Міський відділ СБУ в Слов’янську (Донецької обл.) і Державні прапори України

9 травня 2008 г., їдучи по місту Слов’янську, я зауважив, що на будівлях державних установ немає Державних прапорів України. 16 травня звернувся з листом до Президента з цієї проблеми. У листі виклав ще декілька проблемних, на мою думку, суміжних питань.

Особливо не затрудняючись роботою, Секретаріат Президента 28 травня ц. р. перенаправив моє звернення в Службу безпеки України. А 23 червня мене телефоном запроcили у Слов’янський міський відділ СБУ для розмови з викладеної проблеми! Хоча я в свому листі спеціально й не вказував про яке відділення СБУ йде мова, проте, зрозуміло, що й про слов’янське також! Й от мене запрошують в те управління, на яке я скаржуся! Чудово!!!
А вже через два дні після моїх відвідин СБУ у мене з фасаду офісу пропали два вивішені Державні прапори України, які постійно висіли на фасаді будівлі. Прапори пропали, кріплення були поламані. Про цей факт я негайно повідомив міський відділ СБУ та міліцію. В СБУ це назвали... провокацією проти них!!!
Хто зламав древка, кріплення і хто викрав прапори??? Випадкове співпадіння чи закономірність? Провокація чи мене поставили на місце? Питань багато... Результат один: через два дня настало державне свято – День Конституції України. Цього разу Державних прапорів вже не було ні в мене на офісі, ні на будівлі СБУ!!! Ось так, по-нашому, „по-українськи”, патріотично!!!
24 червня 2008 року на мою адресу надіслано листа, підписаного генералом В. Турицею, в якому черним по білому повідомлялося, що Державні прапори висять, а в кабінетах крім портретів В. Ющенка та Т. Шевченка інших портретів немає!!!
Дивно, бо ще 23 червня в будинку СБУ мене звично зустрічав „Залізний Фелікс”, виконаний у чеканці!

Микола Омельченко (член УГТ, м. Слов’янськ)