головна сторінка
мапа сайту
Контакти
  Про УГТ              Рада УГТ              Члени УГТ              Публікації              Лінки              Форум              Про сайт
 
Розділи
  ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

  ТЕРИТОРІАЛЬНІ СИМВОЛИ

  • Методичні рекомендації

  • Сучасні символи областей України

  • Сучасні символи адміністративних районів

  МУНІЦИПАЛЬНІ СИМВОЛИ

  ВІЙСЬКОВА СИМВОЛІКА

  РЕЄСТР ОСОБОВИХ СИМВОЛІВ

  КОРПОРАТИВНИЙ ГЕРБІВНИК

  ОРГАНІЗАЦІЙНА СИМВОЛІКА

  ГЕРАЛЬДИКА

  ВЕКСИЛОЛОГІЯ

  ЕМБЛЕМАТИКА

  СФРАГІСТИКА

  ГЕНЕАЛОГІЯ

  КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

  НАШІ ПАРТНЕРИ




Сайт розроблено за
фінансової підтримки
Українського державного
центру радіочастот






 
 

Сучасні символи областей України

Україна поділяється на 25 адміністративних територій – 24 області і Автономну республіку Крим. Спеціальний статус мають 2 міста – Київ і Севастополь. Межі між областями залишаються незмінними від 1959 р., коли Дрогобицьку область було приєднано до Львівської.
Після розпаду в середині XIV ст. – Руського королівства (Галицько-Волинської держави) українські землі перебували у складі різних державних формувань. Протягом цього часу використовувалися герби окремих адміністративних територій. За період входження України до складу СРСР жодна область не використовувала власного герба чи прапора. Тільки з розвалом СРСР і становленням незалежної України розпочався процес формування символів адміністративних територій.
Першою власний герб затвердила Закарпатська область ще в грудні 1990 р. У 1992 р. прийнято символи для Криму, який отримав статус автономної республіки. В обох цих випадках проблема символів була інспірована не розвитком місцевого самоврядування, а політичними причинами: місцева комуністична влада за вказівкою з Москви намагалася розпалити сепаратизм і перешкодити відновленню Української держави.
З 1990 р. активно почали відновлюватися і використовуватися давні символи багатьох міст і містечок. Зокрема було прийнято на історичній основі герб міста Чернівці. А 1994 р. затверджено герб Чернівецької області. Рішення про символи приймали місцеві ради, хоча чинним законодавством ні колишнього СРСР і УРСР, ні України це питання не визначалося. Проблема створення сучасних гербів і прапорів для областей, районів, міст, містечок і сіл неодноразово піднімалася під час проведення щорічних наукових конференцій Українського геральдичного товариства. Значно активізував процес розробки обласних символів закон про місцеве самоврядування, затверджений Верховною Радою України 1997 р., у якому за пропозиціями Українського геральдичного товариства було внесено окремі статті про місцеві символи. Відповідно до статті 22 цього закону, передбачалося використання гербів, прапорів і інших символів для міст, селищ і сіл, а також адміністративних територій – областей і районів. Статті 26 і 43 визначали, що затверджують ці символи сесії місцевих рад. Протягом 1997-2003 рр. всі обласні ради затвердили герби і прапори областей. Виняток становить Закарпатська область, у якої прийнято тільки герб.
Дуже часто питання символів вирішувалося шляхом проведення конкурсів. У більшості випадків консультаційну і практичну допомогу надавало УГТ. УГТ було напрацьовано загальні рекомендації для створення цілісної системи територіальних і муніципальних гербів та прапорів в Україні. Скажімо, у них рекомендувалося всі прапори областей подавати на полотнищах зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, як є у Державного прапора України. За пропозиціями УГТ кілька обласних рад внесли зміни у свої рішення і тепер використовують такі прапори.
У 2000 р. указом Президента України було створено Комісію з геральдики і державних нагород при Президентові України. В її обов’язки входив контроль за створенням нових гербів, прапорів, емблем, відзнак (переважно – для міністерств і інших урядових структур), а також державних нагород. Однак робота комісії велася тільки формально: засідання не проводилися, з окремих питань членам комісії надсилалися матеріали поштою. У більшості випадків висновки від імені комісії готували працівники Управління геральдики та державних нагород Адміністрації Президента України, хоча вони не мали на це ні юридичних повноважень, ні належної фахової підготовки. Тому дуже часто такі висновки (особливо з питань геральдики і вексилології) були некомпетентними (як це можна бачити далі на прикладах символів Миколаївської чи Житомирської областей). Зрештою, у справі символів областей законодавство визначає виключне право місцевих рад затверджувати герби і прапори, тому будь-яке рішення комісії може мати тільки рекомендаційний характер.
Комісія державних нагород та геральдики при Президентові України відновила свою роботу лише після президентських виборів 2004 р., хоча питання про символіку областей досі на своїх засіданнях не розглядала.
Тепер в Україні планується провести адміністративно-територіальну реформу, внаслідок якої кількість областей має зменшитися до 10-15.

Закарпатська область

Герб: щит розтятий, у першому синьому полі три золоті балки, у другому срібному – стоїть на задніх лапах червоний ведмідь.
Герб затверджено 18 грудня 1990 р.
Це є відновлення старого символу Закарпаття з 1920 р., у якому синій і золотий підкреслюють українську традицію, а ведмідь характеризує місцеву фауну. Новий малюнок виконав І. Рейті.

Прапор області: прямокутне полотнище синьо-жовте зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, на верхній смузі біля древка - герб області. Прапор прийнято 27 лютого 2009 р.


Автономна республіка Крим

Конституція Республіки Крим з травня 1992 р. передбачала державний герб і прапор.
Герб: у червоному полі срібний грифон, який тримає у правій лапі розкриту срібну мушлю з блакитною перлиною. Щит увінчує сонце, що сходить, обабіч – дві білі колони, з’єднані синьо-біло-червоною стрічкою з гаслом: “Процвітання в єдності” (російською мовою – “Процветание в единстве”).

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 1:2, яке складається з трьох горизонтальних смуг – синьої, білої і червоної, співвідношення ширин яких рівне 1:4:1.

Герб і прапор прийняті 24 вересня 1992 р. як державні символи Республіки Крим. Автори проекту герба – Г. Єфетов і В. Ягупов, прапора – А. Мальгін і В. Трусов. Символи перезатверджені як герб і прапор АРК постановою Верховної Ради АРК від 21 квітня 1999 р.
Символ грифона взятий з гербів міст Севастополь і Керч, перлина символізує унікальні природні особливості Криму. На прапорі червона смуга означає минуле, біла – сучасне, а синя – майбутнє Криму.


Чернівецька область

Герб: щит розтятий; у першому червоному полі срібна брама, над нею 4 срібні цеглинки, а внизу золота лаврова гілка (фрагмент з герба міста Чернівці); у другому зеленому полі три золоті букові горішки; щит увінчує срібний сокіл та обрамовує золотий вінок з букових гілок, перевитий синьо-жовтою стрічкою.

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3. З верхнього та нижнього країв йдуть синьо-жовті смужки (ширина синіх – по 1/10 ширини прапора, жовтих – по 1/30 ширини прапора). У центрі полотнища на зеленому фоні білий сокіл (висота сокола рівна 1/2 ширини прапора).

Герб затверджено 16 грудня 1994 р., а прапор – 20 грудня 2001 р. Автор обох проектів – О. Криворучко.
У гербі поєднано елемент з герба міста Чернівці (міська брама) і 3 букові горішки (більша частина сучасної Чернівецької області входила до історичної землі Буковини). Букові горішки символізують ліси Буковини, урожайність землі, достаток, щедрість, продовження роду і традицій. Зелений колір та букові гілки асоціюється з садами, лісами та ланами області (“Зелена Буковина”).
Геральдичне зображення сокола відоме з плитки, знайденої під час археологічних розкопок в урочищі Замчище, що на правому боці Дністра. Сокіл уособлює красу, хоробрість і розум, це оберіг краю. Зелений колір (“Зелена Буковина”) означає достаток і надію. Синьо-жовті смужки підкреслюють державну приналежність області, а також синя барва уособлює найбільші річки реґіону (бурхливий Прут і повноводний Дністер), жовта – хлібні лани бессарабських районів.


Вінницька область

Герб: щит розтятий і перетятий; у 1-у та 4-у синіх полях золоте 16-променеве сонце; у 2-у та 3-у червоних полях срібний хрест, на якому синій щиток зі срібним півмісяцем.

Прапор: прямокутне синє полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, на якому золоте 16-променеве сонце та срібний хрест із зображенням півмісяця на синьому щитку; на відстані в 1/10 ширини прапора від верхнього та нижнього країв йдуть дві червоні горизонтальні смуги (шириною в 1/10 ширини прапора); на зворотному боці прапора зображення сонця й хреста відсутні.

Герб і прапор затверджені 18 липня 1997 р. Автори – Ю. Легун, Г. Мельник та Ю. Савчук.
У символах поєднано знаки з давніх гербів історичних земель – Поділля (сонце) і Брацлавщини (хрест зі щитком). На прапорі червоні смуги означають ріки області.


Волинська область

Герб: у червоному полі срібний прямий хрест.

Прапор: прямокутне червоне полотнище із співвідношенням сторін 2:3, на якому білий прямий хрест (ширина рамен становить 1/5 ширини прапора) відділяє від древка квадратні поля, у верхньому з яких – білий лапчастий хрест (розмах рамен становить 1/3 ширини прапора, ширина краю рамена рівна 1/10 ширини прапора).

Герб і прапор (зі співвідношенням сторін 5:7) затверджено 4 листопада 1997 р. Після рекомендаційного листа УГТ змінено пропорції прапора на 2:3 окремим рішенням від 30 травня 2000 р.
Срібний хрест у червоному полі відомий як герб Волині з початку XV ст. З середини XVI ст. він видозмінюється на лапчастій хрест.


Полтавська область

Герб: щит перетятий срібно-синьою хвилястою балкою і розділений на 6 полів, у 1-у синьому золотий лапчастий хрест, у 2-у червоному срібний натягнутий лук зі стрілою, обабіч нього по срібній 6-променевій зірці, у 3-у золотому червона підкова, у 4-у червоному золота міська брама, обабіч неї по срібній 6-променевій зірці, у 5-у золотому червоне серце, у 6-у синьому золотий сніп. Щит увінчує міська корона з 5-ма вежами. Щит обрамовує калиновий вінок, перевитий синьо-жовтою стрічкою.

Прапор: прямокутне синє полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, у центрі жовтий лапчастий хрест, висота якого рівна 1/2 ширини прапора.
Герб затверджено 30 січня 1998 р. (автор – Є. Ширай), а прапор – 10 лютого 2000 р. (за пропозицією УГТ).

Герб мав би включати окремі міські емблеми, хоча фактично, це є найгірший обласний знак як за змістом, так і за виконанням. Для прапора запропоновано відродити традицію ХVІІІ ст., коли аналогічні прапори використовувалися в адміністративно-територіальному Полтавському полку.
Показовим є факт зловживань місцевої влади під час проведення “конкурсів” – після затвердження надісланого від УГТ проекту прапора (в якому трохи зменшили розмір хреста) виявилося, що “автором” є один з місцевих чиновників, який … нібито швидше надіслав свій проект. Полтавські шахраї мабуть забули, що проект УГТ був надісланий керівництву облради ще 1998 р.


Луганська область

Герб: щит напіврозтятий, перетятий і напівскошений зліва і справа; у центрі щиток, у золотому полі якого чорний квадрат, із червоною облямівкою і полум’ям зверху, обабіч нього – по чорному молотку; у 1-у зеленому полі іде золотий кінь, 2-е і 3-є поля червоні, у 4-у зеленому полі золотий бабак, у 5-у синьому сходить золоте сонце. Щит обрамовують колоски і дубові гілки, перевиті синьо-жовтою стрічкою з написом “Луганська область”.

Прапор: прямокутне синє полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, у верхньому від древка куті герб області (без вінка) в колі з 17-и золотих і 14-и білих 5-променевих зірок.

Герб затверджено 15 травня 1998 р. (автор – А. Закорецький), а прапор – 4 вересня 1998 р. (автор – Л. Жданов).
Чорний квадрат і молоти символізують гірничу промисловість. Сонце підкреслює, що Луганщина розташована на сході України, а кінь та бабак є елементами з місцевих гербів. 17 золотих та 14 білих зірок уособлюють 17 районів та 14 міст обласного значення.


Кіровоградська область

Герб: у червоному щиті золотий степовий (скіфський) орел із повернутою вправо головою; над щитом прямокутна синя хоругва з жовтим Тризубом, оздоблена по периметру жовтою лиштвою й охоплена декоративними гілками; обабіч щит обрамований золотим колоссям, знизу – дубовим листям, перевитими синьою стрічкою, закріпленою знизу золотим сувоєм, на стрічці подано золотими літерами девіз “З добром до людей”.

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, розділене вертикально на дві рівновеликі частини; від древка на малиновому полі жовтий степовий (скіфський) орел з повернутою до древка головою, з вільного краю – жовте поле.

Герб і прапор затверджено 29 липня 1998 р., а 23 жовтня 1998 р. прийнято зміну зображення орла. Автори символів – В. Кривенко і Г. Шляховий.
Золотий степовий орел взятий з прикрас скіфського могильника, знайдених під час археологічних розкопок на території Кіровоградщини, символізує рідну землю, спадковість від минулих поколінь, духовне відродження нащадків. Синя хоругва з Тризубом вказує на належність області до України. Золоте пшеничне колосся підкреслює багатство хліборобського краю, золоте дубове листя – могутність і витривалість. Синій, жовтий і червоний (малиновий у прапорі) кольори підкреслюють давні козацькі традиції краю та багатство землі степової України.


Київська область

Герб: у синьому полі на зеленій основі Св. Юрій на коні б’є списом коричневого змія. Щит увінчує золота князівська діадема. Щит охоплюють дві дубові гілки з зеленими листками и колоски пшениці.

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, яке складається з трьох вертикальних рівновеликих смуг – синьої, жовтої та синьої, на жовтому тлі зображення Св. Юрія-змієборця.

Герб і прапор затверджено 2 лютого 1999 р.
Вибір Св. Юрія для символів Київщини, мабуть, пов’язаний зі згадками з ХVІ ст. про подібний герб, однак ці повідомлення були хибними, бо заперечувалися іншими тогочасними історичними джерелами. Композиційно невдалим є вирішення діадеми, дрібні деталі якої у дрібному масштабі не читаються. Також невідповідним є використання негеральдичного коричневого кольору.


Харківська область

Герб: у зеленому полі перехрещені золоті ріг достатку та кадуцей. Щит увінчує срібна шестерня, золоті колоски і розгорнута книга зі зображенням атомного ядра і електронних орбіт. Щит обрамовує вінок дубового листя, перевитий блакитною стрічкою.

Прапор: малинове прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, у центрі – герб області (з вінком), висота щита становить 1/2 ширини прапора.

Герб і прапор затверджено 11 травня 1999 р. Автор проектів – С. Шапошников.
Ріг достатку і кадуцей були з кінця ХVІІІ ст. гербом Харкова і Харківської губернії. Тепер також фігурують на гербі міста. Тому доцільно внести якісь зміни або у герб області, або у міський.


Донецька область

Герб: у золотому полі на чорній вигнутій основі синя пальма. Щит увінчує золота стилізована корона з каштанових листків, і обрамовує вінок зі зелених дубових гілок, перевитий пурпуровою стрічкою з девізом: “Можливість доведена на ділі” (російською мовою “Возможность доказана делом”).

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, що складається з двох горизонтальних рівновеликих смуг – верхньої синьої зі золотим 12-променевим сонцем, що сходить, і нижньої чорної з 5-ма золотими відблисками.

Герб і прапор затверджено 17 серпня 1999 р. Герб розроблений фірмою “Кардинал”, автор проекту прапора – Н. Щербак. У 1896 р. коваль Олексій Мерцалов виготовив пальму з залізничної рейки. “Пальма Мерцалова” вказує на великий економічний потенціал області, чорний колір означає вугілля, золотий (жовтий на прапорі) уособлює Степову Україну. Сонце підкреслює розташування Донеччини на сході України.


Черкаська область

Герб: у синьому полі золотий сонячний диск, з якого проти годинникової стрілки виходять три золоті колоски пшениці. Герб вписується у декоративний картуш і увінчується 8-стороннім щитком із портретним зображенням Т. Г. Шевченка.

Прапор: прямокутне синє полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, у центрі – герб області (у картуші).

Герб і прапор затверджено 4 липня 2000 р. Автори проектів О. та М. Теліженки.
Сонце і колоски символізують багатство Черкаської землі й аграрний характер області, синій колір означає річку Дніпро.


Чернігівська область

Герб: у срібному полі чорний двоголовий орел з червоними лапами та язиками, золотими очима й озброєнням (дзьоби та кігті), на головах - по золотій відкритій короні, а на грудях синій щиток із золотою облямівкою, на якому золотий знак князя Мстислава Володимировича.

Прапор: прямокутне зелене полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, посередині якого проходить біла горизонтальна смуга (шириною 1/5 ширини прапора), а у верхньому від древка білому квадраті зображено герб області.

Герб і прапор затверджено 11 липня 2000 р. Автори символів – І. Ситий, А Гречило та В. Павленко.
Двоголовий орел є гербом Чернігово-Сіверщини з першої половини ХVІІ ст. Золотий знак засновника Великого князівства Чернігівського Мстислава Володимировича відомий з 1024 р. На прапорі дві зелені смуги означають дві основні географічні зони області – Полісся і Лісостеп, а біла смуга уособлює річку Десну, яка їх розділяє.


Сумська область

Герб: у синьому полі золотий шолом, під ним золотий колос із 25-ма зернятами, вигнутий у формі літери “С”, та золотий тонкий хрест.

Прапор: синє прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, у центрі – щит з гербом області (висота щита рівна 1/2 ширини прапора).

Герб і прапор затверджено 12 липня 2000 р. Автор проектів – Ю. Шелковніков.
Шолом означає історичний розвиток краю з часів Київської Русі, колос символізує хліборобство і 25 суб’єктів району, хрест уособлює високу духовність.


Львівська область

Герб: у синьому полі золотий коронований лев спинається на золоту скелю. Щит вписано у декоративний картуш.

Прапор: синє прямокутне полотнище, у центрі якого стоїть жовтий коронований лев.

Герб і прапор затверджені 27 лютого 2001 р.
Лев (без корони на голові) на скелі був символом Руського королівства з першої половини ХІV ст. У ХV-ХVІІІ ст. використовувався як герб Руського воєводства і Львівської землі. Від 1848 р. трактований як український національний символ в Галичині (Західна Україна).


Івано-Франківська область

Герб: у срібному полі чорна галка у золотій короні з розгорнутими крилами.

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, у центрі на білому квадратному полі чорна галка з піднятими вгору крильми в жовтій тризубцевій короні, від древка йдуть дві вертикальні смуги червона і чорна, а з вільного краю – синя і жовта (ширини цих смуг становлять по 1/12 довжини прапора).

Герб і прапор затверджено 26 липня 2001 р. Автор символів – А. Гречило.
Галка є давнім символом історичної Галицької землі ще з ХV ст. (а можливо і з ХІІІ ст.). Прапор області має патріотичні (чорно-червоні) і національні (синьо-жовті) кольори і підкреслює роль Івано-Франківщини у становленні Української державності: “Від боротьби до незалежності!”


Запорізька область

Герб: у червоному (у тексті – малиновому) полі золотий козак з мушкетом і шаблею. Щит накладається на золоті булаву, два перначі та литаври, перевиті синьою стрічкою з написом “Запорізька область”.

Прапор: прямокутне малинове полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, у центрі – герб області.

Герб і прапор затверджено 27 липня 2001 р. Автор проектів – В. Пилипенко.
Козак з мушкетом є історичним гербом Війська Запорозького, відомим з кінця ХVІ ст.


Миколаївська область

Герб: у синьому полі золота архиєрейська митра на схрещених золотих посохах, у відділеній хвилясто срібній основі – амфора “натурального” (?) кольору. Щит вписується у декоративний картуш.

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, яке складається з трьох горизонтальних смуг – білої, жовтої і синьої (співвідношення ширин смуг 2:1:1), на білій і жовтій смугах у центрі зображена золота архиєрейська митра на схрещених золотих посохах, жовта і синя смуги розділені хвилясто.

Герб і прапор затверджено 27 липня 2001 р. Автори символів І. та Я. Булавицькі.
Митра і посохи походять з герба міста Миколаєва й уособлюють покровителя регіону святого Миколу-Чудотворця. Амфора символізує античні міста-держави Північного Причорномор’я. Невірно подана колористика амфори, а щит увінчано чомусь вінцем, який пропонувався УГТ для сіл.


Херсонська область

Герб: у синьому полі золотий якір, 2 хлібні колоски і циркуль над ними – золоті ворота. Щит увінчує стилізована корона й обрамовують дві гілки, з’єднані синьо-жовтою стрічкою з написом “Херсонська область”.

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, яке складається з трьох горизонтальних смуг – блакитної, білої та блакитної (співвідношення ширин 1:2:1), ближче до древка розміщене зображення герба області (без гілок).

Герб і прапор затверджено 25 жовтня 2001 р. Автори проектів – С. Сазонов, Ю. Щепелєв.
Якір означає порти області, а колоски підкреслюють її аграрну специфіку.


Рівненська область

Ця область встигла вже змінити свої символи. Спершу прийняли такі:

Герб: у зеленому полі розгорнута срібна книга у золотій оправі, справа від неї срібна шабля з золотим руків’ям, зліва – срібне гусяче перо, у червоній (у тексті – малиновій) главі срібний лапчастий хрест. Щит вписується у декоративний картуш і увінчується стилізованим Тризубом.

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, яке складається з трьох вертикальних смуг – жовтої, блакитної і жовтої (співвідношення їх ширин рівне 1:3:1), у центрі блакитної смуги розміщений герб області у картуші.

Герб і прапор (з пропорцією 11:16) затверджено 4 жовтня 2001 р. Автор проектів – Ю. Терлецький. Після рекомендаційного листа УГТ змінено пропорції прапора на 2:3 окремим рішенням від 11 грудня 2002 р.

Книга уособлює давню історичну пам’ятку Пересопницьке євангеліє, шабля – боротьбу за незалежність, перо – розвиток писемної культури. Хрест вказує на приналежність частини області до Волині, а зелений колір символізує Поліський регіон.

Однак 9 серпня 2005 р. прийнято інші символи:

Герб: у червоному полі срібний лапчастий хрест. Щит вписується у декоративний картуш і увінчується Тризубом.

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, яке складається з п’яти горизонтальних смуг – білої, жовтої, блакитної, жовтої та білої (співвідношення їхніх ширин рівне 3:2:2:2:3), у центрі розміщений герб області, обрамований жовтим картушем.

Герб мав у більшій мірі підкреслити спадкоємність Рівненщини по історичній Волині.


Тернопільська область

Герб: у синьому полі навхрест золоті меч (вістрям додолу) та ключ (вушком вліво, борідкою вниз), над ними – три срібні вежі. Щит може накладатися на пшеничний сніп, декоративні гілки, перевиті малиновою стрічною й увінчані золотим Тризубом.

Прапор: прямокутне синє полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, посередині покладені навхрест жовті меч і ключ, над ними – три білі вежі.

Герб і прапор затверджено 21 грудня 2001 р. (автор символів Д. Чепіль), однак срібні вежі знаходились у золотій главі, а на прапорі зверху йшла жовта горизонтальна смуга з білими вежами. Після рекомендацій УГТ виправити колористику символів сучасну редакцію прийнято 18 листопада 2003 р.
Нові символи. Вежі уособлюють 3 історичні землі – Галичину, Поділля і Волинь – з частин яких сформована сучасна область. Ключ і меч символізують важливе стратегічне значення регіону.


Одеська область

Герб: у синьому полі срібний якір-кішка, на червоному бордюрі вгорі 3 золоті колоски, внизу гроно винограду, обабіч – по 3 золоті якорі. Щит обрамовує золотий вінок колосся, переплетений виноградною лозою.

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, що складається з трьох вертикальних смуг – жовтої, синьої і білої; у центрі синьої смуги – герб області (без вінка).

Герб і прапор (зі співвідношенням сторін 3:5) затверджено 21 лютого 2002 р. Автори проектів П. Бондаренко, М. Мурманов, Г. Фаєр і Л. Брук. Після рекомендаційного листа УГТ співвідношення сторін прапора змінено на 2:3 окремим рішенням 17 грудня 2003 р.
Срібний якір походить з давнього герба міста Одеси. 7 якорів символізують 7 портів Одещини. Колоски означають сільське господарство, а виноградне гроно – виноградарство і виноробство.


Хмельницька область

Герб: розтятий на синє і червоне (у тексті – малинове) поля, у центрі – золоте 16-променеве сонце з людським обличчям, під ним два золоті колоски у формі літери “Х”. Щит вписується в декоративний картуш.

Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, яке розділене вертикально на два рівновеликі поля – синє та малинове; у центрі герб області (без картуша).

Герб і прапор затверджено 21 березня 2002 р. Автор – М. Мастикаш.
Синє поле і сонце означають Поділля, а червоне (малинове) поле – Волинь. Колоски підкреслюють аграрний характер області. Багато дискусій і нарікань викликало зображення колосків у формі літери “Х”.


Дніпропетровська область

Герб: щит, скошений праворуч перев’язом, який утворено сполученими золотою полум’єподібною лінією на синьому тлі, та синьою хвилеподібною лінією на срібному тлі. Верхнє синє поле щита усіяне дев’ятьма золотими 8-променевими зірками (4:3:2), на нижньому срібному полі – козак у малиновому однострої з рушницею на плечі та шаблею при боці.

Прапор: являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3 з правобічним перев’язом, який здійснює поділ полотнища на синю (верхню, ліворуч) та білу (нижню, праворуч) смуги. Фігури (зображення) на прапорі відтворюють всі графічні елементи герба Дніпропетровської області.

Герб і прапор затверджено 19 березня 2002 р. Автор проекту О. Потап, з доопрацюванням О. Руденка.
Козак з мушкетом є історичним символом Війська Запорозького. 9 зірок мали нав’язувати до традиції старого міського герба Катеринослава (тепер – Дніпропетровська). На жаль, т. зв. “доопрацювання” герба завершилося створенням ще “середнього” та “великого” гербів, у яких всупереч геральдичних норм хаотично наліплено позащитові елементи.


Житомирська область

За результатами конкурсу облрада спершу затвердила такі символи:

Герб: щит перетятий на срібне і синє поля, у центрі на синьому щитку срібна міська брама з трьома вежами і відчиненими воротами, щиток обрамований двома золотими колосками та золотою шишкою хмелю з двома зеленими листочками, над щитком – синя квітка льону.

Прапор: прямокутне полотнище, яке складається з трьох горизонтальних смуг - блакитна, зелена і жовта, із співвідношенням ширин 3:2:3. (Співвідношення сторін 3:5 ?).

Герб і прапор затверджено 31 жовтня 2002 р.
На щитку герб Житомира, льон і хміль – основні культури, вирощуванням яких славиться область, зелені листки уособлюють ліси Поліського краю. На прапорі блакитна смуга символізує чисте небо і квітучий льон, зелена – ліси і поля хмелю, жовтий – хлібні поля. Герб виконано не зовсім вдало.
Однак від Управління державних нагород Адміністрації президента України було запропоновано (без розгляду на Комісії) інший варіант символів:

Герб: у червоному полі нитяний золотий прямий хрест, у центрі синій щиток із срібною міською брамою з трьома вежами і відчиненими воротами, у 1-у полі – срібний Архангел Михаїл з опущеними додолу мечем і піхвами, у 2-у полі – вершник у срібному обладунку з мечем і червоним щитом, на якому срібні Колюмни, верхи на срібному коні зі синьою збруєю, у 3-у полі – срібний лапчастий хрест, у 4-у полі – золоте 16-променеве сонце з людським обличчям. Щит вписано у вінок із пшеничних колосків, квітів льону і шишок хмелю. Над щитом міська корона з намотаними на неї срібними колосками.

Прапор: прямокутне червоне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, на якому рівний тонкий жовтий хрест (ширина сторони хреста рівна 1/12 ширини прапора), у центрі – синій щиток (висотою в 2/5 ширини прапора), на якому біла міська брама з трьома вежами і відчиненими воротами.

Герб і прапор затверджено 31 січня 2003 р. Автор проектів – О. Руденко.
На щитку герб міста Житомира, а у 4-х полях символи, які мають означати історичні та географічні території – Київщину, Полісся, Волинь і Поділля.
Навколо цих символів виник скандал, оскільки у проекті герба було вміщено Погоню, аналогічну до зображення … на сучасному державному гербі Литовської республіки. З боку УГТ було надіслано листа, в якому вказано, що це є плагіат з авторської роботи А. Каждайліса, а також зазначено на неякісному виконанні герба і за змістом (у ньому подано герб Поділля, хоча жодна частина сучасної Житомирщини ніколи до ніяких Подільських адміністративно-територіальних утворень не входила), і за виконанням (особливо невдалою є якась “мутаційна” корона – міська з колосками, що нібито мала символізувати міста й села області (!?)). Наслідком цього стало виправлення малюнку Погоні, однак подільське сонце та корона від “чорнобильського зайчика” залишились. Очевидно, що цей герб потребує виправлення.

 

 

 

 

Подані матеріали дають можливість зробити висновки, що тільки 5 областей (Донецька, Кіровоградська, Сумська, Тернопільська і Черкаська) мають зовсім нові герби без використання якихось давніх символів історичних територій чи міст. 6 областей затвердили герби тільки у щитах, всі інші використали позащитові елементи (вінки, картуші і т. п.).
Цікавими є мотиви обласних прапорів.
9 областей мають на прапорі зображення герба (у щиті):
- 4 (Запорізька, Харківська, Сумська, Черкаська) – герб на одноколірному полотнищі;
- 1 (Луганська) – герб і додаткові елементи на одноколірному полотнищі;
- 4 (Одеська, Рівненська, Хмельницька і Херсонська) – герб на фоні горизонтальних чи вертикальних смуг.
13 областей мають окремі фігури з герба:
- 2 (Дніпропетровська і Тернопільська) – повторюють гербовий малюнок, але без щита;
- 5 (Волинська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Київська, Чернігівська) – повторюють гербовий малюнок з додатковими кольоровими смугами чи елементами;
- 6 (Вінницька, Житомирська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Чернівецька) – мають зображення окремих фігур з герба.
У 2 реґіонів (АР Крим і Донецька область) прапори пов’язані з гербом тільки кольорами.
Децентралізованість процесу розробки сучасних обласних символів негативно позначилася на їхній якості і виразності. Геральдично невдалим є герб Полтавської області, у гербі Тернопільської області були порушені норми колористики (срібні елементи на золотому полі), які вдалося виправити лише після втручання УГТ, у гербах Житомирської та Дніпропетровської областей неграмотно виконані позащитові елементи. Хоча у більшості випадків, коли конкурси чи розробка символів велася під фаховим контролем УГТ, вдалося опрацювати цікаві і виразні символи.

Андрій Гречило
(за матеріалами публікації: Andriy Grechylo, Contemporary Flags of the Ukrainian Regions: Old Traditions and New Designs // Proceedings of the XX International Congress of Vexillology. Stockholm, 27th July to 1st August 2003. – Bergen, 2004. – P. 233-255.)