МІЗОЧ

Селище міського типу.
З 1747 р. Мізоч належав магнатам Карвицьким. За їх клопотанням король Авґуст ІІІ грамотою від 23 вересня 1761 р. дозволяє коронному регентові, королівському полковникові Йосифу Каєтанові Дуніну-Карвицькому заснувати місто Великий Мізоч у Луцькому повіті й надає йому магдебурзьке право. У тексті грамоти вписано круглої форми печатку з гербом міста. На печатці містився вирізної форми щит, у якому переплетені літери "М" і "W", над щитом корона, довкола герба напис: "HERB MIASTA, MIASTA MIZOCZ". Герб простий - літери були абревіатурою назви міста. Після захоплення Волині Російською імперією цей герб не перезатверджувався.

Герб: у зеленому полі золоті літери "М" і "W", що символізують стару назву селища.

Прапор: квадратне полотнище, у якому на зеленому тлі зображено дві золоті літери "М" і "W"; від древка та з вільного краю прапор має дві жовті лиштви (ширина лиштви становить 1/5 ширини прапора).

Зелений колір означає ліси, котрі оточують Мізоч, золотий (жовтий на прапорі) - сільське господарство, яким здавна займались мешканці поселення.
Затверджені селищною радою 11 вересня 1996 р.
Автор проектів – Ю. Терлецький.

(Гречило А., Терлецький Ю. Герби та прапори міст і сіл Рівненської області. - Київ, Львів, Рівне, 2002. - С. 47)