Баб’янка (Babianka), с. Станіславівський округ → записи хрещених, вінчаних, померлих 1765-1786 рр.
Балинці (Balince), с. Городенківський р-н, ц-ва Різдво Христове → записи хрещених, вінчаних, померлих 1739-1766 рр.

Початок єврейської наукової генеалогії в Галичині припадає на другу половину ХІХ століття. Одним із перших дослідників генеалогії євреїв Галичини був Хаїм Натан Дембітцер, який під впливом сучасних йому єврейських істориків Г. Ґретца й Д. Кауфмана зайнявся дослідженням історії львівського рабинату . У 1888 році Дембітцер опублікував гебрайською мовою працю під назвою “Клілат Йоффі” (Досконала краса), перший том якої був опублікований у 1888 році, другий – у 1898 р. Вона містить 21 біографію рабинів та інших визначних діячів єврейської громади Львова. Дуже цінною працею, яка не втратила своєї актуальності і сьогодні, є праця Саломона Бубера “Аншей Шем” (Визначні люди), яка була опублікована у 1895 році в Кракові. Праця містить 564 біографічних нарисів рабинів Львова й охоплює період з 1550 по 1890 рік. Чимало біографічних нарисів містять сімейні генеалогії. У 1900 році С. Бубер опублікував подібну працю стосовно рабинів м. Жовкви під назвою “Кіріа нісгава” (Піднесене місто) . У додатку до цих праць Бубер помістив оригінальні тексти з пінкасів Львова і Жовкви, що ще більше підвищує їхню джерелознавчу та історичну цінність (пінкас львівської громади загинув ще в період першої світової війни).

До метричних книг як до важливого історичного і не лише історичного джерела в українській науці почали придивлятися уважніше ще на початку ХХ ст. , але до охоплення проблематики в цілому навіть сьогодні ще далеко, хоча важливість студій над метриками вже для нікого з серйозних дослідників не є секретом. Протягом останнього десятиріччя вивчення цього напряму активізувалося. Є добрі результати в різних наукових ділянках (правда, вони часто ще мають вузько-споживацький характер), але багатство позаукраїнської літератури про метрики, так чи інакше, позитивно відбивається (чи повинно відбиватися) також на методиці українських досліджень. Відчувається відгомін дискусій (зокрема, генеалогічного, історико-демографічного характеру), що ведуться в закордонній науці. Можливо, що вони стануть поштовхом для подібних дискусій в Україні.