головна сторінка
мапа сайту
Контакти
  Про УГТ              Рада УГТ              Члени УГТ              Публікації              Лінки              Форум              Про сайт
 
Розділи
  ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

  ТЕРИТОРІАЛЬНІ СИМВОЛИ

  МУНІЦИПАЛЬНІ СИМВОЛИ

  • Виникнення та розвиток української міської геральдики В ХІV-ХVІІІ ст

  • Методичні рекомендації

  • Новий закон і старі проблеми

  • АР Крим

  • Вінницька область

  • Волинська область

  • Дніпропетровська область

  • Донецька область

  • Житомирська область

  • Закарпатська область

  • Запорізька область

  • Івано-Франківська область

  • Київська область

  • Кіровоградська область

  • Луганська область

  • Львівська область

  • Миколаївська область

  • Одеська область

  • Полтавська область

  • Рівненська область

  • Сумська область

  • Тернопільська область

  • Харківська область

  • Херсонська область

  • Хмельницька область

  • Черкаська область

  • Чернівецька область

  • Чернігівська область

  • Київ

  • Севастополь

  ВІЙСЬКОВА СИМВОЛІКА

  РЕЄСТР ОСОБОВИХ СИМВОЛІВ

  КОРПОРАТИВНИЙ ГЕРБІВНИК

  ОРГАНІЗАЦІЙНА СИМВОЛІКА

  ГЕРАЛЬДИКА

  ВЕКСИЛОЛОГІЯ

  ЕМБЛЕМАТИКА

  СФРАГІСТИКА

  ГЕНЕАЛОГІЯ

  КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

  НАШІ ПАРТНЕРИ




Сайт розроблено за
фінансової підтримки
Українського державного
центру радіочастот






 

ГУБКІВ

Село.
Розташоване на правому березі Случі. У ХV ст. тут був побудований оборонний замок, руїни якого досі збереглися на високому березі на околиці села. За однією з легенд, у губківському замку мешкав князь, у якого була дуже гарна донька. Вона покохала бідного хлопця з другого берега річки. Та батько заборонив їм зустрічатися й посадив улюблену дитину у найвищу вежу замку. Однак уночі дівчина і хлопець ставали соколами і вилітали на зустріч. Довідавшись про це, старий князь прокляв молодят і вони навіки залишилися птахами й оселилися в горах, які відтоді стали називати Соколиними.
Вперше у письмових джерелах Губків згадується 1504 р., коли замок і містечко зруйнували татари. У пізніших актах іноді іменувався як Хупків. З першої половини ХVІ ст. власниками Губкова були Семашки, у ХVІІ ст. переходить до Даниловичів, потім - Цетнерів. Містечко й замок зазнавали частих нападів. Так, 1596 р. замком заволоділи війська Григорія Лободи. У маніфесті 1704 р. зазначалося, що містечко під час постоїв московського війська пограбоване і знищене й у ньому не залишилося жодної корчми чи винниці. 1708 р. губківський замок зруйнували шведи, а місто занепало, перестали проводитися ярмарки і торги. За люстрацією 1727 р. у Губкові було тільки 38 заселених домів, проте керував ним бурмистр. Після татарських нападів та епідемій місто занепало настільки, що 1729 р. вцілілі мешканці переселились на лівий беріг Случі, де заснували нове поселення Людвипіль (тепер - Соснове).

Герб: у синьому полі золотий сокіл з розпростертими крильми на срібному замку, обабіч по золотій шестипроменевій зірці.

Прапор: квадратне полотнище; на синьому тлі жовтий сокіл із розпростертими крильми на білому замку, обабіч по жовтій шестипроменевій зірці.

Давня легенда дала підстави для розробки нових символів Губкова. Сокіл на замку свідчить про роль Губкова як укріпленого поселення, а дві зірки є символами вічності й означають відродження містечка після нищівних ворожих нападів.
Затверджені сільською радою 14 квітня 1998 р.
Автори проектів – А. Гречило та Ю. Терлецький.

(Гречило А., Терлецький Ю. Герби та прапори міст і сіл Рівненської області. - Київ, Львів, Рівне, 2002. - С. 24-25)