23 квітня 2008 р. у Києві відбулося засідання Комісії з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України

На конкурс, який проводився від 1 вересня 2007 р. до 10 квітня 2008 р., надійшло 52 проекти. Оскільки троє членів Комісії взяли участь у конкурсі, тому їх було виключено зі складу Комісії.
Під час засідання проведено обговорення надісланих проектів, після якого шляхом рейтингового голосування відібрано 4 роботи. Подальше обговорення та підбиття підсумків конкурсу заплановано провести на наступному засіданні у травні ц. р.

Коментар члена Комісії з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України, голови УГТ Андрія Гречила:

"Я доволі розчарований і проведенням, і підсумками конкурсу. Для порівняння, на конкурс 1996 р., який тривав менше місяця, поступило понад 420 ескізів від 385 авторів, а цього разу – за понад 7 місяців надійшло лише 52 роботи (десь від 20-30 авторів), більшість з яких не відповідають ні умовам конкурсу, ні геральдичним вимогам. Значний спад зацікавлення свідчить про те, що, з одного боку, питання великого герба втрачає актуальність, а з іншого – порушення конкурсних умов під час попереднього конкурсу чи зловживання в різних місцевих конкурсах (достатньо навести хоча б приклади шахрайства та плагіату під час конкурсу на прапор Полтавської області 2001 р., коли переможцем став поданий від УГТ проект прапора, але його автором виявився... місцевий чинуша) відбили бажання та віру у справедливий розгляд у потенційних учасників. Цікаво й те, що наразі відібрано до дальшого розгляду 4 проекти, але виявилося, що 3 з них... були представлені ще на попередньому конкурсі. Найдивніше, що окремі з них, які гостро критикувалися через невідповідність геральдичним нормам і чинній Конституції України (див. хоча б статтю: "А казачок-то – инвалид!" // Комсомольская правда в Украине. – 2001. – 16 февраля. – С. 12), так і залишилися без жодних змін.
Проте питання про великий герб на рівні конкурсу не завершується. Після цього він має ще пройти затвердження у Верховній Раді України конституційною більшістю (понад 300 голосів). Якщо згадати наскільки скандальним було затвердження герба 1992 р. та статті 20 Конституції України 1996 р., то не важко спрогнозувати, що це питання знов викличе хвилю протистояння та політизації в Парламенті.
На жаль, не всі розуміють, що саме поняття "великого герба" виникло як політичний тимчасовий компроміс і Україні такий символ зовсім не потрібний. І в проекті постанови 1992 р., і в проекті Конституції спершу містилося визначення лише одного ГЕРБА України – у синьому п'ятисторонньому щиті золотий Тризуб. Але нецивілізована колотнеча призвела до такого компромісу: "Давайте затвердимо цей герб як "малий", а десь колись пізніше буде й "великий", у якому внесуть побажання всіх політичних угрупувань". Як результат – "компромісна" стаття 20 Конституції містить баламутний негеральдичний опис гербів, а в Україні вже протягом 16-и років (!!!) не можуть вирішити елементарне питання, яке на фаховому рівні вирішується протягом 2 тижнів!
Щодо історичного аспекту, то "великі герби" виникли як символи великих монархічних імперій і в них постійно відображалися нові територіальні "здобутки" (як приклад можна навести чи Російську імперію, чи Австрійську монархію). Після Першої світової війни деякі нові незалежні держави, що виникли на руїнах колишніх імперій, наслідували практику "великих" і "малих" (або ще й "середніх") гербів (як приклад: Естонія, Латвія, Чехословацька республіка). У наш час більшість держав світу мають лише один герб, а такі "геральдичні" країни як Італія та Франція фактично обходяться й без герба, а використовують державні емблеми. "Великі" герби залишилися майже обов'язковим атрибутом конституційних монархій – їх переважно й називають у законодавчих актах "королівськими гербами". А багато країн, що хоч і мали давні монархічні традиції (Німеччина, Росія, Польща), чи постійно зберігали різні форми республіканського устрою (Фінляндія, Швейцарія, Ірландія) використовують лише один єдиний герб.
Навіть за умови затвердження Великого герба України буде необхідним вносити зміни у статтю 20 Конституції, в якій треба подати точний геральдичний опис і "малого", і "великого" гербів. За цих обставин виглядає і значно простішим, і логічнішим не вигадувати чергову псевдо-політичну проблему, а запропонувати внести зміну у згадану статтю 20, зафіксувавши лише один ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ. Він затверджений ще 1992 р. й успішно репрезентує нашу Державу в усіх сферах життя".