головна сторінка
мапа сайту
Контакти
  Про УГТ              Рада УГТ              Члени УГТ              Публікації              Лінки              Форум              Про сайт
 
Розділи
  ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

  ТЕРИТОРІАЛЬНІ СИМВОЛИ

  МУНІЦИПАЛЬНІ СИМВОЛИ

  • Виникнення та розвиток української міської геральдики В ХІV-ХVІІІ ст

  • Методичні рекомендації

  • Новий закон і старі проблеми

  • АР Крим

  • Вінницька область

  • Волинська область

  • Дніпропетровська область

  • Донецька область

  • Житомирська область

  • Закарпатська область

  • Запорізька область

  • Івано-Франківська область

  • Київська область

  • Кіровоградська область

  • Луганська область

  • Львівська область

  • Миколаївська область

  • Одеська область

  • Полтавська область

  • Рівненська область

  • Сумська область

  • Тернопільська область

  • Харківська область

  • Херсонська область

  • Хмельницька область

  • Черкаська область

  • Чернівецька область

  • Чернігівська область

  • Київ

  • Севастополь

  ВІЙСЬКОВА СИМВОЛІКА

  РЕЄСТР ОСОБОВИХ СИМВОЛІВ

  КОРПОРАТИВНИЙ ГЕРБІВНИК

  ОРГАНІЗАЦІЙНА СИМВОЛІКА

  ГЕРАЛЬДИКА

  ВЕКСИЛОЛОГІЯ

  ЕМБЛЕМАТИКА

  СФРАГІСТИКА

  ГЕНЕАЛОГІЯ

  КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

  НАШІ ПАРТНЕРИ




Сайт розроблено за
фінансової підтримки
Українського державного
центру радіочастот






 

ТАЙКУРИ

Село.
Перші писемні згадки про Тайкури датуються 1570 р., коли село належало Кірдеям-Тайкурським. Назву поселення пробують виводити від слів "тайні гори", що нібито мали вказувати на цю горбисту місцевість з глибокими балками і густими лісами. Пізніше село належало Чапличам-Шпановським, а 1583 р. переходить до князя Юрія Вишневецького, який будує тут замок. На прохання власника Тайкури 3 квітня 1614 р. отримали королівський привілей на статус міста, самоврядування на магдебурзькому праві, дозвіл на проведення торгів та ярмарків. У привілеї також зафіксовано і міський герб, що мав використовуватися на печатці: зображення св. Юрія Змієборця. Однак пізніше Тайкури занепали і перетворилися на звичайне село.

Герб: у чорному полі св. Юрій на срібному коні зі золотою гривою та хвостом б'є золотим списом срібного змія; св. Юрій одягнений у золоту сорочку, сині штани, золоті чоботи та синій плащ, тримає у руках червоний щит зі срібним хрестом; у змія червоні очі та пазурі.

Прапор: на квадратному полотнищі рівний жовтий хрест (ширина рамен хреста становить 1/5 ширини прапора); верхнє від древка та нижнє з вільного краю поля червоні, нижнє від древка та верхнє з вільного краю - чорні; у верхньому від древка полі білий лапчастий хрест.

Герб реконструйовано за міським знаком ХVІІ ст. Він засвідчує значення Тайкурів як укріпленого оборонного пункту на шляху ворожих набігів на Волинь та підкреслює роль князя Юрія Вишневецького в історії містечка. Прапор несе кольори та елементи герба (прямий хрест є символом св. Юрія, лапчастий - знаком Волині).
Затверджені сільською радою 6 червня 1997 р.
Автори проектів – А. Гречило та Ю. Терлецький.

(Гречило А., Терлецький Ю. Герби та прапори міст і сіл Рівненської області. - Київ, Львів, Рівне, 2002. - С. 65-66)