 13 грудня 1926 р. у Львові. Одночасно із навчанням у Львівському державному університеті ім. І. Франка у 1944-1949 рр. (який закінчив за спеціальністю "Українська мова та література") працював бібліографом у рукописному відділі та кабінеті І. Франка Львівської наукової бібліотеки АНУ. З 1949 по 1956 рр. - політв'язень. Після звільнення з ув'язнення був бібліографом в Інституті суспільних наук АНУ (1957-1966), завідувачем відділу етнографії у Музеї етнографії та художнього промислу АНУ (1967-1972), начальником відділу допоміжних історичних дисциплін, старшим науковим співробітником Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові (1973, 1974-1980). Неодноразово переслідувався за свої політичні переконання та участь в українському дисидентському русі.
Після здобуття Україною незалежності активно включився в громадсько-політичне, наукове та культурне життя країни. На початку 1990-х рр. Я. Р. Дашкевич створив Львівську археографічну школу, яка однією з перших розпочала на державницьких наукових засадах дослідження історії України. З його ініціативи також відновлено сходознавчі студії у Львові, зокрема, школи вірменістики та гебраїстики. Реалізовуючи наукові проекти, працював провідним науковим співробітником Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України (з 1992), старшим науковим співробітником Інституту Східно-европейських досліджень НАН України - тепер Інститут Европейських досліджень (з 1993), завідувачем кафедри сходознавства Львівського національного університету ім. І. Франка (з 1998).
Під керівництвом вченого виховано цілу генерацію молодих талановитих дослідників, захищено десятки кандидатських і докторських дисертацій. Він є визнаним фахівцем у галузях давньої історії України, археографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін, картографії, сходознавства, суспільно-політичних рухів ХІХ-ХХ ст. тощо. Я. Р. Дашкевич був обраний керівником експертної комісії з історичних наук ВАК України (1996-1997). Науковий доробок ученого складає понад 1000 наукових і науково-популярних праць, у т. ч. "Армянские колонии на Украине в источниках и литературе XV-XIX в." (Ереван, 1969), "Україна вчора і нині. Нариси, виступи, есе" (Київ, 1993), "Вірменія і Україна" (Львів, Нью-Йорк, 2001) та ін.
Виявив себе блискучим організатором наукового життя в Україні. Очолював Історичне товариство Нестора-літописця (з 1997), обраний дійсним членом Наукового Товариства ім. Шевченка в Україні (1990), членом Президії та головою Історико-філософської секції Наукового Товариства ім. Шевченка в Україні (з 1991). Нагороджений державними нагородами: орденом Ярослава Мудрого V ступеня (2006), орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (1997) і почесним званням "Заслужений діяч науки і техніки України" (2001), а також медалями М. Грушевського НТШ (1994) і "80 років НАН України" (1998). Лауреат Міжнародної премії ім. Антоновичів (США, 1995).
Ярослав Дашкевич мав великі заслуги в популяризації української культури на міжнародній арені. Свідченням його високого авторитету у світі є обирання членом таких відомих наукових організацій, як Міжнародна асоціація істориків паперу (Німеччина, Швейцарія, 1974), Російське палестинське товариство (Росія, 1986), дійсним членом Географічного товариства СРСР (Росія, 1986), членом Українського історичного товариства (США, 1991) та дійсним членом Української вільної академії наук (США, 1994). Член Ради Українського геральдичного товариства (з 1991). Постійно сприяв налагодженню дружніх стосунків між українським, вірменським, єврейським та іншими народами. Нагороджений орденом Св. Саака і Св. Месропа (Вірменія, 1998).
Усе своє свідоме життя займав активну громадянську позицію, брав участь у культурному та суспільному житті країни і мав беззаперечний авторитет в Україні. У 1997 р. Я. Р. Дашкевичу надано почесне громадянство м. Львова.
Помер 25 лютого 2010 р. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 82).