головна сторінка
мапа сайту
Контакти
  Про УГТ              Рада УГТ              Члени УГТ              Публікації              Лінки              Форум              Про сайт
 
Розділи
  ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

  ТЕРИТОРІАЛЬНІ СИМВОЛИ

  МУНІЦИПАЛЬНІ СИМВОЛИ

  ВІЙСЬКОВА СИМВОЛІКА

  РЕЄСТР ОСОБОВИХ СИМВОЛІВ

  КОРПОРАТИВНИЙ ГЕРБІВНИК

  ОРГАНІЗАЦІЙНА СИМВОЛІКА

  ГЕРАЛЬДИКА

  ВЕКСИЛОЛОГІЯ

  ЕМБЛЕМАТИКА

  СФРАГІСТИКА

  ГЕНЕАЛОГІЯ

  КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

  НАШІ ПАРТНЕРИ




Сайт розроблено за
фінансової підтримки
Українського державного
центру радіочастот






 
Метричні книги єврейських громад Галичини як джерело до генеалогії

Початок єврейської наукової генеалогії в Галичині припадає на другу половину ХІХ століття. Одним із перших дослідників генеалогії євреїв Галичини був Хаїм Натан Дембітцер, який під впливом сучасних йому єврейських істориків Г. Ґретца й Д. Кауфмана зайнявся дослідженням історії львівського рабинату . У 1888 році Дембітцер опублікував гебрайською мовою працю під назвою “Клілат Йоффі” (Досконала краса), перший том якої був опублікований у 1888 році, другий – у 1898 р. Вона містить 21 біографію рабинів та інших визначних діячів єврейської громади Львова. Дуже цінною працею, яка не втратила своєї актуальності і сьогодні, є праця Саломона Бубера “Аншей Шем” (Визначні люди), яка була опублікована у 1895 році в Кракові. Праця містить 564 біографічних нарисів рабинів Львова й охоплює період з 1550 по 1890 рік. Чимало біографічних нарисів містять сімейні генеалогії. У 1900 році С. Бубер опублікував подібну працю стосовно рабинів м. Жовкви під назвою “Кіріа нісгава” (Піднесене місто) . У додатку до цих праць Бубер помістив оригінальні тексти з пінкасів Львова і Жовкви, що ще більше підвищує їхню джерелознавчу та історичну цінність (пінкас львівської громади загинув ще в період першої світової війни).
Цінним вкладом у подальший розвиток єврейської генеалогії Галичини стали праці львівського історика Майєра Самуеля Балабана (1877-1942). Наприклад, у нарисі про гебрайські друкарні Львова і Жовкви Балабан подає родовід родини Мадфес-Леттеріс ; у праці присвяченій історії євреїв Кракова подано 21 родовід визначних єврейських родин Кракова – Горовітц, Кожуховських, Ландау, Попперів, Раппапортів, Якубовичів та інших . Однак розвиток наукової єврейської генеалогії був перерваний другою світовою війною. Крім того, до сьогоднішнього часу невідома доля багатьох цінних генеалогічних матеріалів, які пропали в часи воєнного лихоліття. Однак випадкові знахідки у приватних колекціях не дозволяють однозначно стверджувати, що ці матеріали були знищені чи втрачені в роки другої світової війни.
Відродження єврейського генеалогічного руху припадає на кінець 70-х років минулого століття. Перше єврейське генеалогічне товариство було організоване у Сполучених Штатах Америки у м. Нью-Йорку. Наприкінці 90-х років діяло більш ніж 60 генеалогічних товариств, які входили у Асоціацію Єврейських генеалогічних товариств. У кінці 80-х років ХХ століття починають організовуватися окремі єврейські генеалогічні товариства, які спеціалізуються за територіальним принципом. Наприклад, в 1983 році у м. Торонто було організоване генеалогічне товариство під назвою “Гешер Галіція”, метoю якого є дослідження й збір генеалогічних джерел стосовно галицьких євреїв . У 1991 році американська дослідниця Міріам Вайнер розпочала роботу по збиранню документальних матеріалів в архівах України і Молдови . Результати діяльності американських дослідників опубліковані. Однак, ці публікації мають більш прагматичний, ніж науковий характер, і крім того, є малодоступними для українського дослідника.
Надалі залишається актуальною проблемою створення каталогу для метричних книг, які зберігаються не тільки в державних архівах України, а й у відділах РАГСу. Подібна робота зроблена у Польщі, де створена комп'ютерна база данних “Прадзяд-99” та опублікований довідник по метричним книгам, які зберігаються у державних архівах Польщі .
У цій статті зроблена спроба подати опис та зведений перелік метричних книг єврейських громад Галичини, які зберігаються у Центральному державному архіві України у Львові та найважливішим джерелом до єврейської генеалогії ХІХ-ХХ століть у Галичині.
Поява єврейських метричних книг у Галичині пов’язана з реформами В.Кауніца за часів правління Марії Терези. На цей час припадає початок перетворення метрик у книги громадянського стану, а повний перелік умов для ведення метричних книг містився в патенті Йосифа ІІ від 20 лютого 1784 р. Параграф 6 універсалу від 20 лютого 1784 р. постановляв: євреї повинні вести потрійні реєстри з визначеними рубриками, із невеликою зміною з приводу віросповідання. Це останнє зауваження стосувалося попереднього § 1, який визначав види книг, у цьому випадку мова йшла про записи обрізаних . Санкціонована вимога контролю з боку церковної влади . Крім того, цим же патентом євреї зобов’язувалися носити прізвища. Загальні норми патенту 1784 року, що стосувалися метричних книг постановляли, що урядові книги, які містять акти народження, шлюбу, смерті повинні вести тільки католицькі парохи. Єврейські метричні книги, які велися громадами мали виключно приватний характер. Новизною було поєднання контролю над веденням метричних книг зі сторони повітових чиновників . Потреба, навіть необхідність контролю над веденням єврейських метричних книг висловлювалася в ряді пізніших розпоряджень, включно до 1868 р. Це було спричинено обмеженням громадянських прав єврейського населення. Існувала підозра, що метричні записи будуть використовуватися для того, щоб обійти ці обмеження. Отже, будуть фальшуватися дані з метою захисту прав цієї нації. Ця підозра була небезпідставна. Наприклад, єврею, який народився не у Львові, було заборонено одружуватися з львівською єврейкою, чи львівській єврейці одружуватися з євреєм з провінції. Існувала тільки одна умова, коли б це було можливо: що у тому районі, де замешкало молоде подружжя два інших мусили покинути його . Якщо навпаки, то подружжя мусило оселитися у провінції. Це розпорядження спричинило хаос у метричних книгах. Єврей, який мав одруженого сина чи доньку, допомагав собі таким чином, що укривав нового члена родини перед владою. Для статистичної звітності, або він, або хтось з близьких родичів свідчив, що у нього народився новий син. Очевидно, що цей зять мусив носити прізвище не своє, а тільки те, яке мав цей родич. Коли у нового подружжя народжувався син, дід записував його на себе, а якщо не було діда чи баби, цю ж процедуру робив дядько. Наслідком цієї практики було те, що діти від одного й того ж батька чи матері мали різні прізвища. Балабан, який досліджував книги у кінці ХІХ століття підкреслював, що неможливо розібратися у родинних зв’язках львівських євреїв першої половини ХІХ століття.
Тільки закон від 10 липня 1868 р. надав єврейським метрикам юридичної сили, на яку повинні звертати уваги як адміністративна, так і судова влади. Одночасно було усунуто останнє обмеження громадянських прав євреїв – контроль католицьких священиків над єврейськими метричними книгами. Ведення метричних книг було доручено рабину. Однак, рескриптом цісарсько-королівського Міністерства внутрішніх справ від 15 березня 1875 р. рабинів було усунуто від ведення метричних книг, а цю функцію було доручено урядовцям, які затверджувалися державною владою. Книги, які велися перед тим було вилучено і передано до службового користування новим урядовцям. Контроль над веденням метричних книг вели відповідні адміністративні уряди – староства. Урядовці повинні були обов’язково віддавати один екземпляр метричної книги до староства після закінчення календарного року .
Розпорядженям міністерств внутрішніх справ, юстиції та релігійний віросповідань і освіти від 15 березня 1875 р. було створено єврейські метричні округи у Галичині. Процес становлення й розбудови структури єврейських метричних округів тривав 30 років. За підрахунками, польського дослідника Є. Міхалевича з 1875 по 1905 рік було опубліковано 18 розпоряджень, які стосувалися єврейських метричних округів. У 1876 році було створено 261 метричний округ, які розміщувалися на території 74 повітів. Намісництво не було приготуване належним до ціїї важливої операції. І вже у 1877 році було опубліковане наступне розпорядження, яке вводило нові поправки стосовно організації і меж метричних округів. Вони стосувалися 83 округів у 32 повітах.
У 1891 році було ухвалено остаточний поділ єврейських релігійних громад, який існував до вибуху першої світової війни.
Слід звернути на велику кількість народжень позашлюбних дітей у єврейських метричних книгах. Це було викликано тим, що єврейський ритуальний шлюб без свідків не визнавався австрійською, а згодом польською владами. Необхідність суворого контролю над укладенням ритуальних релігійних шлюбів висловлювалися у різноманітних розпорядженнях органів влади починаючи з 1857 р. Наприклад, в обіжнику Намісництва від 3 липня 1899 р. говорилося про необхідність суворого контролю за посередництвом керівництва громад та її органів над укладенням релігійних шлюбів .
Після того, як Галичина увійшла в склад Польської республіки і євреї надалі вважалися не національною, а релігійною меншиною. Єврейські громади Галичини ввійшли в склад Єврейського релігійного союзу, який був утворений 1 листопада 1916 р., на території, що входила в склад Російської імперії. Декрет Голови держави від 7 лютого 1919 р. узаконив існування цього союзу, одночасно пристосовуючи його структуру до вимог польського законодавства. Розпорядження президента Польської республіки від 14 жовтня 1927 р. поширило дію цього декрету на наступні воєводства: краківське, львівське, станіславівське і тернопільське, та об’єднало єврейські громади Галичини та Польської республіки в єдиний релігійний союз.
Метричні книги єврейських громад, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві містяться у фонді 701, описі 1 та становлять 376 одиниць збереження, з яких виключно метричних книг – 342 одиниці збереження. Решта – метричні свідоцтва, списки осіб, які змінили віросповідання тощо. Метричні книги просистематизовані за географічним принципом в алфавітному порядку. Вони становлять неоднорідний матеріал, яикй відрізняється між осбою змістом і формою. Так наприклад, записи кінця ХVIII – першої половини ХІХ ст. містять тільки найнеобхіднішу інформацію про новородженого, особу, яка укладає шлюб, чи померлого. Натомість, пізніші записи, виконані згідно інструкцій метричним урядам, містять більш розлогу інформацію. На практиці використовувалися різні формуляри записів, які виконані в німецькою і польською мовами. Іноді використовувалися формуляри католицьких парафій. Найдавнішими єврейськими метричними книгами, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві Україні у Львові є книги кінця ХVIII cтоліття: книга з записами про одруження у м. Станіславова за 1789-1871 рр, книга з записами шлюбів у м. Кам’янці Струмиловій за 1789-1861 рр., книга з записами народжень і смерті у м. Очі Великі за 1791-1851 рр. та книга з записами смертей у м. Тичині за 1792-1876 рр.
Перелік метричних книг див. нижче.

Місцевість

Види книг Крайні дати К-сть од. зб.

Бережани

нар., шл., см.

1820-1874

5

Білий Камінь

см.

1823-1869

2

Болехів

нар., см.

1811-1876

4

Борщів

см.

1872-1876

1

Броди

нар., шл., см.

1815-1861

14

Будзанів

шл., см.

1825-1866; 1881-1908; 1910-1939

3

Букачівці

нар.

1840-1865

1

Винники

нар.

1857, 1922-1926

2

Витків Новий

нар.

1829-1860

1

Глиняни

см.

1852-1876

1

Городенка

нар.

1851-1867

2

Городок

нар.

1847-1869

1

Гримайлів

шл.

1890-1940

2

Гусятин

см.

1816-1876

1

Дрогобич

нар., шл., см.

1816-1869; 1935

5

Жовква

см.

1855-1870

1

Збараж

нар., шл., см.

1805-1876, 1894-1942

18

Зборів

нар., см.

1819-1864, 1875-1876

3

Зимна Вода

нар.

1854

1

Знесіння

нар.

1858-59, 1862, 1867-69

5

Золочів

нар., см.

1825-1855

2

Кам’янка Струмилова

шл.

1789-1861

1

Козельники

нар.

1859

1

Козлів

шл.

1877-1939

13

Коломия

нар.

1865

1

Косів

нар., шл.

1842-1876

3

Кривча

шл.

1851-1875

1

Кудринці

см.

1854-1876

1

Любичі

шл.

18801931

1

Львів

нар., см., шл.

1801-1872, 1891, 1894, 1896

49

Мельниця

см., шл.

1820-51, 1858, 1876

2

Микулинці

нар., смерті, шл., зміна прізвищ

1835-58, 1860, 1877, 1885, 1887-1901, 1905-1922, 1929, 1932, 1934-36

22

Мости Великі

нар., см.

1813-76

2

Мостиська

нар., см.

1827-85

6

Наварія

нар., см.

1877, 1879-1900, 1902, 1906-1907

31

Надвірна

нар.

1850-1865

1

Нараїв

нар., шл., см.

1839-1869, 1878, 1883-1885, 1890-1891, 1894-95, 1897-1898, 1900-1902, 1905-1907, 1911, 1913, 1920-1936

28

Озерна

нар.

1876-1942

4

Озеряни

нар., см., шл.

1816-1876

3

Окопи

см.

1823-1876

1

Олесько

нар.

1823-1876

1

Очі Великі

нар., см.

1791-1853

1

Підволочиська

нар., см.

1877-1939, 1942

13

Підгайці

нар., см.

1854-1884, 1886-1889, 1891-1895, 1897, 1916

21

Пробужна

см.

1817-1876

1

Радехів

нар.

1832-1860

1

Розділ

нар.

1832-1868

1

Рудки

нар., см.

1850-1866

2

Ряшів

нар.

1841-1866

1

Самбір

шл.

1859-1876

1

Скалат

нар., см.

1827-1845, 1897

2

Сокаль

нар.

1831-58

1

Станіславів

нар., шл., см.

1789-1871

4

Старий Самбір

см.

1856-76

1

Стрий

см., шл., нар.

1827-1876

6

Струсів

нар., шл., см.

1837-1870

3

Тартаків

нар.

1815-58

1

Тернопіль

нар., шл., см.

1816-34, 1845-1869, 1877-1942

32

Тичин

см.

1792-1876

1

Турка

нар.

1930

2

Чортків

шл., см.

1874-76, 1888, 1925

1

Ягільниця

нар., см.

1817-1861

2


Ігор Смольський