головна сторінка
мапа сайту
Контакти
  Про УГТ              Рада УГТ              Члени УГТ              Публікації              Лінки              Форум              Про сайт
 
Розділи
  ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

  ТЕРИТОРІАЛЬНІ СИМВОЛИ

  МУНІЦИПАЛЬНІ СИМВОЛИ

  • Виникнення та розвиток української міської геральдики В ХІV-ХVІІІ ст

  • Методичні рекомендації

  • Новий закон і старі проблеми

  • АР Крим

  • Вінницька область

  • Волинська область

  • Дніпропетровська область

  • Донецька область

  • Житомирська область

  • Закарпатська область

  • Запорізька область

  • Івано-Франківська область

  • Київська область

  • Кіровоградська область

  • Луганська область

  • Львівська область

  • Миколаївська область

  • Одеська область

  • Полтавська область

  • Рівненська область

  • Сумська область

  • Тернопільська область

  • Харківська область

  • Херсонська область

  • Хмельницька область

  • Черкаська область

  • Чернівецька область

  • Чернігівська область

  • Київ

  • Севастополь

  ВІЙСЬКОВА СИМВОЛІКА

  РЕЄСТР ОСОБОВИХ СИМВОЛІВ

  КОРПОРАТИВНИЙ ГЕРБІВНИК

  ОРГАНІЗАЦІЙНА СИМВОЛІКА

  ГЕРАЛЬДИКА

  ВЕКСИЛОЛОГІЯ

  ЕМБЛЕМАТИКА

  СФРАГІСТИКА

  ГЕНЕАЛОГІЯ

  КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

  НАШІ ПАРТНЕРИ




Сайт розроблено за
фінансової підтримки
Українського державного
центру радіочастот






 

Новий закон і старі проблеми

Верховна Рада України ухвалила новий Закон України Про місцеве самоврядування, який 21 травня 1997 р. був підписаний Президентом України Леонідом Кучмою й у червні офіційно опублікований. Ще з 1996 р. від УГТ подавалися робочим групам і депутатським комісіям пропозиції про необхідність внесення в закон статтей про місцеву символіку та їх конкретні формулювання. Основні рекомендації були враховані, а в окремих аспектах навіть дещо “перепрацьовані”. Наведемо важливіші статті з цих питань:

Стаття 16. Організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування
...9. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Стаття 22. Символіка територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей
1. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції.
2. З урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районними, обласними радами може бути затверджена символіка відповідно району, області.
3. Зміст, опис та порядок використання символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей визначаються відповідною радою згідно з законом.

Стаття 23. Підняття Державного Прапора України
На будинках, де працюють ради та їх виконавчі комітети, піднімається Державний Прапор України.

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад
1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:
...49) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

Стаття 43. Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях
1. Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:
...14) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки району, області.”

У зв’язку з тим, що система місцевої символіки ще не опрацьована повністю й більшість територіальних громад попросту не мають своїх гербів, зовсім слушно викладені положення про застосування на печатках місцевих рад зображення Державного Герба України (Ст. 16, п. 9). Перехід до загальноприйнятої в світі й обґрунтованої історично в Україні практики використання на печатках органів самоврядування місцевих символів можна буде здійснити тільки через певний період, протягом якого всі територіальні громади приймуть власні герби. За теперішнім адміністративно-територіальним устроєм таких громад нараховується близько 11000 (не виключено, що з роз’єднанням окремих сільських громад їх кількість зросте), тому на впровадження місцевої символіки потрібний досить тривалий час.
До прийняття згаданого закону в Україні існували поняття таких видів населених пунктів: міські поселення – міста і селища міського типу; сільські поселення – селища і села. Новим законом передбачено: міста, селища (хоча більш доцільним видається історичне поняття “містечко”, яке функціонувало на українських землях від середньовіччя до середини ХХ ст.) і села. Традиційно герб був характерною ознакою самоуправління в містах і містечках (що й спричинилося до сформування окремої галузі – міська геральдика). Однак розвиток у ХХ ст. місцевого самоврядування, наділення такими функціями сільських громад і практика затвердження їх гербів (в Україні – з 1990 р.) цілком оправдано знайшли своє віддзеркалення у законі, яким передбачено прийняття своєї символіки селами (Ст. 22, п. 1). Це також зобов’язує до впровадження в українській фаховій термінології поняття “самоврядна (муніципальна) геральдика і вексилологія”, що має ширше значення, ніж “міська”.
Також слушно питання місцевих гербів і прапорів віднесене до виключної компетенції місцевих рад (Ст. 26, п. 1-49). Певні зауваження викликає формула щодо затвердження “Положення про зміст, опис та порядок використання символіки” – більш доцільним видавалось би: “затвердження символіки та Положення про порядок її використання”. За попередні роки символи іноді затверджувалися рішеннями виконавчих комітетів, а навіть і розпорядженнями голів рад, однак тепер це питання стає прерогативою сесій рад як вищого представницького органу місцевого самоврядування. У цьому випадку єдиною проблемою залишається належний фаховий рівень виконання символіки, оскільки зараз жодний вищий державний орган не може в цьому питанні ні зобов’язувати місцеві ради, ні відміняти їх рішення. Щоправда, консультаційна діяльність УГТ протягом останніх років навіює певний оптимізм, хоча приклади невдалого місцевого герботворення також трапляються.
Разом із цим законом передбачено й функціонування територіальних (земельних) гербів та прапорів як символів районів та областей. Якщо існування символіки областей має під собою історичну традицію, то потреба у створенні емблем для дрібних адміністративно-територіальних утворень (районів) викликає великі сумніви. На українських землях від кінця ХVІІІ до середини ХХ ст. (за окремими винятками) роль повітових гербів відігравали міські (знаки адміністративних центрів повітів). У сучасних умовах при потребі зовсім достатньо також обмежитися використанням міських знаків, без затвердження окремих гербів районів, а тим більше – прапорів. Проблема обласних символів також вимагає єдиного підходу. Вже перші ініціативи в Закарпатській та Чернівецькій областях засвідчили різні тенденції: в одному випадку використано історичний земельний герб, в іншому – створено новий з елементами міського. Зрештою, Україна є унітарною державою, а не федеративною чи конфедеративною, тому видається помилковим закріплення права приймати символи області як виключну компетенцію обласної ради (Ст. 43, п. 1-14). Варто було передбачити хоча б попереднє погодження з якимись вищими державними органами. І зовсім наївним є пункт, що символи областей і районів приймаються “з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст” (Ст. 22, п. 1-2). Невже законотворці серйозно вірили в подібне “врахування” й які критерії переважатимуть, коли “пропозиції органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст” будуть протилежними за змістом? Коли ж згадати, що в процесі прийняття закону ставились питання про ліквідацію районних та обласних рад, котрі зрештою залишились із досить “куцими” повноваженнями, то нічого дивного, що закон спровокував “геральдичну сверблячку” напередодні нових виборів саме на рівні районів і областей. Проте поняття “виключної компетенції” дає змогу новообраним радам відміняти невдалі рішення своїх попередників, тому будемо надіятися, що з часом проблема територіальної геральдики й прапорництва врегулюється на належному рівні.
Час покаже, чи новий закон Про місцеве самоврядування матиме позитивне значення для розвитку місцевої символіки, чи негативне. Він створює нарешті хоча б якусь законодавчу базу для її існування. Інша справа, що вона потребує розширення й уточнення, щоб окремі недоліки не спричинилися до поширення геральдичного кічу або й псевдополітичних коміксів.

Андрій ГРЕЧИЛО (Знак, ч. 13)