головна сторінка
мапа сайту
Контакти
  Про УГТ              Рада УГТ              Члени УГТ              Публікації              Лінки              Форум              Про сайт
 
Розділи
  ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

  ТЕРИТОРІАЛЬНІ СИМВОЛИ

  МУНІЦИПАЛЬНІ СИМВОЛИ

  ВІЙСЬКОВА СИМВОЛІКА

  РЕЄСТР ОСОБОВИХ СИМВОЛІВ

  КОРПОРАТИВНИЙ ГЕРБІВНИК

  ОРГАНІЗАЦІЙНА СИМВОЛІКА

  ГЕРАЛЬДИКА

  ВЕКСИЛОЛОГІЯ

  ЕМБЛЕМАТИКА

  СФРАГІСТИКА

  ГЕНЕАЛОГІЯ

  КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

  НАШІ ПАРТНЕРИ




Сайт розроблено за
фінансової підтримки
Українського державного
центру радіочастот






 

Лисенко Сергій Миколайович

123

Контактна інформація:
E-mail: buldej@modus.net.ua або lubicz@ukr.net
Тел. дом.: 04498-35400; моб. 096-4585131
Поштова адреса: а/с 7-Н, м. Боярка Київської обл., 08153
Адреса: вул. Пролетарська, 73, м. Боярка Київської обл.
 

Біографія
Народився 1960 р. у родині службовців. У 1967-1977 рр. навчався у середній школі № 2 міста Боярка Київської області. У 1977-1982 рр. навчався на фізико-математичному факультеті Київського державного педагогічного інституту ім О. М. Горького і захистив дипломну роботу з історії фізики. У 1981 р. вийшла перша науково-популярна стаття з історії Боярки у газеті "Шлях до комунізму". У 1982-1984 рр. був слухачем Народного університету Українського товариства охорони пам'яток у Києві. У 1987 р. вступив на історичний факультет Київського державного педагогічного інституту ім О. М. Горького, який успішно закінчив у червні 1990 р. У 1992 р. здав кандидатський мінімум при Київському державному педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. З 1995 р. член Українського геральдичного товариства. У 1995-1998 рр. навчався в аспірантурі при кафедрі історії України Українському державному педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. У 1996 р. став членом Російського генеалогічного товариства та Польського історичного товариства в Санкт-Петербурзі. З 1997 р. член Історико-родовідного товариства в Москві. У 1997-2000 рр. відвідував науковий семінар з історії у професор Наталі Яковенко. У вересні представляв УГТ на міжнародній генеалогічній школі Словацького геральдично-генеалогічного товариства у місті Мартіні. У 1998 р. став членом Всеросійського геральдичного товариства у Москві. У грудні 1999 р. представляв УГТ на І Міжнародному генеалогічному колоквіумі Міжнародної генеалогічної академії, що проходив у Москві. З 2000 р. член Товариства охорони старожитностей Київщини. Ініціював створення і майже повністю фінансував вихід першого генеалогічного видання УГТ восени 2000 р. - "Генеалогічні записки УГТ", випуск 1. Від жовтня 2000 р. заступник голови і член ради Українського геральдичного товариства. У лютому 2001 р. вийшла в світ перша наукова монографія. З 2002 р. член Польського геральдичного товариства у Варшаві, а з березня 2003 р. член Сілезького генеалогічного товариства у Вроцлаві. Ініціатор і співзасновник у 2004 р. Наукового товариства імені братів Вацлава і Едварда Руліковських. Трудову діяльність розпочав у 16 років, робітником на Боярському хлібозаводі. За цей час працював груповодом, екскурсоводом, гідом-перекладачем, учителем і викладачем.
Початки наукових інтересів формувались ще в юні роки, коли шляхетська геральдика і генеалогія були не в повазі у радянському суспільстві. У липні 1995 р. розпочав велике і багатоетапне наукове дослідження присвячене роду Незабитовських (XV-XX ст.), яке за 10 років дозволило охопити науковими розвідками 8 країн світу та майже 30 установ з архівними фондами (архіви та бібліотеки). Починаючи з 1998 р. почало хвилювати питання родового і етнічного складу шляхти як теренів Правобережної України так і Галичини. Ці інтереси виразились у формуванні дослідницької програми "Кодифікація родового складу шляхти Правобережної України на поч. XIX ст.", та заснуванням видавничої програми "Шляхта України", першим результатом якої стала видана у 2002 р. у співавторстві книга - "Правобережна шляхта (кін. XVIII - перша поч. XIX ст.). Список шляхти Волинської, Київської та Подільської губерній, дворянські права якої перевірила Центральна ревізійна комісія". Ця робота продовжується у напрямку фіксації максимального числа родин шляхти за російською документацією дворянських зібрань трьох правобережних губерній. Так, вдалось упорядкувати і видати лише у 2006 р. у співавторстві частину видання - "Легітимована Правобережна шляхта (кінець XVIII - середина XIX ст.)", том ІІ "Список легітимованої шляхти Київської губернії"; томи ІІІ, IV, V "Список легітимованої шляхти Волинської губернії". Окремо виділилось дослідження біографій старост 4-х головних староств Київського воєводства у XVI - XVIII ст.: білоцерківського, житомирського, овруцького і черкаського.
До дослідницьких інтересів входить і історія лицарської і шляхетської геральдики, більше теренів Центральної і Східної Європи. Великий інтерес до гербового роду Любичів, різновидів шляхетського герба Любич та місце підкови у європейській шляхетській геральдиці. Є інтерес до родів титулованих і вцілому шляхетської аристократії теренів Правобережної України у XVIII ст., а більше у XIX - на початку XX ст. Цікавить також гніздова околична шляхта місцевого походження, це родові клани такі як: Болсуновські з Болсунів, Виговські з Вигова, Пашинські з Пашин та інші. Серед конкретних родів цікавлюсь наступними: Броновицькі герба Косцєша, Булдеї, Вітвіцькі з Житомира, Войналовичі з околиць Коростишева, Гарліньські з Житомира, Гешвенти, Грушевські, Дідківські, Дороганєвські, Жолтановські, Еберлейни, Івашкевичі з Торчина, Клепацькі і Клепатські, Коцюбинські - шляхта і священики, Лемберги з Естляндії, Лисенки і Лисенки з Будаївки, Новосілки з Денишів, Островські, Похилевичі, Ружицькі, Руліковські герба Кораб, Семеновські герба Доленга, Сковронські з Торчина, Сохацькі, Сивенки з Будаївки, Сольські герба Порай, Шевченки-Грушівські, Шипшинські, Цедровські, Черняки-Самійленки, Ярошинські з Києва тощо.
Досліджуючи історію рідного міста Боярка Київської області, маю інтерес до біографічних досліджень відомих постатей, таких як: педагог, видавець і вчений-пасічник Олексій Андріяшев (1826-1907), письменник і драматург Яків Баш (1908-1986), художник Олександр Богомазов (1880-1930), історик Микола Василенко (1866-1935), артист Олексій Ватуля (1891-1955), вчений-пасічник Василь Ващенко (1850-1918), архітектори Микола Гордєнін (1860-1927), письменник і мовознавець Борис Грінченко (1863-1910), історики і громадський діяч Михайло Грушевський (1866-1934), історик і етнограф Олександр Грушевський (1877-1942), історик і публіцист Дмитро Дорошенко (1882-1951), співачка Марія Заньковецька (1854-1934), письменник Ілля Еренбург (1891-1967), композитор Яків Калішевський (1856-1923), родина професора Олександра Кістяківського (1833-1885) та його синів, письменник Олесандр Кониський (1836-1900), композитор Микола Лисенко (1842-1912), інженер Микола Максимович (1855-1928), громадський діяч і публіцист Федір Матушевський (1869-1919), вчений-фізик Олександр Надєждін (1858-1886), поет Семен Надсон (1862-1887), історик Микола Петров (1840-1921), художник Микола Пимоненко (1862-1912), історик Наталя Полонська-Василенко (1884-1937), історик-краєзнавець Лаврентія Похилевича (1816-1893), поет і перекладач Володимир Самійленко (1864-1925), архітектор Костянтин Сроковський, вчений-пасічник Всеволод Шимановський (1866-1934), письменник Шолом-Алейхем (1859-1916), родина купців Бушковичів, генерали Олександр Дохтуров і Аполлон Байков та багато інших визначних і незвичайних людей.
Як і раніше, важливим є продовження дослідження про рід Незабитовських, представників якого за 6 віків вдалось виявити натепер понад 1100 постатей, більшість з яких генеалогічно поєдні. Між іншим у цьому дослідженні актуальним все більше стає розшук в усьому світі і контакти з сучасними носіями прізвища, яке інколи вживається у деформованих формах, так наприклад одна з них - "Забитовський".

Список наукових публікацій про Незабитовських:
1. Генеалогия рода Незабитовских (XVI - XX вв.) // Тезисы докладов международной научной конференции "Архивы России и Польши: актуальные проблемы развития и сотрудничества". - Санкт-Петербург, 1996. - С. 58-59.
2. Карл Константинович Незабытовский // Из глубины времён: альманах. - Санкт-Петербург, 1996. - Вып. 7. - С. 75-79.
3. "Радомишльська" лінія роду Незабитовських сер. XVIII - сер. ХХ ст.: генеалого-біографічне дослідження // Науковий збірник "Житомирщина крізь призму століть". - Житомир, 1997. - С. 126-131.
4. Професор Василь Незабитовський // Література та культура Полісся. - Ніжин, 1997. - Вип. 8. - С. 77-79.
5. "Кам'янецька" лінія роду Незабитовських // Науковий збірник "Кам'янеччина в контексті історії Поділля". - Кам'янець-Подільський, 1997. - Т. 1. - С. 107-108.
6. Генеалогія "галицьких" Незабитовських // Матеріали VI міжнародної наукової конференції Українського геральдичного товариства. - Львів, 1997. - С. 125-128.
7. Католическое духовенство из представителей рода Незабитовских // Архивы России и Польши: актуальные проблемы развития и сотрудничества. - Санкт-Петербург, 1997. - С. 128-131.
8. Незабитовські і Волинь // Матеріали IX наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20-23 січня 1998 року "Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь". - Луцьк, 1998. - С. 69-70.
9. Яків Незабитовський - забутий герой боротьби з татарськими набігами у 70-ті рр. XVI ст. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. - К., 1998. - Вип. 7. - С. 44-49.
10. Два "випадкових" учасники польського повстання 1863-64 рр. з роду Незабитовських // Науковий збірник "Національні меншини Правобережної України: історія та сучасність" // "Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині". - Житомир, 1998. - Т. 18. - С. 140-142.
11. "Вінницько-Могилівська" лінія роду Незабитовських (сер. XVIII - XX ст.): шлях від польської чиншової шляхти до українського селяства // Матеріали міжнародної наукової конференції "Поляки на Хмельниччині". - Хмельницький, 1999. - С. 551-555.
12. Россия в судьбах Незабитовских // Тезисы I Международного генеалогического коллоквиума "Россия и зарубежье: генеалогические связи". - Москва, 1999. - С. 30-31.
13. "Литовська (Чорноруська)" гілка роду Незабитовських (друга половина XVI - перша половина XX ст.) // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства - Біла Церква, 2000. - Вип. 1. - С. 86-102.
14. "Галицька" лінія шляхетського роду Незабитовських (друга половина ХVIІ - середина ХХ ст.) // Дрогобицький краєзнавчий збірник. - Дрогобич, 2000. - Вип. ІV. - С. 429 - 447.
15. Визначні представники роду Незабитовських в історії Центрально-Східної Європи (XVI - XX ст.). - Біла Церква, 2001. - 77 с.+ 26 ілюс.
16. Матюшанська лінія роду Незабитовських (кін. XVIII - XX ст.): соціальна еволюція від чиншової шляхти до селянства // Наукові записки Національного Педагогічного Університету ім. М. Драгоманова. - К., 2001. - Вип. XXXVIII, "Педагогічні та історичні науки" - С. 192-200.
17. Початки та генеза роду Незабитовських в Люблінському воєводстві (XV - XVIII ст.): з студій над генеалогією дрібношляхетського роду // Вісник Київського інституту "Слов'янський Університет" - К., 2001. - Вип. 11 - С. 225-231.
18. "Сквирська" лінія Незабитовських (друга половина XVIII - середина XX ст.) // Наукові записки Національного Педагогічного Університету ім. Михайла Драгоманова. - К., 2001. - Вип. XXXVIII, "Історичні науки" - С. 140-147.
19. "Острозька" лінія роду Незабитовських (пер. пол. XVIII - XX ст.) // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства - Біла Церква, 2001. - Вип. 2 . - С. 147-154.
20. Тестамент галицької благодійниці Людвики Незабитовської з 1884 року // Дрогобицький краєзнавчий збірник. - Дрогобич, 2001. - Вип. V. - С. 337-348.
21. Коморівсько-Ксенжостанська лінія роду Незабитовських (кінець XVI - початок XVIII ст.) // Дрогобицький краєзнавчий збірник. - Дрогобич, 2002. - Вип. VІ. - С. 455-472.
22. Генеалогія та соціальна генеза "Кам'янецької" лінії шляхетського роду Незабитовських (кінець XVIII - друга половина XX ст.) // Дрогобицький краєзнавчий збірник. - Дрогобич, 2003. - Вип. VІІ. - С. 221-242.
23. Тестамент Павла Незабитовського з 1740 року як генеалогічне джерело // Дрогобицький краєзнавчий збірник. - Дрогобич, 2003. - Вип. VІІ. - С. 539-545.
24. Любич і Любичі: причинки до походження герба і гербового роду та належних їм шляхетських родів. // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства - Львів, 2004. - Вип. 4 . - С. 41-54.
25. Деклассация мелкой шляхты Правобережной Украины в XIX в. на примере нескольких генеалогических линий рода Незабитовских. // Slavic Eurasian Studies. - № 8 "Социальная трансформация и межэтнические отношения на Правобережной Украине: 19 - начало 20 вв." - Sapporo, Москва, 2005. - С. 30-60.